Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" квітня 2010 р. Справа № 33/16-10
вх. № 1144/3-33
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - не з*явився
представник 1-го позивача - не з'явився
представник 2-го позивача - Сливко О.В.,дов.№27/29/801 від 04.01.10р.
представник відповідача - Смольнякова З.М., дов.№12/9-968пс від 09.03.10р.
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Харкова в особі :
1. Харківської міської ради, м. Харків
2. КП "ВТП "Вода", м.Харків
до Харківського слідчого ізолятора № 27, м. Харків
про стягнення 507637,42 грн.
Прокурор звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь КП "ВТП "Вода" 477681,71грн. основного боргу, 11989,69грн. інфляційних витрат, 15679,53грн. пені, 2286,49грн. - 3% річних за договором № 794 від 01.12.2004р. укладеним між Харківським слідчим ізолятором № 27 м. Харків та КП "ВТП "Вода" м.Харків. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
11.03.2010р. прокурором м. Харкова подано заяву про відмову від позову. Оскільки у відповідності до ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки та користується правами сторони і ст.22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову до прийняття рішення по справі, суд вважає можливим прийняти заяву прокурора про відмову від позову, оскільки це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.
Представник 1-го позивача в судове засідання не з'явився. 12.03.2010р. надав до суду пояснення по справі, в яких зазначив, що позов прокурора підтримує в повному обсязі.
Представник 2-го позивача на підставі ст.29 ГПК України вимагає вирішення спору по суті поданого прокурором позову. 23.03.2010р. надав до суду платіжні документи про оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та заяву про уточнення позовних вимог, у яких з урахуванням часткової оплати відповідачем боргу, просив стягнути з відповідача 469903,66грн., в тому числі 442650,31грн. основний борг, 14208,72грн. інфляційних, 11379,36грн. - пеня, 1665,66грн. - 3% річних.
15.04.2010р. представником 2-го позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 84180,17 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження у цій частині та стягнути з відповідача 381963,08грн. боргу, що залишився, в тому числі: 358470,14грн. - основний борг, 10448,31грн. інфляційних, 11379,36грн. пені, 1665,27грн. - 3% річних. Щодо розрахунку інфляційних витрат в сумі 14208,72 грн. зазначає, що цей розрахунок є помилковим внаслідок помилки комп'ютеру.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні та відзиві на позов позовні вимоги визнає з урахуванням проведених оплат. Заявив клопотання про зменьшення розміру пені. Своє клопотання обґрунтовує тим, що відповідач є бюджетною неприбутковою установою і фінансується виключно з Державного бюджету України. У тимчасовою кошторисі надходжень та видатків на 2010р. фінансування передбачено лише у сумі 2000 грн., тому відсутні можливості сплатити нараховану суму пені.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.
01.12.2004 року між Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та Харківським слідчим ізолятором № 27 (Абонент) був укладений договір № 794 на відпуск та споживання води. Згідно договору позивач зобов'язався відпускати відповідачеві питну воду в розмірах встановленого ліміту відповідно до Додатку № 1, а відповідач відповідно п. 3.4.2 договору своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за питну воду відповідно до встановлених тарифів. Згідно п. 4.1 всі розрахунки за воду здійснюються відповідачем щомісячно платіжними документами згідно рахунків КП "ВТП "Вода" на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показниками приладів обліку або нормам водоспоживання. Пунктом 4.5. сторони передбачили, що "Абонент" робить оплату за спожиту воду протягом трьох банківських днів від дня одержання платіжного документу.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з водопостачання з урахуванням діючих тарифів в період з 14.05.2009 року по 11.12.2009 року на загальну суму 477681,71 грн., що підтверджено матеріалами справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу були виставлені платіжні вимоги на оплату вищевказаної суми. Факт отримання рахунків підтверджується відміткою відповідача про отримання на реєстрах рахунків, копії яких додані до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, своєчасно не сплатив в повному обсязі у визначені договором порядку та розмірі вартість послуг з водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість у вищевказаному розмірі станом на день звернення до суду з позовом прокурора.
Але після звернення прокурора до суду з позовом в інтересах позивачів, відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 119211,57 грн., тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Щодо решти основного боргу, суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 358470,14грн. боргу за водопостачання обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 10448,31грн. та 3% річних в сумі 1665,27грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно п. 4.5. договору при несплаті або частковій несплаті рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожний прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року.
Але, оскільки обставини справи свідчать про те, що відповідач є бюджетною неприбутковою установою та фінансується з державного бюджету, внаслідок чого він не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем, та враховуючі здійснення часткових розрахунків з позивачем протягом розгляду справи в суді, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 90 % та стягнути з відповідача 113,79 грн. пені.
В решті нарахованої пені суд вважає необхідним відмовити.
У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 4699,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., сплачені другим позивачем по справі № 33/16-10, покласти на відповідача та стягнути з відповідача 377,34 грн. державного мита до державного Бюджету України, оскільки прокурор при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Прийняти відмову прокурора від позову.
Клопотання відповідача задовольнити, зменшити розмір пені на 90 %.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Харківського слідчого ізолятору № 27 (61014, м. Харків, вул. Полтавський Шлях,99, в тому числі р/р 3521700100035, р/р 35212006000350 в Жовтневому відділенні Держказначейства, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08564587) на користь Комунального підприємства "Виробничо - технологічного підприємства "Вода" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, в тому числі п/р 26004010039460 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 33206804) - 358470,14грн. основного боргу, 113,79 грн. пені, 10448,31грн. інфляційних витрат, 1665,27грн. трьох відсотків річних, грн. витрат по сплаті держмита та грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Харківського слідчого ізолятору № 27 (61014, м. Харків, вул. Полтавський Шлях,99, в тому числі р/р 3521700100035, р/р 35212006000350 в Жовтневому відділенні Держказначейства, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08564587) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) 377,34 грн. державного мита.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 119211,57 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
В решті позову відмовити.
Суддя
Рішення підписане 20.04.2010р.