Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" травня 2010 р. Справа № 50/228-09
вх. № 11068/2-50
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Бондарчук С.Я., , дов. від 20.11.2009 р.
2-ого відповідача - Булій Т.В., дов. № ЦХП-18/20 від 12.01.2010 р.,
третьої особи -не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Д.М. і С.",м.Харків
до 1) АТЗТ ТБ "Емальзавод" м. Харків 2) Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничого транспорту України "Укрзалізничпостач" , м.Київ
3-я особа ДП "Донецька залізниця" м.Донецьк
про стягнення 13482758,27 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів 13482758,27 грн., виходячи з того, що між ним та 1-м відповідачем на протязі 2003-2004 років було укладено ряд договорів купівлі-продажу, однак у зв"язку з відсутністю у 1-ого відповідача коштів, останній розрахувався з позивачем за придбаний товар шляхом уступки права вимоги та передачі простих векселів на загальну суму 13482758,27 грн. Проте, позивач вважає, що зобов"язання за договорами купівлі-продажу не припинилися у зв"язку з тим, що строк позовної давності по цим векселям сплинув.
В судовому засіданні 08.02.2010 р. 2-й відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій повністю заперечує проти позову та вважає Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" неналежним відповідачем, у зв"язку з чим просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Представник 1-ого відповідача в судове засідання не з"явився, витребуваних документів не представив.
Заслухавши представників позивача та 2-ого відповідача, враховуючи нез"явлення 1-ого відповідача та необхідність надання сторонами витребуваних та додаткових документів, суд відклав розгляд справи на 22.02.2010 р.
В даному судовому засіданні позивач надав відзив на відзив 2-ого відповідача, в якому зазначив, що доводи 2-ого відповідача не грунтуються на нормах права та не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні 22.02.2010 р. 2-й відповідач надав клопотання про зобов"язання позивача направити на його адресу копію документів, долучених до позовної заяви (вх. № 3539 від 22.02.2010 р.).
Розглянувши надане клопотання, суд не знайшов правових підстав для його задоволення, у зв"язку з тим, що позивачем у відповідності до вимог ст.56 ГПК України надіслані на адресу 2-ого відповідача додані до позовної заяви документи, докази чого є в матеріалах справи.
Крім того, 2-й відповідач надав клопотання про залучення до участі у справі ДП "Донецька залізниця" в якості третього відповідача на тій підставі, що векселі були видані ВАТ "Макіївський металургійній комбінат" (векселедавець) державному підприємству "Донецька залізниця", яким у 2004 році було здійснено індосамент векселів на користь ДП "Укрзалізничпостач".
Дослідивши матеріали справи на надані документи, заслухавши представників позивача та 2-ого відповідача, враховуючи, що 2-м відповідачем не обгунтовані підстави для залучення 3-м відповідачем ДП "Донецька залізниця", як того вимагає ст.24 ГПК України, суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання.
Однак, враховуючи, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов"язки ДП "Донецька залізниця", суд відповідно до ст.27 ГПК України, залучив до участі у справі ДП "Донецька залізниця" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
В дане судове засідання 1-й відповідач не з"явився, витребуваних документів не надав.
Як слідує з наданих позивачем документів, 1-й відповідач припинив свою діяльність шляхом ліквідації за рішенням засновників, що не пов"язано з реорганізацією, про що внесено запис в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В судовому засіданні 22.02.2010 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено на 1 місяць до 25.03.2010 р.
Враховуючи наведене, а також необхідність надання сторонами витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 22.03.2010 р.
В судовому засіданні 22.03.2010 р. 2-й відповідач надав уточнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що ДП МТЗТ Укрзалізничпостач" не є зобов"язаною стороною за спірними договорами, тому єдиним належним відповідачем по справі є АТЗТ ТБ "Емальзавод", у зв"язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.
В даному судовому засіданні третя особа - ДП "Донецька залізниця" надала відзив на позовну заяву (вх. № 6554 від 22.03.2010 р.),в якому повністю заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у ньому.
В даному судовому засіданні представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи, за межами строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, для можливості надання сторонами додаткових документів, які необхідні для вирішення спору, яке було задоволено судом та строк розгляду справи продовжений на 3 місяця до 25.06.2010 р.
Враховуючи наведене, а також необхідність надання сторонами витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 19.04.2010 р.
В судовому засіданні 19.04.2010 р. оголошено перерву до 19.05.2010 р. для необхідності надання сторонами додаткових документів.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
08.04.2003 р. між позивачем та 1-м відповідачем укладений договір № 08/04-1 купівлі-продажу (далі - Договір №1), відповідно умов якого позивач зобов"язався передати у власність 1-ому відповідачу товар, а 1-й відповідач зобов"язався прийняти товар в кількості 65 т за ціною 28000,00 грн. за тону та оплатити його на загальну суму 1800000,00 грн.
Позивач передав у власність 1-ого відповідача товар за Договором №1 на загальну суму 1820000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТ-0000012 від 09.04.2003 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000013 від 15.04.2003 р. на суму 616000,00 грн. та № УТ-0000014 від 24.04.2003 р. на суму 588000,00 грн.
В пункті 2.1 вказаного Договору №1 зазначено, що 1-й відповідач здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на протязі дії договору або здійснює оплату вказаної суми - векселями, зарахуванням зустрічних однорідних вимог .
1-й відповідач розрахувався з позивачем за Договором № 1 шляхом укладання договору №1 уступки права вимоги від 27.03.2006 р., відповідно умов якого 1-й відповідач в рахунок виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором № 08/04-1 від 08.04.2003 р. (Договором №1) уступив позивачу права вимоги, які виникли з зобов'язань по договору уступки вимоги № ЦХП-11-04103-14 від 08.04.2003 р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 1557/1999 від 31.12.1999 р., укладеним між ДП "Укрзалізничпостач" (2-м відповідачем ) та ВАТ "Макіївський металургійний комбінат".
Також, за Договором №1 1-й відповідач розрахувався з позивачем шляхом укладання договору №2 уступки права вимоги від 15.05.2006 р., відповідно умов якого 1-й відповідач в рахунок виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором № 08/04-1 від 08.04.2003 р. (Договором №1) уступив позивачу права вимоги, які виникли з зобов'язань по договору уступки вимоги № ЦХП-11-06403-14 від 28.05.2003 р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 1557/1999 від 31.12.1999 р., укладеним між ДП "Укрзалізничпостач" (2-м відповідачем ) та ВАТ "Макіївський металургійний комбінат".
Крім того, 31.10.2003 р. між позивачем та 1-м відповідачем укладений договір № 31/10-1 купівлі-продажи (далі - Договір №2), відповідно умов якого позивач зобов"язався передати у власність 1-ому відповідачу товар, а 1-й відповідач зобов"язався прийняти товар в кількості 130 т за ціною 28000,00 грн. за тону та оплатити його на загальну суму 3640000,00 грн.
Позивач передав у власність 1-ого відповідача товар за Договором №2 на загальну суму 3640000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТ-0000072 від 04.11.2003 р. на суму 588000,00 грн., № УТ-0000072 від 11.11.2003 р. на суму 588000,00 грн. та № УТ-0000077 від 18.11.2003 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000079 від 24.11.2003 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000080 від 28.11.2003 р. на суму 616000,00 грн. та № УТ-0000083 від 03.12.2003 р. на суму 616000,00 грн.
В пункті 2.1 вказаного Договору №2 зазначено, що 1-й відповідач здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на протязі дії договору або здійснює оплату вказаної суми - векселями, зарахуванням зустрічних однорідних вимог .
1-й відповідач розрахувався з позивачем за Договором № 2 шляхом укладання договору №3 уступки права вимоги від 16.10.2006 р., відповідно умов якого 1-й відповідач в рахунок виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором № 31/10-1 від 31.10.2003 р. (Договором №2) уступив позивачу права вимоги, які виникли з зобов'язань по договору уступки вимоги № ЦХП-11-09903-1473 від 31.10.2003 р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 1557/1999 від 31.12.1999 р., укладеним між ДП "Укрзалізничпостач" (2-м відповідачем ) та ВАТ "Макіївський металургійний комбінат".
А також, 1-й відповідач розрахувався з позивачем за Договором № 2 шляхом укладання договору №4 уступки права вимоги від 30.10.2006 р., відповідно умов якого 1-й відповідач в рахунок виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором № 31/10-1 від 31.10.2003 р. (Договором №2) уступив позивачу права вимоги, які виникли з зобов'язань по договору уступки вимоги № ЦХП-11-10603-14 від 28.11.2003 р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 536а від 31.12.1999 р., укладеним між ДП "Укрзалізничпостач" (2-м відповідачем ) та ВАТ "Південний гірничозбагачувальний комбінат".
Водночас, раніше вищезазначені права вимоги були передані 1-ому відповідачу 2-им відповідачем за договорами уступки вимоги №ЦХП-11-04103-14 від 08.04.2003 року, №ЦХП-11-06403-14 від 28.05.2003 року, № ЦХП-11-09903-1473 від 31.10.2003 року, № ЦХП-11-10603-14 від 28.11.2003 року.
30.03.2004 р. між позивачем та 1-м відповідачем укладений договір № 30/03-1 купівлі-продажи (далі - Договір №3), відповідно умов якого позивач зобов"язався передати у власність 1-ому відповідачу товар, а 1-й відповідач зобов"язався прийняти товар в кількості 300 т за ціною 28000,00 грн. за тону та оплатити його на загальну суму 8400000,00 грн.
Позивач передав у власність 1-ого відповідача товар за Договором №3 на загальну суму 8400000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № УТ-0000015 від 31.03.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000017 від 06.04.2004 р. на суму 616000,00 грн. та № УТ-0000019 від 12.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000020 від 16.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000021 від 19.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000023 від 23.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000025 від 26.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000028 від 29.04.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000030 від 05.05.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000032 від 11.05.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000033 від 14.05.2004 р. на суму 616000,00 грн.. № УТ-0000035 від 18.05.2004 р. на суму 616000,00 грн., № УТ-0000037 від 24.05.2004 р. на суму 616000,00 грн. та № УТ-0000039 від 28.05.2004 р. на суму 392000,00 грн.
В пункті 2.1 вказаного Договору №3 значено, що 1-й відповідач здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на протязі дії договору або здійснює оплату вказаної суми - векселями, зарахуванням зустрічних однорідних вимог .
Відповідно до ст..4 Закону України «Про обіг векселів», умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
1-й відповідач розрахувався з позивачем за Договором №3 шляхом укладання договору №1 уступки права вимоги по векселям від 30.10.2006 р., відповідно умов якого 1-й відповідач в рахунок виконання своїх зобов"язань перед позивачем за Договором № 30/03-1 від 30.03.2004 р. (Договором №1) уступив позивачу права вимоги, які виникли з векселів № 66334516054445 від 14.05.1998 року на суму 1000000,00 грн., № 66334516054446 від 14.05.1998 року на суму 1229064,00 грн., № 66334516054440 від 14.05.1998 року на суму 5000000,00 грн., № 66334506057053 від 18.01.1999 року на суму 500000,00 грн., № 66334516057054 від 18.01.1999 року на суму 500000 грн., виданих ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на загальну суму 8299064,00 грн.
Позивач отримав від 1-ого відповідача вказані векселі відповідно до актів приймання-передачі векселів від 22.12.2009 р.
Вказані векселі були отримані 1-м відповідачем у 2-ого відповідача згідно актів прийому-передачі векселів № 1024/1026 ЦХПКВР від 31.03.2004 року, № 1022/ЦХПКВР від 05.04.2004 року, № 1262/ЦХПКВР від 28.05.2004 року, №1264/ЦХПКВР від 28.05.2004 року.
Проте, як свідчать матеріали справи, векселя № 66334516054445 від 14.05.1998 р., № 66334516054446 від 14.05.1998 р., № 66334516054440 від 14.05.1998 р. було опротестовано 08.09.2000 р., вексель № 66334506057053 від 18.01.1999 р. та № 66334516057054 від 18.01.1999 р. було опротестовано 06.10.2000 р.
Крім того, приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Сілаковою І.С. на суму вказаних векселів 04.10.2000 р. вчинені виконавчі написи.
Відповідно до пункту 70 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104/1341, позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк.
Аналогічне положення встановлено ст. 70 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930 року, яка набула чинності для України 06.01.2000 р., відповідно якої позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат".
Таким чином, враховуючи, що вказані вище векселя були опротестовані 08.09.2000 р. та 06.10.2000 р. та 2-й відповідач не стягнув з ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» заборгованість за цими векселями на протязі року від дати протесту, вимоги 2-ого відповідача до ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» були погашені та не могли передаватися згідно договорів уступки права вимоги, як до 1-ого відповідача, так і до позивача.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.197 ЦК України, права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права.
Згідно з пунктом 20 Положення про переказний і простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104/1341, індосамент, здійснений після протесту в неплатежі, має наслідки лише звичайної цесії.
Аналогічне положення встановлено ст. 20 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930 року, яка набула чинності для України 06.01.2000 року.
Матеріалами справи підтверджується, що всі вищезазначені векселі передані та індосаменти на них здійснені після опротестування векселів у неплатежі.
Тобто, до відносин щодо відступлення прав вимогами за векселями по Договору №3 застосовуються положення ст.ст. 512-519 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до всіх трьох Договорів застосовуються положення ст.ст. 512-519 ЦК України.
Відповідно до п.1 ст..512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Проте, відповідно наданої позивачем довідки головного управління статистики у Харківській області від 28.01.2010 р., 1-ого відповідача вилучено з ЄДРПОУ на підставі запису від 10.11.2006 р. про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Таким чином, провадження в частині позовних вимог до 1-оговідповідача щодо стягнення заборгованості за Договорами №1,№2 та №3 підлягає припиненню у зв'язку з його ліквідацією на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Щодо вимог позивача до 2-ого відповідача, то суд зазначає наступне.
Позивач стверджує, що відповідно до ст.. 519 ЦК України, 2-й відповідач відповідає перед новим кредитором - позивачем за недійсність переданих йому векселів, тому вважає його належним відповідачем
Проте, як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Однак, 2-й відповідач є первісним кредитором лише по відношенню до 1-ого відповідача, який є новим кредитором на підставі договорів уступки права вимог, укладених між 1-им та 2-м відповідачами, тому 2-й відповідач відповідає за недійсність переданої вимоги тільки перед 1-им відповідачем.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення з відповідачів заборгованості за Договорами №1,№2 та №3, укладеними між позивачем та 1-м відповідачем.
2-й відповідач не є стороною спірних договорів, не наділений правами та обов»язками за цими Договорами, не має перед позивачем зобов"язань за Договорами №1,№2 та №3 та не відповідає перед позивачем за невиконання 1-м відповідачем умов вказаних Договорів.
Щодо клопотання 2-ого відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 та 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Спірні векселі, були передані 2-м відповідачем 1-ому відповідачу у 2004 році, 1-м відповідачем позивачу у 2006 р., договори уступки укладалися у 2004 та у 2006 роках, тому строк позовної давності щодо стягнення з відповідачів заборгованості по векселям та по договорам уступки права вимоги сплинув.
Крім того, передача спірних векселів 1-м відповідачем позивачу була здійснена на підставі договору уступки права вимоги від 30.10.2006 р., проте акт про передачу векселів складений цими сторонами лише 22.12.2009 , однак, як вже зазначалося вище відповідно довідки головного управління статистики у Харківській області від 28.01.2010 р., 1-ого відповідача вилучено з ЄДРПОУ на підставі запису від 10.11.2006 р. про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, тому суд не може прийняти до уваги в якості доказів про передачу 1-м відповідачем позивачу векселів акти приймання передачі векселів № 1, № 2, №3 та №4 від 22.12.2009 р.
Відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно до ст..267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивач доказів поважності спливу строків позовної давності суду не надав, а тому, суд прийшов до висновку про відсутність поважності причин пропуску строків позовної давності та необґрунтованість позовних вимог та про застосування строків позовної давності, заявленої 2-м відповідачем до винесення рішення судом.
Враховуючи вищевикладене , суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо 2-ого відповідача.
Відповідно до ст.49 ГПК України, суд вважає судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись Положенням про переказний і простий вексель, Уніфікованим законом про переказний та простий векселі, ст.6, 261,262,267,509,512-519, 527,627 ЦК України, ст.173,74,193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-
Припинити провадження у справі щодо позовних вимог до 1-ого відповідача - Акціонерного товариства закритого типу торгівельного будинку "Емальзавод" (код 30987684).
В позові до 2-ого відповідача - Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (код 19014832) відмовити повністю.
Суддя
Рішення підписано 25.05.2010 р.