23 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Якименко М.М., Колоса С.С.,
при секретарі: Топольська В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Барського ЛВ УМГ с.Митки Барського району, профкому Барського ЛВ УМГ с.Митки Барського району, філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» дочірньої компанії «Укртансгаз» НАК «Нафтогаз України» про визнання дій незаконними та стягнення вартості квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року,
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено.
На таке рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги. Позивач вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримала у повному обсязі апеляційну скаргу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції було встановлено і не оспорювалось сторонами, що позивач з жовтня 1984 року працює охоронником на Барському ЛВ УМГ. До складу сім'ї позивача входить також його дружина та два сина, один з яких - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дитинства є інвалідом другої групи. В листопаді 2004 року позивач подав до Барського ЛВ УМГ с.Митки Барського району заяву про взяття його на квартирний облік. Вказана заява відповідачем не була розглянута у визначений законодавством строк. Рішенням спільного засідання представників адміністрації УМГ «Черкаситрансгаз», адміністрації та профкому Барського ЛВ УМГ (протокол №48 від 14.12.2006 року) у задоволенні заяви ОСОБА_5 про взяття його на квартирний облік було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі правомірно відмовили ОСОБА_5 у постановці на квартирний облік для поліпшення житлових умов, оскільки останній надав недостовірну інформацію про термін постійного проживання свого старшого сина ОСОБА_6.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.31, 34 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду.
Статтями 37 і 39 ЖК Української РСР передбачено, що облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво здійснюється за місцем роботи на підставі спільного рішення адміністрації підприємства і відповідного профспілкового комітету.
Пунктом 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (надалі Правила), затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. N470 визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).
Постановою №21 від 10.01.1985 року виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок визначено, що підставами для взяття на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов є наявність постійної прописки і проживання у відповідному населеному пункті не менше трьох років.
Колегія суддів приходить до висновку, що у позивача право на взяття на квартирний облік для поліпшення житлових умов виникло з 3 лютого 2007 року - через три роки після прописки ОСОБА_6 у квартирі позивача, оскільки до 2004 року ОСОБА_6 постійно проживав в іншій державі.
Колегія суддів враховує доводи позивача в тій частині, що відповідачі порушили порядок та строки розгляду його заяви про постановку на квартирний облік, оскільки ця заява не була розглянута на протязі одного місяця з дня її подання. Однак, на думку колегії суддів, ця обставина не впливає на правильність рішення спільного засідання представників адміністрації УМГ «Черкаситрансгаз», адміністрації та профкому Барського ЛВ УМГ, оформленого протоколом №48 від 14.12.2006 року, оскільки у позивача, на час розподілу квартир у новозбудованому будинку, не виникло прав на постановку на квартирний облік.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи і судом правильно застосовані норми матеріального права до виниклих правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи.
За вказаних обставин та в силу ст.308 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законним, справедливим та обгрунтованним, тому підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий суддя :
Судді: