Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 63/76-10
вх. № 1743/6-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Чурсіна В.В., довіреність № 866 від 29.12.2009 року; відповідача - Невмережицького С.А., довіреність № 187 від 15.01.2010 року,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків
до Вовчанської міської рада Харківської області, м. Вовчанськ
про стягнення 157843,98 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 157843,98 грн. безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були безпідставно одержані грошові кошти, як надмірно сплачені орендні платежі за землю в період з 17.04.2006 року по 21.03.2007 року за земельну ділянку, загальною площею 1,3994 га, яка знаходиться по вул. Привокзальній, 8 у м. Вовчанськ Харківської області. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
23.03.2010 року до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач вказує на те, що раніше вже вирішувався такий же спір, між тими ж сторонами, про той же предмет з тих же підстав та просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до цієї статті господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі № 52/171-08 було стягнення збитків у розмірі 139647,93 грн., а предметом позову у справі № 63/76-10 є стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 157843,98 грн.
19.04.2010 року до господарського суду від позивача надійшов лист № 246 від 19.04.2010 року, в якому він проти задоволення клопотання про припинення провадження у справі заперечує.
Суд, дослідивши листа та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні 18.05.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.
В судовому засіданні 18.05.2010 року представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
29.07.2005 року між Вовчанською міською радою (відповідач по справі) та ТОВ „Харків-Капітал” (позивач по справі) був укладений договір оренди землі (запис про реєстрацію у Держреєстрі земель від 29.07.2005 року № 60). Згідно умов договору відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості для використання в підприємницьких цілях. Земельна ділянка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Привокзальна, 8. Загальна площа ділянки становить 1,6412 га. Відповідно до умов пункту 6 договору він укладений на 49 років. Згідно п.8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки, та складає 186161,32 грн. на рік.
01.08.2005 року між ТОВ „Харків-Капітал” (продавець) та ВАТ „Вовчанський олійноекстракційний завод” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно п.1.1. договору продавець продає, а покупець купує нерухоме майно „Вовчанської нафтобази”, що знаходиться в м. Вовчанську, вул. Привокзальна, 8 а саме: виробничо-побутовий комплекс літ. А1-1, А2-1, А3-1, площею 416, 8 кв. м., склад літ. В, сарай літ. Б, вбиральню літ. У, насосну літ. Д, що знаходяться у м. Вовчанську Харківської області по вул. Привокзальній, 8. Вказані об'єкти було передано за актом приймання-передачі нерухомого майна б/н від 05.08.2005 року. За умовами договору (п.1.3.) продавець зобов'язується протягом 7 діб відмовитися від права землекористування на умовах оренди земельної ділянки під об'єктом нерухомості, що є предметом цього договору на користь покупця.
11.10.2005 року ТОВ „Харків-Капітал” звернувся до Вовчанської міської ради із листом про вирішення питання про зменшення землекористування за договором оренди землі від 29.07.2005 року у зв'язку з продажем нафтобази.
Рішенням від 21.10.2005 року № 1280 ХХVІІІ сесії ІV скликання Вовчанської міської ради Харківської області зазначене клопотання було вирішено. Рада вирішила припинити право користування на частину земельної ділянки площею 1,3994 га, розташованої за адресою м. Вовчанськ, вул. Привокзальна, 8.
21.03.2006 року між Вовчанською міською радою (орендодавець) ВАТ „Вовчанський олійноекстракційний завод” (орендар) був укладений договір оренди землі (запис про реєстрацію у Держреєстрі земель від 17.04.2006 року № 0406690-00003). Згідно умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель населеного пункту для обслуговування промислових об'єктів. Земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Вовчанськ, Харківська область, вул. Привокзальна, 8. Загальна площа ділянки становить 1,3994 га.
21.03.2007 року між Вовчанською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Харків-Капітал” (орендар) була укладена угода про припинення дії договору оренди земельної ділянки. Відповідно до її умов у зв'язку переходом права власності на частину цілісного майнового комплексу, що знаходиться на земельній ділянці в м. Вовчанську, вул. Привокзальна, 8 за згодою сторін припиняється дія договору оренди землі від 29.07.2005 року.
Відповідно до п.6 угоди договір оренди втрачає чинність з моменту підписання цієї угоди та її державної реєстрації.
Згідно довідки Вовчанського РВ ХРФДП „Центр земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” від 15.10.2008 року № 678 по обліковим даним в державному реєстрі земель припинено договір оренди землі між Вовчанською міською радою та ТОВ „Харків-Капітал” від 29.07.2005 року, на підставі угоди про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 21.03.2007 року.
Відповідно до п. 4 Угоди від 21.03.2007 року після розірвання договору оренди землі сторони не мають один до одного ніяких претензій майнового чи іншого характеру, а в пункті 3 Угоди зазначено, що надлишково сплачені кошти, що були перераховані орендарем за оренду земельної ділянки під нафтобазою зараховуються в рахунок майбутніх платежів за користування землею в період з 17.04.2006 року по 21.03.2007 року.
Проте, позивач продовжував сплачувати орендну плату за договором оренди від 29.07.2005 року. Всього, за даними позивача, за період з 17.04.2006 року по 21.03.2007 року ним сплачено 157843,98 грн. Зазначена сума, на думку позивача, є безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст.ст. 762, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ст. ст. 13, 21 Закону України „Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Подібні положення щодо припинення дії договору передбачені умовами договору оренди землі від 29.07.2005 року (п. п. 32, 33).
Доказів існування передбачених законом чи договором додаткових підстав для припинення дії договору позивачем не надано. Зокрема, за допомогою норм права позивачем не доведено, що укладання другого договору оренди земельної ділянки автоматично припиняє дію першого договору оренди тієї самої земельної ділянки.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що договір оренди землі від 29.07.2005 року діяв до моменту його розірвання угодою від 21.03.2007 року та реєстрації цієї угоди в державному реєстрі земель. Відповідно, до зазначеної дати діяв обов'язок орендаря - ТОВ „Харків-Капітал” по сплаті орендної плати на користь орендодавця - Вовчанської міської ради. Проте, оскільки в пункті 3 Угоди від 21.03.20007 року сторони обумовили те, що надлишково сплачені кошти, що були перераховані позивачем за оренду земельної ділянки під нафтобазою зараховуються в рахунок майбутніх платежів за користування землею, відповідач повинен зарахувати зазначені грошові кошти в рахунок майбутніх платежів за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Харків-Капітал”.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 22, 525, 526, 629, 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 21, 31 Закону України „Про оренду землі”, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя