Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2010 р. Справа № 62/263-09 (н.р. 61/4
вх. № 10529/4-62 (н.р. 1676/4-61)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Молочко Н.Г., дов. №1163 від 03.03.10р. відповідача - ОСОБА_3, дов. №175 від 09.11.09р.
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 16879,06 грн.
Позивач - КП "Міський інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 16879,06 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов"язань , передбачених договором №7479 від 26.06.2008р. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 169,00грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.09р. по справі №61/14-09 позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.09р. рішення господарського суду Харківської області від 13.04.09р. скасовано та в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.09р. рішення господарського суду Харківської області від 13.04.09р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.09р. по справі №61/14-09 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
22.02.10р. позивач надав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшує позовній вимоги та просить суд стягнути з відповідача 22536,40 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за договором №7449 від 26.06.08р., 4054,94 грн. пені, 7867,03 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальних конструкцій, 73296,32 грн. неустойки за прострочення повернення місць, а також просить зобов"язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності за адресами: м.Харків, пр.Московський-вул.Плиткова; м.Харків, вул.Полтавський Шлях-пров.Тюменський; м.Харків, пр.Гагаріна - вул.Мерефянське шосе.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.10р. заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи з її урахуванням.
У судовому засіданні 27.04.10р. оголошувалася перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі до 17.05.10р. о 17:00 год.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю. Звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв"язку із необхідністю надання додаткових документів в обгрунтування позовних вимог.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
26 червня 2008 року між КП "Міський інформаційний центр" (позивач), та ФОП ОСОБА_4 (відповідач) було укладено договір № 7479 про надання в користування місць, що знаходяться в комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до п.1.1 Договору “КП” (позивач) надає “Користувачу” (відповідач) в користування місця, які перебувають у комунальної власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами Користувачем місць, які перебувають у комунальній власності.
Згідно з п.1.4 Договору місця передаються відповідачеві згідно Акту прийому-передачі строком з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року. У п. 2.1 вказано, що Договір набирає чинності з 01 липня 2008 року і діє по 30 червня 2009 року.
Відповідно до п. 4.1 Договору, загальний розмір плати за користування всіма, які надані в користування за цим Договором згідно Додатку №1 складає 4633,20 грн.
З Додатку №1 до Договору вбачається, що відповідачу надаються для розташування спеціальних конструкцій, а саме стаціонарних щитів у кількості 3 штук місця, розташовані у м. Харкові за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шосе
Акт приймання-передачі місць від 01 липня 2008 року, підписаного представником позивача Глушковим М.С. та відповідачем - ОСОБА_4, свідчить про те, що позивач передав, а відповідач прийняв згідно з Договором № 7479 від 26 червня 2008 року, місця згідно Додатку №1 до вказаного договору у кількості 3 штуки ( т.1 а.с.17).
30.06.09р. договір № 7479 від 26.06.08р. припинив свою дію на підставі п.8.1.6, по закінченню строку його дії.
Відповідно до п.3.4.6. Договору Користувач зобов'язаний здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 Договору.
У п. 4.5 Договору зазначено, що внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем під час її розгляду, відповідач в порушення умов Договору не сплатив у повному обсязі плату за користування місцями.
Так, згідно платіжного доручення № 2 від 04 лютого 2009 року відповідачем сплачено на рахунок позивача 2400,00 грн. (призначення платежу - плата за користування місцями по просп. Московський, вул. Полтавський Шлях та пр. Гагаріна у лютому 2009 року за договором № 7479).
Відповідно до платіжного доручення № 3 від 16 лютого 2009 року відповідачем сплачено на рахунок позивача 3000,00 грн. (призначення платежу - плата за користування місцями у лютому 2009 року за договором № 7479 по просп.. Московський , вул.. Полтавський Шлях та просп.. Гагаріна).
Вказані платіжні документи свідчать про сплату відповідачем плати за користування місцями у лютому 2009 року у повному обсязі (у сумі 4633,20 грн.), а також, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, частина сплачених відповідачем коштів у сумі 766,80 грн. (різниця між сплаченими відповідачем - 5400 грн. та оплатою за лютий 2009 року - 4633,20 грн.) була спрямована позивачем на часткове погашення заборгованості відповідача за січень 2009 року (629,60 грн.) та погашення заборгованості відповідача за липень 2008 року (137,20 грн.).
Таким чином, після здійснення відповідачем часткової оплати за користування місцями, його заборгованість складає: за січень 2009 року - 4003,60 грн.; за березень 2009 року - 4633,20 грн.; за квітень 2009 року - 4633,20 грн.; за травень 2009 року - 4633,20 грн.; за червень 2009 року - 4633,20 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 7479 від 26.06.08р. складає 22536,40 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525 одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем за договором № 7479 від 26.06.08р. у сумі 22536,40 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основного боргу, правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача проти позовних вимог в частині стягнення з нього згаданої вище заборгованості за користування місцями у сумі 22536,40 грн., які були викладені ним у відзиві на позовну заяву та уточнення до неї, не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, з огляду на таке.
Так, відповідач посилається на відсутність у нього заборгованості перед позивачем за користування місцями станом на 10 березня 2009 року (день подання позовної заяви) за період по лютий 2009 року включно, та вказує на те, що нарахування йому позивачем плати за користування місцями після 12 лютого 2009 року (тобто після проведення позивачем демонтажу спеціальних конструкцій, розташованих на згаданих місцях) є неправомірним, оскільки, позивач демонтувавши згадані спеціальні конструкції порушив зобов»язання по наданню відповідачеві місць для розміщення конструкцій.
Однак, відповідач вказуючи на відсутність у нього заборгованості за січень 2009 року, не надає жодного доказу на підтвердження цього. Сплата відповідачем 5400,00 грн. у лютому 2009 року (платіжне доручення № 2 від 04 лютого 2009 року на суму 2400,00 грн та платіжне доручення № 3 від 16 лютого 2009 року на суму 3000,00 грн.), як вже було встановлено вище, була зарахована в рахунок плати за користування місцями у лютому 2009 року у повному обсязі (у сумі 4633,20 грн.), а частина сплачених відповідачем коштів у сумі 766,80 грн. (різниця між сплаченими відповідачем - 5400 грн. та оплатою за лютий 2009 року - 4633,20 грн.) була спрямована позивачем на часткове погашення заборгованості відповідача за січень 2009 року (629,60 грн.) та погашення заборгованості відповідача за липень 2008 року (137,20 грн.).
Стосовно посилань відповідача на неправомірність нарахування йому плати за користування місце для розміщення спеціальних конструкцій після їх демонтажу, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, відповідно до п.1.1 Договору “КП” (позивач) надає “Користувачу” (відповідач) в користування місця, які перебувають у комунальної власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами Користувачем місць, які перебувають у комунальній власності.
Таким чином, за згаданим договором відповідачеві надаються саме місця для розміщення спеціальних конструкцій, а не самі конструкції.
Згідно з п.1.4 Договору місця передаються відповідачеві згідно Акту прийому-передачі строком з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року.
Акт приймання-передачі від 01 липня 2008 року (т.1., арк..с.17) свідчить про те, що позивач належним чином виконав свій обов»язок по наданню відповідачеві у користування місць для розміщення спеціальних конструкцій.
З огляду на положення укладеного між сторонами договору необґрунтованими є також посилання відповідача на припинення дії Договору 12 лютого 2009 року (тобто після демонтажу спеціальних конструкцій), оскільки, розділом 8 Договору встановлений перелік підстав припинення дії Договору, в якому, в якості підстави для припинення дії договору, відсутня така, як демонтаж спеціальної конструкції, яка розміщена на місці.
Чинним законодавством також не передбачено припинення дії договору про надання у користування місць для розташування спеціальних конструкцій, внаслідок демонтажу цих конструкцій.
Разом з цим, п.8.1.6. Договору передбачено, що він припиняє свою дію по закінченню строку на який його було укладено.
У п. 2.1 вказано, що Договір набирає чинності з 01 липня 2008 року і діє по 30 червня 2009 року.
Таким чином, договір № 7479 від 26.06.08р. припинив свою дію 30.06.09р., на підставі п.8.1.6, по закінченню строку його дії, а не 12 лютого 2009 року, як вказує відповідач.
Відповідно до п.5.2. Договору, місця вважаються фактично повернутими позивачеві з моменту підписання актів приймання-передачі.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані акти приймання-передачі, які б підтвердили фактичне повернення позивачеві місць, наданих відповідачеві у користування за договором № 7479 від 26.06.08р.
Крім того, відповідач, належним чином виконуючи свої зобов»язання за договором № 7479 від 26.06.08р., зокрема, стосовно повної та своєчасної оплати за користування місць наданих йому для розміщення спеціальних конструкцій, міг запобігти проведення демонтажу цих конструкцій.
Викладене вище, свідчить про правомірність вимог стосовно стягнення з відповідача плати за фактичне користування ним місцями для розмішення спеціальних конструкцій за січень, березень, квітень, травень та червень 2009 року.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4054,94 грн. пені за неповну та несвоєчасну оплату платежів за договором № 7479 від 26.06.08р. за період з липня 2008 року по червень 2009 року, а також 73296,32 грн. неустойки за прострочення повернення місць за договором № 7479 від 26 червня 2008 року
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У п.6.1. Договору № 7479 від 26 червня 2008 року зазначено, що за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого ) платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.6 Договору сторони домовились, що у випадках, передбачених пунктами 6.1.-6.5 Договору, нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, не припиняється.
Як вже зазначалось вище, у п. 4.5 Договору вказано, що внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.
Матеріали справи, а саме банківські виписки про перерахування відповідачем позивачеві плати за користування місцями, свідчать про те, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов»язання по оплаті місць, наданих йому у користування за договором № 7479 від 26 червня 2008 року, а саме не своєчасно перераховував згадану оплату позивачеві.
Так, відповідач, відповідно до п.4.6. Договору, повинен був перерахувати плату за щомісячне користування місцем до 04.07.08р. (тобто протягом 3 банківських днів з моменту передачі йому місця - 01.07.08р.), однак, банківська виписка (т.2, арк..с.50) свідчить про те, що відповідач перерахував позивачеві згадану плату частково у сумі 4496,00 грн. лише 15.07.08р., допустивши таким чином прострочення 11 днів. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 33,42 грн. (за період з 05.07.08р. по 15.07.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
На залишок заборгованості за липень 2008 року у сумі 137,20 грн. позивачем було нараховано відповідачеві пені у сумі 19,52 грн. (за період з 16.07.08р. по 17.02.09р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, відповідач повинен був перерахувати позивачеві оплату за користування місцем у серпні 2008 року 25.07.08р. (п.4.5 Договору), однак, банківська виписка (т.2., арк..с.47) свідчить про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише 31.07.08р., допустивши таким чином прострочення 6 днів. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 18,23 грн. (за період з 26.07.08р. по 31.07.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у вересні 2008 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.08.08р. (п.4.5 Договору), однак, банківська виписка (т.2., арк..с.49) свідчить про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише 28.08.08р., допустивши таким чином прострочення 3 дні. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 9,11 грн. (за період з 26.08.08р. по 28.08.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у жовтні 2008 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.09.08р. (п.4.5 Договору), однак, банківська виписка (т.2., арк..с.46) свідчить про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише 30.09.08р., допустивши таким чином прострочення 5 днів. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 15,19 грн. (за період з 26.09.08р. по 30.09.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у листопаді 2008 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.10.08р. (п.4.5 Договору), однак, банківська виписка (т.2., арк..с.44) свідчить про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише 31.10.08р., допустивши таким чином прострочення 6 днів. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 18,23 грн. (за період з 26.10.08р. по 31.10.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у грудні 2008 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.11.08р. (п.4.5 Договору), однак, банківська виписка (т.2., арк..с.45) свідчить про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише 28.11.08р., допустивши таким чином прострочення 3 дні. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 9,11 грн. (за період з 26.11.08р. по 28.11.08р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у січні 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.12.08р. (п.4.5 Договору), однак, в порушення умов Договору, допустив прострочення платежу за січень 2009 року, лише частково та несвоєчасно перерахувавши позивачеві кошти у сумі 629,60 грн. 04.02.09р., у зв»язку з чим йому було нараховано пені у розмірі 164,07 грн. за період з 26.12.08р. по 17.02.09р. на суму боргу 4633,20грн., а також нараховано пені у розмірі 771,76 грн. за період з 18.02.09р. по 02.01.10р. на суму боргу 4003,60 грн. Всього відповідачеві нараховано пені за прострочення оплати за січень місяць на суму 935,83 грн. Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у лютому 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.01.09р. (п.4.5 Договору), однак, банківськи виписки (т.2., арк..с.43, 48) свідчать про те, що відповідач перерахував згадані кошти лише частково у сумі 2400,00 грн. 09.02.09р. та у сумі 2233,20 грн. 17.02.09р. У зв»язку з чим йому було нараховано пені на суму боргу 4633,00 грн. за період з 25.01.09р. по 09.02.09р. у розмірі 45,70 грн. та на суму боргу 2233,20 грн. за період з 10.02.09р. по 17.02.09р. у розмірі 11,75 грн. Всього розмір пені нарахований відповідачеві за прострочення ним оплати за січень 2009 року складає 57,45 грн. Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у березні 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.02.09р. (п.4.5 Договору), однак, свого обов»язку не виконав, допустивши таким чином прострочення 311 днів. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 868,76 грн. (за період з 26.02.09р. по 02.01.10р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у квітні 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.03.09р. (п.4.5 Договору), однак, свого обов»язку не виконав, допустивши таким чином прострочення 283 дні. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 783,46 грн. (за період з 26.03.09р. по 02.01.10р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у травні 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.04.09р. (п.4.5 Договору), однак, свого обов»язку не виконав, допустивши таким чином прострочення 252 дні. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 689,01 грн. (за період з 26.04.09р. по 02.01.10р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Оплату за користування місцем у червні 2009 року відповідач повинен був перерахувати позивачеві 25.05.09р. (п.4.5 Договору), однак, свого обов»язку не виконав, допустивши таким чином прострочення 222 дні. У зв»язку з чим йому було нараховано позивачем пені у сумі 597,62 грн. (за період з 26.05.09р. по 02.01.10р.). Вказана сума пені є вірною та обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті основної заборгованості у встановлений Договором термін, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 4054,94 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 73296,32 грн. неустойки за прострочення повернення місць, суд зазначає наступне.
Порядок повернення місць, наданих у користування визначений п. 5.1 Договору в якому зазначено, що протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь - яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 договору, відповідач зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється відповдіачем на підставі Актів прийому -передачі, які складаються відповідачем та підписуються уповноваженими представниками сторін. При цьому демонтаж спеціальних конструкцій і приведення території здійснюється відпоідачем за власний рахунок.
Відповідно до п.5.2 Договору місця вважаються фактично повернутими з моменту підписання актів прийому-передачі.
З Додатку №1 до Договору №7449 від 26.06.09р. (т.1. арк..с.18) та акту приймання-передачі від 01.07.08р. (т.1, арк.с.17) вбачається, що відповідачу надавалися для розташування спеціальних конструкцій 3 місця, розташованих за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шоссе.
Позивач, мотивуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 73296,32 грн. неустойки за прострочення повернення місць, посилається на те, що відповідач, після закінчення строку дії договору (30.06.09р.) не повернув йому місця для розміщення спеціальних конструкцій, які були надані відповідачеві за договором №7449 від 26.06.09р.
Відповідачем не надано доказів повернення позивачеві місць за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шоссе.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами першою та другою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.6.2. Договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, позивач сплачує відповідачу неустойку, яка складає 7% від розміру плати за використання місць, встановленої додатком №1 до договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо повернення місць за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що договір №7449 від 26.06.09р. припинив свою дію 30.06.09р. на підставі п.8.1.6, по закінченню строку його дії, а відтак, з 30.06.09р., на підставі п.5.1. Договору, у відповідача виник обов»язок по поверненню позивачеві місць, які були передані відповідачеві за договором №7449 від 26.06.09р. протягом 7 календарних днів, який не був виконаний відповідачем. Внаслідок чого прострочення повернення вказаних місць позивачу складає 226 днів, а сума неустойки 73296,32 грн. (4633,20х7:100х226).
Враховуючи те, що відповідно до умов укладеного договору (п.5.1) обов»язок по складанню акту приймання-передачі покладено на відповідача, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення позивачеві місць для розміщення спеціальних конструкцій, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення місць за Договором № 7449 від 26.06.2008 року підлягають задоволенню у розмірі 73296,32 грн.
Приймаючи до уваги, що зазначені місця не повернуті відповідачу у встановленому договором порядку, суд вважає позовні вимоги, щодо зобов'язання відповідача повернути на підставі Акту прийому передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шоссе обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача проти позовних вимог в частині стягнення з нього неустойки за прострочення повернення місць для розміщення спеціальних конструкцій у сумі 73296,32 грн., які полягають у тому, що, на думку відповідача, укладеним між сторонами договором не передбачено складання акту приймання-передачі місць в разі його розірвання на підставах, передбачених у п.8.3.3., не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, з огляду на таке.
Відповідно до п.5.2. Договору, місця вважаються фактично повернутими позивачеві з моменту підписання актів приймання-передачі.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані акти приймання-передачі, які б підтвердили фактичне повернення позивачеві місць, наданих відповідачеві у користування за договором № 7479 від 26.06.08р.
До того ж, як вже було встановлено вище судом, згаданий договір не було розірвано, він припинив свою дію на підставі п.8.1.6. по закінченню строк на який його було укладено.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором №7449 від 26.06.08р. у сумі 7867,03 грн.
Порядком демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, затвердженого рішенням Харківської міської ради №977 від 20.10.04р. (п.2.3), передбачено, що спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, передбачених договором про надання в користування місць.
Згідно підпункту «а» п. 3.1.1. договору №7449 від 26.06.08р. позивач має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадках несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору.
Пунктом 2.4 Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, затвердженого рішенням Харківської міської ради №977 від 20.10.04р., передбачено, що демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється КП «МІЦ» після направлення розповсюджувачу зовнішньої реклами повідомлення з вимогою: про неналежне виконання договірних зобов»язань; про звільнення місця, що зайняте без згоди власника або особи, уповноваженої на надання циз місць у користування (у випадку коли власник конструкції та його адреса відомі).
Матеріали справи свідчать, що 03.02.2009 року за № 609 позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 7083, в якому зазначено на те, що за договором № 7479 виникла заборгованість на суму 9403,60 грн. та запропоновано відповідачеві погасити вказану заборгованість у триденний строк, а також попереджено відповідача про те, що в разі не сплати вказаної заборгованості, спеціальні конструкції буде демонтовано та віднесено на відповідача витрати по демонтажу.
Відповідно до п. 2.4 Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, затвердженого рішенням Харківської міської ради №977 від 20.10.04р., демонтаж спеціальних конструкцій не здійснюється, якщо власник або законний користувач спеціальної конструкції повністю виконав вимоги повідомлення КП «МІЦ».
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав вимоги позивача та не погасив існуючу у нього заборгованість, а також не скористався своїм правом на самостійний демонтаж спеціальних конструкцій та повернення позивачеві місць для розміщення спеціальних конструкцій за актом приймання-передачі, яке передбачене п.3.4.7 Договору.
12.02.2009 року відповідно до наказу начальника департаменту зовнішньої реклами КП “МІЦ” від 12.02.09р. № 21-Д позивачем було здійснено демонтаж спеціальних конструкцій: щити стаціонарні (6,00х3,00х2) у кількості 3 штук, за адресою: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп.. Гагаріна та Мереф"янське шосе та нараховані відповідачу збитки у розмірі 7867,03 грн.
Відповідно до підпункту «а» п. 2.3 Порядку демонтажу, обліку та зберігання спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності , спеціальні конструкції підлягають демонтажу у випадках, передбачених договором про надання в користування місць.
Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що здійснити демонтаж спеціальних конструкцій можливо у випадку несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених розділом 4 цього Договору.
У пункті 3.4.8 Договору № 7479 від 26.06.2008 року сторони домовились, що у випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі п.3.1.1. цього Договору відповідач повинен відшкодувати позивачеві фактичну вартість його витрат, пов”язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій. Проведення робіт з демонтажу спеціальних конструкцій оформляється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач не надав акту приймання-передачі виконаних робіт, пов”язаних з демонтажем спеціальних конструкцій, підписаного і представником позивача і представником відповідача, або доказів направлення другого примірника акту відповідачеві, однак, матеріалами справи та поясненнями представників позивача та відповідача підтверджується факт проведення позивачем демонтажу спеціальних конструкцій, розміщених відповідачем на місцях, наданих йому у користування за договором № 7479 від 26.06.2008 року.
Так, у відзиві на позовну заяву та уточнення до неї (т.2, арк. с. 83-84) відповідач підтверджує факт проведення позивачем демонтажу спеціальних конструкцій, посилаючись при цьому на те, що дана обставина не спростовується позивачем та підтверджується наказом начальника департаменту зовнішньої реклами КП “МІЦ” від 12.02.09р. № 21-Д.
До того ж, матеріали справи містять наступні докази на підтвердження факту проведення позивачем демонтажу спеціальних конструкцій, а також на підтвердження фактичної суми витрат позивача на проведення демонтажу спеціальних конструкцій, розташованих за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шоссе: акти проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 12.02.09р., підписані представником позивача та представником ФОП ОСОБА_1 (підрядник, який проводив демонтаж спеціальних конструкцій) (т.1., арк..с.21-22); договір №1 від 01.09.03р. та Додаткові угоди до нього на проведенню демонтажу, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 (т1. арк. с. 27-31); калькуляція витрат за надання послуг, пов»язаних з демонтажем (т.1, арк..с.33); кошторисна документація з проведення демонтажу спеціальних конструкцій (т.1.арк.с.33-38).
Наведене вище свідчить про те, що внаслідок порушення відповідачем зобов»язання по оплаті наданих йому у користування місць для розташування спеціальних конструкцій, а також нездійснення ним самостійного демонтажу спеціальних конструкцій, позивач на підставі п.п. «а» п.3.1.1 Договору здійснив демонтаж спеціальних конструкцій, розташованих за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шоссе, в результаті чого позивач поніс збитки у розмірі 7867,03 грн.
Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.
Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить
зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Реальні збитки -це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Як вже було зазначено вище позивач вимушений був здійснити демонтаж спеціальних конструкцій за власні кошти у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку, передбаченого умовами договору щодо своєчасної сплати платежів, в чому вбачається протиправна та винна поведінка відповідача. Розмір витрат на проведення демонтажу підтверджується матеріалами справи та знаходиться в прямому причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.
На підставі вказаного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 7867 грн. 03 коп. витрат обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також була заявлена до стягнення з відповідача сума витрат у розмірі 17,00 грн., пов'язана з отриманням довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається із матеріалів справи, судом було зобов'язано позивача надати довідку з ЄДРПОУ на відповідача.
Позивачем було виконано вищенаведені вимоги суду, та за отримання вказаної довідки сплачено 17 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 14 січня 2010 року на суму 17,00 грн. з призначенням платежу: “Оплата за отримання довідки про включення до ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_4.”.
При таких обставинах, в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з отриманням довідки про державну реєстрацію відповідача є судовими витратами, тому підлягають розподілу відповідно до ст. 49 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Ін промбанк», МФО 351878) на користь Комунального підприємства “Міський інформаційний центр”(61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р №2600030114375 в АКБ “Золоті ворота”, м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) 22536,40 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за договором №7449 від 26.06.08р., 4054,94 грн. пені, 7867,03 грн. витрат на проведення емонтажу спеціальних конструкцій, 73296,32 грн. неустойки за прострочення повернення місць, витрати по сплаті державного мита в сумі 1163,00 грн., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати пов'язані з отриманням довідки щодо включення відповідача в ЄДРПОУ у розмірі 17,00 грн.
Зобов»язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «Ін промбанк», МФО 351878) повернути Комунальному підприємству “Міський інформаційний центр” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р №2600030114375 в АКБ “Золоті ворота”, м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) за актом приймання-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, розташовані за адресами: м. Харків, просп.. Московський та вул.. Плиткова, вул.. Полтавський Шлях та пров. Тюменський, просп. Гагаріна та Мереф"янське шосе,
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення по справі №62/263-09 підписано 17.05.10р.