КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
30 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100090001181 від 17.02.2020 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_9
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 (один) рік. На останнього покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, від прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить апеляційний суд змінити вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення в особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020,00 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 01 (одного) року позбавлення волі. В той же час на момент ухвалення вироку, тобто 22.07.2020, діє редакція зі змінами, внесеними Законом №2617-VIII від 22.11.2018, що набрав законної сили 01.07.2020. Відповідно до вказаної норми, санкція ч. 1 ст. 185 КК України не передбачає покарання у виді позбавлення волі, однак передбачає більш м'які покарання.
Одночасно першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 подано зміни до апеляційної скарги прокурора на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 185 КК України, в яких він просить змінити вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 та вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 01 (одного) року обмеження волі. Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 (один) рік. Покласти на останнього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Обґрунтовуючи вказані вимоги, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 посилається на те, що ОСОБА_8 не може бути призначеного покарання у виді штрафу, оскільки останній ніде не працює та не має офіційного заробітку.
Фактичні обставині, встановлені судом першої інстанції.
За встановлених судом першої інстанції обставин, 15.02.2020 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні магазину "АТБ" по пр-ту Відрадному, 18 у м. Києві, побачив магазин мобільних аксесуарів " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 відчинив шафу, розташовану у магазині, з шухляди якої таємно викрав грошові кошти у сумі 4 500,00 грн., що належать ФОП ОСОБА_11 . Поклавши викрадене до внутрішньої кишені своєї куртки, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_11 матеріальної шкоди у сумі 4 500,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав зміни до апеляційної скарги, його пояснення, відповіді на запитання суду, заслухавши прокурора в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Насамперед слід зазначити, що судом були вжиті заходи щодо належного повідомлення обвинуваченого ОСОБА_8 про день, час і місце судового засідання. У судове засідання останній не з'явився, заяв, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. Питання в апеляційній скарзі прокурора про погіршення становища обвинуваченого не ставиться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, і вони в апеляційній скарзі прокурора не оскаржуються.
Як вбачається із рішення суду першої інстанції, ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно ввечері 15.02.2020 зайшов до магазину "АТБ", у приміщенні якого знаходилась стійка з продажу мобільних аксесуарів. Через незачинені ролети стійки побачив у шафі шухляду, після чого, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, відкрив шухляду, з якої викрав гроші у сумі 4 500,00 грн. і заховав їх до свого одягу. З місця події пішов, гроші витратив на оплату комунальних послуг. За декілька днів за місцем його проживання прийшли працівники поліції.
Судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працює, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
У результаті розгляду вказано кримінального провадження ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується та оцінює його критично.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі зі змінами повністю знаходяться своє підтвердження, виходячи з наступного.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" в редакції від 20.12.2019, який набрав чинності 01.07.2020 внесено зміни до ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Тобто, виходячи із санкції ч. 1 ст. 185 КК України, покарання у виді позбавлення волі не може бути застосовано, оскільки станом на дату ухвалення вироку - 22.07.2020 вже набули чинності зміни до ст. 185 КК України.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується зі змінами до апеляційної скарги та підтримує думку прокурора щодо призначення покарання ОСОБА_8 у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, тому що призначення покарання у виді штрафу для останнього може призвести до невиконання даного покарання, оскільки обвинувачений ніде не працює та не має офіційного заробітку.
За таких обставин, оскільки подані зміни до апеляційної скарги прокурором є слушними та переконливими, а вирок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону, відтак колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну вироку в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 на менш суворий вид покарання із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора - задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22.07.2020 відносно ОСОБА_8 - змінити.
Визнати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 01 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 03 (трьох) місяців шляхом подання касаційної скарги.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3