Апеляційне провадження № 22-ц/824/14835/2021 Доповідач - Кулікова С.В.
м. Київ Справа № 752/19105/21
23 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кулікової С.В.
суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ольшевської І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача,-
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року, зокрема, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача, в частині вимог щодо визнання протиправними дій Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведеного 02.07.2021 року демонтажу об'єктів нерухомого майна за адресами АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з ухвалою суду в частині відмови у відкритті провадження, 16 вересня 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження у справі та направити справу для продовження розгляду. Також, в апеляційній скарзі клопотали про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду в частині відмови у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що ухвала суду їм не була вручена, а про її постановлення їм, як позивачам, стало відомо 12 вересня 2021 року від їх представника ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року залишено без руху та надано семиденний строк для усунення недоліків шляхом подання на адресу апеляційного суду документу про доплату судового збору на суму 432 грн. 20 коп. та для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року в частині відмови у відкритті провадження у справі та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
18 жовтня 2021 року позивачі надіслали до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучили квитанцію № 0.0.2306163646.1 від 18 жовтня 2021 року про доплату судового збору на суму 432 грн. 20 коп. та у якій зазначили як обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду те, що ухвала їм вручена не була, про її постановлення стало відомо 12 вересня 2021 року від їх представника ОСОБА_3 , який не повідомив їх про те, що про її наявність він дізнався 26 серпня 2021 року. Також зазначили, що оскарження даної ухвали в частині відмови у відкритті провадження є виключно та безпосередньо правом позивачів, а не їх представника, тому просили поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачами причини пропуску строку є неповажними виходячи з наступного.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Посилання апелянтів, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження на те, що представник не повідомив їх про те, що йому стало відомо про наявність оскаржуваної ухвали суду 26 серпня 2021 року, колегія суддів відхиляє та вони не можуть бути визнаними судом поважними, оскільки представник - це особа, яка діє від імені та в інтересах свого довірителя на підставі відповідних документів, та у яких чітко прописані повноваження представника.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду позивачі не вказали та доказів на підтвердження цього не надали.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними, оскільки заявником не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України» заява №15123/03, § § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» заяви, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію позивачами своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від них дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року апелянти не надали.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
А тому, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової визначеності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтами підстави для поновлення пропущеного строку з урахуванням викладеного не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ольшевської І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: