Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/4272/2021
м. Київ Справа № 753/15525/21
21 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яки проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, стягнуто з нього 17 00,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 28 серпня 2021 року захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2021 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що судом надано неправильну оцінку діям працівників поліції щодо забезпечення поліцейським обов'язкової присутності двох свідків перед початком огляду та /або забезпечення поліцейським доставки водія до закладу охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для проведення такого огляду.
Зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано відхилив надані ОСОБА_1 письмові докази, які свідчать про помилковість доводів поліцейських про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 04.07.2021 року з ознаками наркотичного сп'яніння, зокрема, висновок Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» від 05.07.2021 року, долучений в судовому засіданні до матеріалів справи, з якого вбачається, що ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Вважає, що судом прийнято помилкове та упереджене рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, так як матеріали справи не містять безспірних доказів його вини, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
З огляду на зазначене, судом першої інстанції протиправно було покладено на ОСОБА_1 відповідальність за адміністративне правопорушення, яке він не скоював, а покладена на нього відповідальність є не співмірною з наслідками які несе ОСОБА_1 в частині позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зазначає, що поліцейськими не було забезпечено присутності двох свідків для огляду водія, окрім того, ОСОБА_1 не відмовлявся проїхати до медичного закладу з іншим екіпажем працівників поліції, що підтверджується відео з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Вказує на те, що поліцейськими фактично не забезпечено виконання вимог ст. 266 КУпАП та пункту 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, затвердженої наказом МОЗ № 1452/735 від 09.11.15, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Посилається на те, що у разі виявлення поліцейським підстав вважати, що водій перебуває у стані саме наркотичного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний був забезпечити направлення та доставку такого водія до найближчого закладу охорони здоров'я, чого не відбулось в даному випадку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Шишов Максим Юрійович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову від 18 серпня 2021 року, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735.
Згідно з п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано проїхати разом з працівниками поліції для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, на що останній відмовився; факт відмови зафіксовано на відео з нагрудного відеореєстратора поліцейського (а.с. 3), який разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 223273 від 04.07.2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є належними, допустимими і достатніми доказами порушення водієм ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 223273, складеного поліцейським роти №1, батальйону № 2, полку №2 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП рядовим поліції Дудніковим Дмитром Сергійовичем, 04 липня 2021 року о 00 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VolkswagenCC», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Анни Ахматової, 45 в м.Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 223273 від 04 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 жодних пояснень і зауважень щодо змісту вказаного протоколу не подав.
Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи та надані на їх підтвердження і досліджені в судовому засіданні докази, в тому числі і переглянутий в судовому засіданні відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського АА 00756, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зафіксована на вказаному відеозаписі поведінка ОСОБА_1 , а саме: категоричне заперечення проїхати до найближчого медичного закладу МОЗ для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння разом з працівниками поліції, які його зупинили, і висловлена ОСОБА_1 згода самостійно проїхати до медичного закладу на авто Vollkswagen CC д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував особисто до зупинки працівниками поліції, є відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки пунктом 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, який є імперативною нормою, встановлено інший порядок доставки цих осіб до закладів охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, а саме - з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано проїхати разом з працівниками поліції для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відмовився; факт відмови зафіксовано на відео з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
З огляду на викладе, суд відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння та направлення його для проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 надав суду висновок Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2021 року, проведеного на підставі самозвернення ОСОБА_1 , відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги результати вказаного обстеження та наданий висновок, апеляційний суд відхиляє, так як суд першої інстанції дослідив вказаний доказ та надав йому правову оцінку, вірно пославшись на те, що вказаний доказ є недопустимим, оскільки огляд ОСОБА_1 було проведено у Київській міській наркологічній лікарні " Соціотерапія" з порушенням встановлених ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП вимог до такого огляду, зокрема, не у присутності поліцейського, яка є обов'язковою, а на підставі самозвернення особи, а тому такий огляд вважається недійсним.
З цих же підстав апеляційний суд вважає недопустимим доказом наданий захисником ОСОБА_1. до апеляційного суду Акт медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 003775 ОСОБА_1 в КНП " Київська міська наркологічна лікарня " Соціотерапія" 04.07.2021 року та результати лабораторного дослідження № 756 С ОСОБА_1 , оскільки, відповідно до ч. 4,5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Окрім того, відповідно до наказу 09.11.2015 № 1452/735 Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 п. 5 розділу ІІІ лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).
Як вбачається з висновку Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» особу водія було встановлено на підставі водійського посвідчення № НОМЕР_2 , в той час як в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААБ № 223273 особу водія ОСОБА_1 було встановлено на підставі водійського посвідчення НОМЕР_3 .
Доводи апеляційної скарги відносно того, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані саме наркотичного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний був забезпечити направлення та доставку такого водія до найближчого закладу охорони здоров'я, чого не відбулось в даному випадку, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з досліджуваного відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського АА 00756 вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
З наданої до апеляційного суду копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ № 4438082 від 04.07.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КпАП України, а саме: водій не увімкнув покажчик повороту, а також керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_4 , який не належить даному транспортному засобу, чим порушив п.2.9.в Правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень. Дана постанова є чинною. Відповідно до квитанції № 3 від 09.07.2021 року ОСОБА_1 було сплачено вказаний штраф. З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції 04.07.2021 року по вул. Анни Ахматової,45 в м.Києві.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, працівники поліції вели себе обурливо, з метою отримання неправомірної вигоди та приховування цього , поліцейський постійно вимикав бодікамеру, а не отримавши очікуваного, безпідставно звинуватив ОСОБА_1 у знаходженні його у стані наркотичного сп'яніння, суд вважає безпідставними, так як вони не підтверджені жодним доказом. Як пояснив захисник Шишов М.Ю. в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 після подій 04.07.2021 року не звертався до Управління патрульної поліції у м.Києві з заявами щодо неправомірної поведінки працівника поліції Дуднікова Д.С .
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: