Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" травня 2010 р. Справа № 63/108-10
вх. № 2321/6-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Херхадзе Н.А., довіреність № 010/210/305вн від 18.02.2010 року; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Головного управління МНС України в Харківській області, м. Харків
до Приватного підприємства "Автостиль", м. Харків
про стягнення 15208,11 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 15208,11 грн. заборгованості, з яких: 6840,10 грн. - за договором оренди № 71 від 01.04.2003 року, та 8368,01 грн. за договором відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 70 від 01.04.2003 року. Позов обґрунтований статтями 525, 610 ЦК України, статтями 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні 12.05.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.03.2004 року між сторонами був укладений договір № 71 щодо платного користування приміщенням, загальною площею 104,4 кв. м., розміщеного по вул. Полтавський шлях. 50 м. Харкова, що знаходиться у користуванні позивача.
Відповідно до пункту 5.9 договору, орендар (відповідач по справі) був зобов'язаний укласти з орендодавцем (позивач по справі) договір на експлуатаційні витрати та комунальні послуги. На виконання цього пункту між сторонами був укладений договір № 70 від 01.04.2003 року про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Відповідно до п.5.1 цього договору, він діє з 01.04.2003 року та не може перевищувати термін дії договору оренди вказаного приміщення № 71 від 01.04.2003 року.
За умовами п.5.2. договору оренди № 71 від 01.04.2003 року, позивач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі 100% на розрахунковий рахунок позивача.
01.11.2003 року та 10.04.2007 року між сторонами були підписані додаткові угоди до договорів, які змінювали площу орендованих приміщень та суму орендної плати.
18.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією припинити дію вищезгаданого договору оренди з 01.04.2009 року, та 01.04.2009 року договір оренди № 71, а також договір відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 70 від 01.04.2003 року припинили свою дію.
Проте, відповідач свої зобов"язання по договору щодо повної та своєчасної оплати орендованого майна та наданих послуг не виконав, внаслідок чого, станом на 19.03.2010 року утворилась заборгованість у розмірі 15208,11 грн., яка складається з 6840,10 грн. орендна плата та 8368,01 грн. плата за обслуговування приміщення.
Позивачем 07.05.2009 року (вих. 020-2147/171) та 26.10.2009 року (вих. № 020-5133/300) на адресу відповідача були направлені листи з проханням в найкоротші строки погасити заборгованість що утворилася за вищевказаними договорами.
Як відповідь на лист-претензію від 07.05.2009 року відповідач зобов'язався протягом 2009 року повністю погасити заборгованість за договорами № 70 та 71 від 01.04.2003 року перед позивачем, про що й був надісланий гарантійний лист від 08.05.2009 року. Проте, заборгованість відповідачем погашена не була.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 15208,11 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Автостиль" (61033, м. Харків, вул. Снежківська, 8-А, код ЄДРПОУ 32336295) на користь Головного управління МНС України в Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, р/р 352200020001141 в ГУДК в Харківській області0, МФО 851011, код 08588961) - 15208,11 грн. заборгованості, 152,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 0,02 грн. про що видати відповідну довідку.
Суддя
рішення підписане 12 травня 2010 року