14 червня 2010 року справа № 1- 166-10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
за участю прокурора Соколова М.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою професійно-технічною освітою, проживаючого в м.Нововолинську, Волинської області, по АДРЕСА_1, несудимого згідно ст..89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив :
ОСОБА_3 25 лютого 2010 року приблизно о 19.00 годині у квартирі, де він проживає, по АДРЕСА_1, в м.Нововолинську, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок конфлікту з потерпілим ОСОБА_1 умисно завдав йому декілька ударів по руках і ногах,чим спричинив потерпілому синець лівої гомілки,що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, та злам кістки правого передпліччя, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я, чим завдав потерпілому фізичної шкоди.
Також підсудний ОСОБА_3 03 квітня 2010 року близько 09.00 години у цій же квартирі за місцем свого проживання під час конфлікту умисно вчинив залом кисті руки потерпілому - своєму батькові ОСОБА_2, чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому великого бугра лівої плечової кістки зі зміщенням, що відноситься до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я, завдавши потерпілому фізичної шкоди.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що в кінці лютого 2010 року ввечері вони з потерпілим ОСОБА_1, в якого в той час жила мати , та з матір»ю ОСОБА_4 і тіткою Іриною у своїй квартирі по вул. Нововолинській сиділи і вживали спиртне. Коли вийшли у спальну кімнату, потерпілий почав робити йому зауваження, вчити , як потрібно вітатися за руку. Обоє були в стані сп»яніння, тому виник конфлікт, в ході якого він кілька різ вдарив ОСОБА_1 по руках і по ногах. Потерпілий впав на диван, він його залишив. Наступного дня ОСОБА_1 сказав, що його болить рука. Через кілька днів він звернувся у лікарню. Щодо нанесення тілесних ушкоджень батькові, пояснив,що вранці 3 квітня 2010 року батько,прийшовши з роботи, почав висловлювати до нього претензії, що він зловживає спиртним,неправильно себе веде, вдарив його в груди , після чого він схопив батька за ліву руку і сильно заломив її та штовхнув потерпілого на ліжко, після чого залишив у кімнаті і вийшов. Після вчиненого вони помирились з обома потерпілими. До скоєного ставиться негативно, щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтвердили показання підсудного, ствердили, що у вказані дні ОСОБА_3 умисно наніс їм тілесні ушкодження середньої тяжкості під час конфлікту між ними. На даний час претензій до підсудного кожен з потерпілих не мають, між собою помирились, просять не карати ОСОБА_3,оскільки пробачили йому.
Показання підсудного і потерпілих об»єктивно підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема :
- протоколами відтворення обстановки і обставин події від 26.04.2010 р. з фототаблицями (а.с.59-62), в яких зафіксовано, як підсудний показує ,яким чином наносив удари потерпілому ОСОБА_1 і заломлює руку потерпілому ОСОБА_2;
- протоколами очних ставок від 13 квітня 2010 р. між потерпілим ОСОБА_1 і підозрюваним ОСОБА_3 та від 28 квітня 2010 року між потерпілим ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_3.(а.с.26,66);
- висновком судово-медичного експерта № 110 від 25.03.2010 р.(а.с.16-17) щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_1, з якого вбачається, що потерпілому спричинено синець лівої гомілки,що відноситься до легких тілесних ушкоджень, та злам кістки правого передпліччя, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я;
- висновком судово-медичного експерта № 150 від 19.04.2010 р.(а.с.47-48) щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2, з якого вбачається, що потерпілому спричинено закритий перелом великого бугра лівої плечової кістки зі зміщенням, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров»я.
Отже, враховуючи повне визнання вини підсудним, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3В у вчиненні злочину., що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров”я потерпілого.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину .
До обставин, які обтяжують покарання,суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує характер і тяжкість вчинених злочинів, дані про особу підсудного, що він вважається несудимим згідно ст..89 КК України (а.с.79-83), його посередню характеристику (а.с.78), те,що він має постійне місце проживання (а.с.77), не перебуває на обліку в лікарів нарколога і психіатра , є працездатним (а.с.75,76), а також враховуючи щире каяття ОСОБА_3 і думку потерпілих , які просять суворо не карати підсудного, беручи до уваги їх негативну поведінку перед вчиненням злочинів ОСОБА_3,суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без реального відбування покарання. Підсудному ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі та в умовах належного контролю за його поведінкою і під загрозою реального відбування призначеного покарання можливо надати йому іспитовий строк для того, щоб своєю законослухняністю і виконанням покладених на нього обов'язків виправитись і не вчиняти нових злочинів, тому застосувати до нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий