Дата документу 12.10.2021
Справа № 937/5068/21
Провадження №2/937/2744/21
"12" жовтня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Овечкіної Т.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просять визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що 02 вересня 1977р. виданий ордер № о266 на право вселення у двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 (наймач), ОСОБА_1 (дружина) та ОСОБА_4 (син). ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька позивача ОСОБА_5 , яка в подальшому також була зареєстрована у вказаній квартирі. Після першого шлюбу прізвище доньки - ОСОБА_6 . В 2012р. донька вийшла заміж за громадянина Російської Федерації та в 2015р. переїхала на постійне місце проживання до свого чоловіка. З 02.12.2017 року Відповідач мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку з тим, що у квартирі зареєстрована відповідач, позивач вимушена витрачати додаткові кошти на утримання квартири. Відповідач участі в підтриманні благоустрою будинку не приймають, комунальні платежі сплачує виключно позивач.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Про поважність причин неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали, заяв чи клопотань на адресу суду не надходили.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується копією ордеру на право заселення виданого на підставі рішення виконкому Мелітопольської міської ради депутатів трудящих/а.с.8/.
В квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_1 мешкає з сином - ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою /а.с.9-10/.
З 02.12.2017 року ОСОБА_2 мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.14/.
В квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_2 не мешкає, що підтверджується довідкою /а.с.15/.
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Згідно ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а саме кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає захист цивільних прав та інтересів судом, а саме кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідносин.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», Відповідно до ст.107 ЖК (5464-10) наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Враховуючи вищевикладене, той факт, що відповідачі у квартирі не мешкають, вирішити питання в позасудовому порядку не представляється можливим, у добровільному порядку відповідачі не виявили бажання знятися з реєстрації, що у свою чергу приводить до порушення прав позивача і перешкоджає йому належним чином користуватися та розпоряджатися найманим житлом, позивач несе додаткові витрати по утриманню квартири, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Керуючись ст. ст. 10,11, 14, 60, 141, 209, 229, 247, 263, 265, 273, 279-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.
Визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Редько