Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 755/11798/21
Номер провадження 33/824/4542/2021
Головуючий у суді першої інстанції І.О. Галига
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
22 жовтня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 вересня 2021 року про притягнення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 ,
громадянина України,
працюючого (зі слів) водієм таксі,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП, -
Постановою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2021 о 16год. 00хв. в м. Києві по бульвару Верховної Ради, 31, керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами Дніпровським ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 12.07.2018 (ВП №56284533), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та зняти з нього встановлені тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами через виконавчу службу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з'ясував усі фактичні обставини, формально підійшов до вивчення обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення. Вважає, що стягнення накладане судом не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Просить не позбавляти його водійського посвідчення, оскільки він працює водієм таксі та це його основний вид доходу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просить задовольнити її з викладених підстав, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.3 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
При цьому, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Матеріали адміністративної справи містять докази того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність постанови від 12.07.2018, якою головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кидонь Є.В. встановлено йому тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами як боржнику у виконавчому провадженні №56284233.
Вказана обставина не заперечувалася ОСОБА_1 .
У судовому засіданні апеляційної інстанції він пояснив, що два роки тому дізнався про накладене державним виконавцем тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, проте останній запевнив його, що таке обмеження не може бути застосовано у разі, якщо воно позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування. Вказав, що із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, накладеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №56284233, звернувся 12.08.2021, посилаючись на основний вид заробітку - роботу таксистом та наявність у нього на утриманні дружини на двох дітей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що доказів на підтвердження скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом станом на 26.06.2021 ОСОБА_1 у розпорядження суду не надав. Також не надав доказів звернення до державного виконавця із вимогою про скасування накладеного ним тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Заява від 12.08.2021 (а.с.17) не містить будь - яких відміток про її прийняття державним виконавцем, також до заяви не додано доказів її направлення державному виконавцю поштовим чи іншим відправленням.
Таким чином, ОСОБА_1 у судовому засіданні, заперечуючи свою вину про вчинення ним правопорушення, докази на спростування зазначених в постанові судді та встановлених судом під час розгляд справи обставин не надав, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст 126 КУпАП не спростував. Достеменно знаючи, що обмежений у праві керування транспортними засобоми ще з 12.07.2018, постанову державного виконавця про накладене обмеження не оскаржив, а лише посилається на те, що робота водієм його єдине джерело заробітку.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, з чим погоджується і апеляційний суд.
Таким чином, судом першої інстанції було піддано правопорушника відповідальності в найменшій мірі, передбаченій визначеною нормою, а відтак посилання ОСОБА_1 на той факт, що позбавлення його права керування позбавить його доходу, як на пом'якшуючу обставину, апеляційний суд відхиляє.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці, з яким погоджується і апеляційний суд.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.3 ст.126 КУпАП апеляційна скарга не містить. Таких доказів не надано у розпорядження суду під час перегляду справи апеляційним судом.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Апеляційний суд звертає увагу, що питання щодо зняття тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами, встановленого постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кидонь Є.В. від 12.07.2018 у виконавчому провадженні №56284233 не відноситься до повноважень апеляційного суду у рамках перегляду справи про адміністративне правопорушення, а підлягає розгляду державним виконавцем, або в порядку розділу VІІ (судовий контроль за виконанням судових рішень) ЦПК України, який передбачає право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 23 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Д. Поливач