"03" червня 2010 р.Справа № 18/45-811
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" бульвар І. Лепсе, буд.55, м. Київ
до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Агроінвест" вул. Бережанська, 10, с. Дибще Козівський район Тернопільська область
про cтягнення заборгованості в розмірі 17 070,64 грн., з яких: 11 608,54 грн. - основний борг, 2 785,76 грн. - штраф, 1 587,08 грн. - пеня, 790,68 грн. - інфляційні нарахування, 298,58 грн. - 3 % річних.
За участю представників сторін:
позивача: Родича С.В. -юрисконсульт, довіреність №2 від 26.04.2010 р.
відповідача: Пудлика І.П. -керівник.
В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -приватного агропромислового підприємства "Агроінвест" про стягнення заборгованості в розмірі 17 070,64 грн., з яких: 11 608,54 грн. - основний борг, 2 785,76 грн. - штраф, 1 587,08 грн. - пеня, 790,68 грн. - інфляційні нарахування, 298,58 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору купівлі-продажу № 9ЗК03/ТЕОМ від 24.04.2009 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар. Для підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, додатки №1, №2 до договору, видаткові накладні № ТЕР-000005 від 24.04.2009 р., № ТЕР-000157 від 15.05.2009 р., № ТЕР-000187 від 22.05.2009 р., довіреності №19 від 24.24.2009 р., №21 від 15.05.2009 р., №24 від 22.05.2009 р., виписки з банківського рахунку, статут товариства, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Окрім того, просить суд відтермінувати оплату боргу в розмірі 17 070,64 грн. до 15.08.2010 р., обґрунтовуючи це тим, що підприємство займається вирощуванням сільськогосподарських культур, збір урожаю яких починається в кінці липня, а обігових коштів на даний час немає.
Представник позивача не заперечує проти відстрочення виконання рішення до 15.07.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
24.04.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", в подальшому продавець, та приватним агропромисловим підприємством "Агроінвест", в подальшому покупцем, був укладений договір купівлі-продажу № 9ЗК03/ТЕОМ (надалі -договір).
За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належні продавцю засоби захисту рослин (надалі -товар), згідно специфікацій, визначених у додатку до договору, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умов договору (п. 1.1. договору).
Згідно пункту 2.1. договору ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в гривнях та зазначаються у додатках. В ціну товару входить вартість тари, упаковки, маркування та доставка товару згідно умов поставки, вказаних у договорі.
У додатку №1 від 24.04.2009 р. до договору визначено перелік, найменування, об'єм, кількість та ціну товару, загальна вартість якого становить 111 093,48 грн., з урахуванням ПДВ.
У додатку №2 від 24.05.2009 р. до договору визначено перелік, найменування, об'єм, кількість та ціну товару, загальна вартість якого становить 3 421,92 грн., з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 2.3. договору, покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 50 % вартості кожної окремої партії товару, зазначеної в додатку або замовленні покупця. Решта вартості товару (вартість товару зменшеної на суму здійсненої передоплати) виплачується покупцем, згідно наступного графіку: 20% вартості партії товару отриманої покупцем - до 15 серпня 2009 року; 15% вартості партії товару отриманої покупцем - до 15 вересня 2009 року; 15% вартості партії товару отриманої покупцем - до 01 жовтня 2009 року. Повний розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем не пізніше 01 жовтня 2009 року.
Як встановлено судом, на виконання своїх договірних зобов'язань товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" передало, а приватне агропромислове підприємство "Агроінвест" отримало згідно:
- видаткової накладної № ТЕР-000005 від 24.04.2009 р. через Пудлика І.П., який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ № 19 від 24.04.2009 р., товар на суму 22 690,56 грн.;
- видаткової накладної № ТЕР-000157 від 15.05.2009 р. через Пудлика І.П., який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ № 21 від 15.05.2009 р., товар на суму 29 602,68 грн.;
- видаткової накладної № ТЕР-000187 від 22.05.2009 р. через Пудлика І.П., який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ № 24 від 22.05.2009 р., товар на суму 3 421,92 грн.
Таким чином, позивач передав покупцю товар на загальну суму 55 715,16 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" та приватним агропромисловим підприємством "Агроінвест" виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Всупереч умовам договору, графіку оплати товару відповідачем не здійснено повністю оплати за отриманий товар, несплаченою залишається сума в розмірі 11 000 грн.
Відповідно до п. 2.2. договору ціна товару може бути змінена продавцем в односторонньому порядку у випадку зростання міжбанківського курсу придбання долара США до валюти України, діючого на дату кожного платежу, вказаного в договорі або додатку, відносно міжбанківського курсу придбання долара США до валюти Ураїни, що діяв на дату укладення договору. У цьому випадку вартість товару розраховується за формулою:
Х2=(У2/У1)хХ1, де
X1 - вартість товару у національній валюті України на момент підписання договору та додатку;
У1 - міжбанківський курс придбання долара США до валюти України на дату підписання договору та додатку;
У2 - міжбанківський курс придбання долара США до валюти України, який визначається на час закриття валютних торгів дня на міжбанківському ринку, що передує дню розрахунків по даному договору;
Х2 - кінцева вартість товару у національній валюті України до сплати.
Станом на 24.04.2009 р. -дату складання договору та додатку №1 позивачем вказано офіційний курс гривні до долара США -8,10 грн.
Згідно поданого позивачем розрахунку проіндексована сума прострочених платежів за договором становить 608,54 грн.
Доказів погашення основної суми боргу в розмірі 11 608,54 грн. суду не надано, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та визнані відповідачем.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки.
Згідно п. 5.3. договору в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар сплачує продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.
Так, відповідачем прострочено три платежі, що є підставою для застосування штрафу, розмір якого становить 2 785,76 грн. (розрахунок штрафу додається).
Пункт 5.4. договору передбачає, що покупець за несвоєчасну або неповну оплату за товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повної оплати.
Пунктом 5.6. договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Нарахування штрафних санкцій здійснюється до моменту повного погашення заборгованості покупця перед продавцем.
Згідно поданого позивачем розрахунку сума пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів в період з 30.10.2009 р. по 29.04.2009 р. становить 1 587,08 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 298,58 грн. 3% річних за період з 01.10.2009 р. по 29.04.2010 р., та 790,68 грн. інфляційних втрат за листопад, грудень 2009 року, січень, березень 2010 р.
Розглянувши представлені розрахунки штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, яка визнана відповідачем, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 608,54 грн., 2 785,76 грн. - штрафу, 1 587,08 грн. - пені, 790,68 грн. - інфляційних нарахувань, 298,58 грн. - 3 % річних підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та визнані відповідачем.
Разом з тим, п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.
Відтак, враховуючи, що відповідачем у справі є агропромислове підприємство, яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур, характерною рисою якого є сезонність виробництва, а наступний збір урожаю почнеться в кінці липня, а також те, що відповідач лише частково не виконав своїх зобов'язань по оплаті товару згідно умов договору і зобов'язується виконати їх після збору урожаю, а також зважаючи на те, що позивач не заперечує проти відстрочки виконання рішення, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення суду у справі №18/45-811 до 15.07.2010 р.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Агроінвест" (вул. Бережанська, 10, с. Дибще Козівський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 31104494, п/р 260066510 в РБ "Аваль" обласна дирекція, МФО 338501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" бульвар І. Лепсе, буд.55, м. Київ, код ЄДРПОУ 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767):
- 11 608 (одинадцять тисяч шістсот вісім) гривень 54 копійки основного боргу;
- 2 785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 76 копійок штрафу;
- 1 587 (одну тисячу п 'ятсот вісімдесят сім) гривень 08 копійок пені;
- 790 (сімсот дев'яносто) гривень 68 копійок інфляційних нарахувань;
- 298 (двісті дев'яносто вісім) гривень 58 копійок - три відсотки річних;
- 170 (сто сімдесят) гривень 71 копійку державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Відстрочити виконання рішення суду у справі №18/45-811 до 15.07.2010 р.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -08.06.2010 р. , через місцевий господарський суд.
Суддя