Дата документу 29.09.2021 Справа № 316/861/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1529/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №316/861/21Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.309 КК України
29 вересня 2021 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 квітня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Нуробад Самарської області республіки Узбекистан, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_7 визнано винуватою і засуджено за те, що вона, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу «метадону», без мети збуту, не маючи передбаченого законодавством дозволу та документів на зберігання наркотичних засобів, 19.11.2020 року приблизно о 16 годині 40 хвилин, перебуваючи біля ТПР, розташованого по вул.Придніпровській, м.Енергодар, Запорізької області знайшла, тим самим незаконно придбала, два полімерних згортки з кристалічною речовиною білого кольору, а саме метадон, які залишила при собі та стала незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту. Під час огляду місця події 19 листопада 2020 року в період часу з 17 години 21 хвилини до 17 години 25 хвилин працівниками поліції у ОСОБА_7 біля стадіону «Старт», розташованого по вул.Придніпровській, м.Енергодар Запорізької області, було виявлено та вилучено два полімерних згортки з кристалічною речовиною білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон, загальна маса якого склала 0,0519 г в перерахунку на основу.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Їй призначено покарання у виді 1 місяця арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК з врахуванням вимог ст.72 КК шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.05.2019 року остаточно призначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирішено питання про початок строку відбування покарання та речові докази.
В апеляційній скарзі обвинувачена просила вирок скасувати, посилаючись на те, що вона не була повідомлена про дату і час судового засідання та справа була розглянута за її відсутності, чим було порушено її права. Крім того, суд не врахував стан її здоров'я, а також те, що вона має неповнолітню дитину і є матір'ю одиначкою.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка заперечила проти апеляційної скарги та просила залишити вирок суду без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд у відповідності до ст.ст.381, 382 КПК розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачена ОСОБА_7 , що була представлена захисником, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК, не оспорювала встановлені досудовим розслідуванням обставини і була згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження.
Відтак, з огляду на зазначені приписи кримінального процесуального закону, обвинувачена не вправі оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за її відсутності.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості призначеного обвинуваченій покарання колегія суддів виходила з наступного.
Визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства.
Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних проваджень. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
На переконання колегії суддів, вирішення судом питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання ґрунтується на наведених вимогах закону.
Так, мотивуючи своє рішення про призначення обвинуваченій покарання, суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, судом визнано рецидив злочинів.
Також суд обґрунтовано прийняв до уваги дані про особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, ніде не працює. Кримінальне правопорушення у даній справі обвинуваченою вчинено в період іспитового строку, встановленого їй попереднім вироком суду.
Така стала поведінка обвинуваченої красномовно свідчить про її схильність до вчинення кримінальних правопорушень та вказує на очевидне її небажання стати на шлях виправлення та перевиховання.
Відтак, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченої, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченій покарання. Адже призначене судом покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, справедливим і таким, що не суперечить ст.65 КК, та з огляду на вимоги ст.50 КК відповідає основній його меті як заходу примусу.
Обставини, на які посилалася в апеляційній скарзі обвинувачена, за встановлених у справі обставин не можуть істотно вплинути на вирішення питання про призначення покарання.
Отже правових підстав вважати призначене обвинуваченій покарання явно несправедливим через суворість колегія суддів не вбачає. Переконливих аргументів, які би ставили під сумнів наведені висновки міського суду в апеляційній скарзі не наведено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 квітня 2021 року щодо ОСОБА_7 в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4