Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 08/58-10
вх. № 3003/3-08
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Сливко О. відповідача - Щелчкова Е.М.
розглянувши справу за позовом КП ВТП "Вода", м. Харків
до Харківська гімназія № 55 ХМР ХО, м.Харків
про стягнення 17339,05 грн.
Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство"Вода" (позивач) просить суд стягнути з Харківської гімназії № 55 Харківської міської ради Харківської області суму основного боргу 16 864,44 грн, пені 347,78 грн, індексації 75,94 грн, 3 % річних- 50,89 грн.
Судові витрати покласти на відповідача.
22.04.2010 року позивач надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7322,44 основного боргу, 75,94 грн індексації, 347,78 грн пнні та 50,89 грн - 3 % річних.
18.05.2010 року позивач надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача індексацію 75,94 грн, пеню 347,78 грн, 3 % річних- 50,89 грн.
Суд керуючись ст. 22 ГПК України продовжує розгляд справи з урахуванням уточнень позовних вимог.
Відповідачем в судовому засіданні завлене письмове клопотання про зменшення розміру пені в зв*язку з недостатнім бюджетним фінансуванням установи.
Заявлене клопотання розглянуте в судовому засіданні та визнано таким, що підлягає задоволенню , зменшивши розмір пені на 90 %, що становить до стягнення 34,77 грн.
Розглянуши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, судом встановлено наступне, що 15.03.2005 року між Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та Харківською гімназією № 55 Харківської міської Ради Харківської області (Абонент) був укладений договір № 2564 на відпуск та споживання води.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно п. 2.1. договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві питну воду у розмірах, встановлених Абоненту ліміту, згідно Додатку № 1. А відповідач відповідно п. 3.4.3 договору своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за питну воду згідно встановлених тарифів на послуги централізованого питного водопостачання. Згідно п. 4.1 всі розрахунки за воду здійснюються відповідачем щомісячно платіжними документами КП "ВТП "Вода" або "Абонента" на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показниками приладів обліку або нормам водоспоживання. Пунктом 4.5. сторони передбачили, що "Абонент" робить оплату за спожиту воду протягом трьох банківських днів від дня одержання платіжного документу.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання з урахуванням діючих тарифів в період з листопада 2009 року по лютий 2010 року. Як свідчать матеріали справи, відповідачу були виставлені рахунки - фактури на оплату вищевказаної суми. Факт отримання рахунків підтверджується копіями квитанцій про відправку рахунків. Але, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, не сплатив в повному обсязі у визначені договором порядку та розмірі вартість послуг з водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість за період злистопада 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 16 864 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 212 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідач в процесі розгляду справи сплати основну суму боргу, тому на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України, суд припиняє провадження у справі на суму 16 864,44 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно п. 4.5. договору при несплаті або частковій несплаті рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожний прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Отже, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, який не може збільшуватися за згодою сторін.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи задоволення клопотання про зменшення розміру пені на 90 %, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 34,77 грн. пені, нарахованих на належну до сплати суму боргу, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3 % річних. За таких підстав суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 75,94 грн. інфляційних витрат та 50,89 грн. трьох відсотків річних.
В судовому засіданні відповідач надавав суду клопотання про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення суми заборгованості на чотири місяці рівними частинами.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 173,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 22.04.2010 року.
Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 18.05.2010 року.
Позовні вимоги задовільнити частково.
Припинити провадження відносно стягнення основного боргу в сумі 16864,44 грн.
Клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені задовільнити.
Стягнути з Харківської гімназії № 55 Харківської міської Ради Харківської області ( м.Харків, вул.Блюхера, 13 д р/р 35412001991273 банк УДК Харківської області м.Харкова, МФО 851011, код 22625151) на користь Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство"Вода" ( м.Харків, вул.Червоножовтнева,90 п/р 2600810035 в ВАТ"Мегабанк" МФО 351629, код ЄДРОПУ 33206804) пеню-34,77 грн,індексація 75,94 грн, 3 % річних- 50,89 грн.
В частині стягнення пені в сумі 313,01 грн - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Лаврова Л.С.
рішення підписане 19.05.2010 року.