"20" травня 2010 р.Справа № 4/17-288
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ в особі Тернопільської філії ПАТ "Універсал Банк" вул. Білецька, 1 А, м. Тернопіль
про визнання недійсним кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р.
За участю представників сторін:
позивача: підприємець ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3)
представник -ОСОБА_2 (довіреність № 2472 від 11.12.2009р.).
відповідача: представник -Паньков О.П. (довіреність № 2876 ГО від 30.07.2009р.)
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ в особі Тернопільської філії ПАТ "Універсал Банк" вул. Білецька, 1 А, м. Тернопіль про визнання недійсним кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р.
18.03.2010р. представник відповідача подав клопотання № б/н від 18.03.2010р. про передачу справи за підсудністю, посилаючись при цьому на те, що позовна заява в порушення ст. 15 ГПК України подана без додержання правил територіальної підсудності, тому матеріали підлягають направленню до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача, як помилково прийняті за місцезнаходженням відособленого підрозділу на підставі ст. 15 ч. 3 ГПК України, оскільки Тернопільська філія ПАТ "Універсал Банк" не має прав здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи, тому що протоколом від 31.03.2008р. за № 06/08 в засіданні спостережної ради ПАТ "Універсал Банк", прийнято рішення про припинення діяльності Тернопільської філії ПАТ "Універсал Банк". Позивач повідомив також те, що на даний час функціонує Тернопільське відділення № 1 ПАТ "Універсал Банк". Відповідальність по зобов'язаннях, виникаючих з діяльності відділення, несе Банк. Серед повноважень, наданих Тернопільському відділенню № 1 ПАТ "Універсал Банк" та визначених розділом 2, 3 Положення про відділення, відсутні повноваження на здійснення представництва ПАТ "Універсал Банк" в судах.
19.03.2010р. позивач у канцелярію суду подав заперечення № б/н від 18.03.2010р. на клопотання відповідача № б/н від 18.03.2010р. про передачу справи за підсудністю, у якому зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Відповідно до п. 27.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", визначаючи територіальну підсудність справи, господарські суди повинні виходити з того, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог ст. 15 ГПК України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Також зазначив, що у кредитному договорі №11/445-К від 29.10.2007р. він виступав як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, що підтверджується додатковою угодою № 2 до кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р., де сторони встановили визначення термінів, які у ньому вживаються. Так, відповідно до терміну "Кредитна послуга" віднесено термін "Кредит - це кошти, які надаються Банком у користування юридичним і фізичним особам -підприємцям - суб'єктам господарювання (Позичальникам) на визначений строк та під проценти...". Крім того, долучив до матеріалів справи копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження у ньому станом на 17.03.2010р., першої сторінки договору іпотеки від 29.10.2007р., першої сторінки договору оренди від 05.11.2007р., додаткової угоди № 2 до кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р.
Господарський суд відхилив клопотання відповідача № б/н від 18.03.2010р. про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва з огляду на те, що:
- відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо;
- кредитний договір № 11/445-К від 29.10.2007р., укладений між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_1, передбачає, що кожна із сторін є одночасно і управненою і зобов'язаною, відповідно справа у спорі про визнання його (договору) недійсним може розглядатися господарським судом Тернопільської області або господарським судом м. Києва. Наявність у графі відповідача і відособленого підрозділу -Тернопільської філії ПАТ “Універсал банк” як структурного підрозділу юридичної особи у даному випадку жодної ролі не відіграє, оскільки стороною у справі є юридична особа, і рішення приймається судом відповідно на користь чи за рахунок юридичної особи.
08.04.2010. представник відповідача подав клопотання № б/н від б/д про припинення провадження у справі, посилаючись при цьому на те, що позов пред'явлений суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, хоча кредитний договір укладено з фізичною особою ОСОБА_1 Крім того, повідомив суду, що Кременецьким районним судом Тернопільської області відкрито провадження за позовною заявою ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11/445-К, в підтвердження чого подав ухвалу про відкриття провадження № 2-191/2010р. від 01.02.2010р.
22.04.2010р. представник відповідача повторно подав клопотання № б/н від б/д про припинення провадження у справі та клопотання № б/н від б/д про передачу справи за підсудністю, крім того подав заяву № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи копії анкети-заявки (фізичної особи), копії анкети заявки на кредит (фізичної особи) та клопотання № б/н від б/д про зупинення провадження у справі у зв'язку із подачею до апеляційного суду Тернопільської області заяви № б/н від 21.04.2010р. про намір оскаржити ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області про закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Подані представником відповідача клопотання про припинення провадження у справі (за ст. 80 п.1 ГПК України), про зупинення провадження у справі (у зв'язку із подачею до апеляційного суду Тернопільської області заяви № б/н від 21.04.2010р. про намір оскаржити ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області про закриття провадження), судом відхилені з огляду на те, що кредитний договір, який є предметом розгляду у даній справі, укладався ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується умовами цього договору та додатками до нього (завірені відтисками круглої печатки позивача), а також поясненнями та доводами ОСОБА_1
13.05.2010р. представник відповідача подав заяву № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи копії витягу з протоколу № 06/08 засідання спостережної ради ВАТ "Універсал Банк", копії витягу № 21-10/2734-2 з ЄДРПОУ станом на 02.06.2008р. про вилучення Тернопільської філії ВАТ "Універсал Банк" та подав заперечення № б/н від б/д на позовну заяву, посилаючись серед іншого на те, що оспорюваний позивачем кредитний договір про видачу кредиту в іноземній валюті відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі операції, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а під коштами (ст. 2 ЗУ "Про банки і банківську діяльність") розуміються гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. На підтвердження того, що "Універсал Банк" має право на здійснення вище зазначених операцій представником відповідача подано банківську ліцензію № 92 від 07.12.2007, зареєстровану НБУ 20.01.1994р. за № 226, дозвіл № 92-1 від 07.12.2007р., зареєстрований НБУ 20.01.1994р. за № 226 та додаток до нього. Крім того, представник відповідача зазначив, що ПАТ "Універсал Банк" є правонаступником ВАТ "Банк Універсальний" та повторно заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із подачею до апеляційного суду Тернопільської області апеляційної скарги на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області про закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке судом відхилено, як повторно заявлене з тих же підстав.
В судовому засіданні, яке відбулося 20.052010р., позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2010р., заперечив проти позовних вимог та подав заяву № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи копії банківської ліцензії № 92 від 04.12.2001р., дозволу № 92-1 від 04.12.2001р. з додатком до нього, виданих ВАТ "Банк Універсальний".
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 08.04.2010р. до 10 год. 15 хв., до 22.04.2010р. до 11 год. 15 хв., до 13.05.2010р. до 11 год. 45 хв. та до 20.05.2010р. до 11 год. 15 хв. для надання можливості сторонам подати додаткові докази у справі.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 23.10.2007р. ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4, виданий 05.04.1996р. Кременецьким РВ), який 9 років займається роздрібною торгівлею, звернувся до ВАТ “Банк Універсальний” із заявкою на кредит (анкета -заявника № BL 9199) про надання кредиту в сумі 105 000 доларів США, на 60 місяців для споживчих потреб;
- 29.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний”, юридична адреса якого: м. Львів, пр.-т Шевченка, 27, від імені якого на підставі довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Костецьким Ю.Г. 12 січня 2007р. за реєстровим № 91, діяв ОСОБА_6, який проживає у АДРЕСА_3, в порядку передовір'я від імені Директора Тернопільської філії ВАТ “Банк Універсальний” Семчишина Миколи Володимировича, який в свою чергу діяв по довіреності, посвідченій Нор Н.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12 січня 2005 року за реєстром № 188, (надалі - Банк) та гр. України ОСОБА_1 (надалі -Позичальник), паспорт НОМЕР_5, виданий 05.04.1996 року Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області, укладено кредитний договір № 11/445-К, згідно з умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 105 000 доларів США у тимчасове платне користування (на термін 120 місяців, з процентною ставкою 11,5 % і датою погашення кредиту -26 жовтня 2017р.) (п. 1.1. договору);
- відповідно до п. 4.1. договору -кредит надається Позичальнику на умовах визначених даним Договором після виконання ним умов передбачених Розділом 2 даного Договору;
- п. 4.2. договору передбачено, що для видачі кредиту Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_6 та рахунок для нарахування та сплати процентів НОМЕР_7. Кредит надається Позичальнику в готівковій або безготівковій формі;
- датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (п. 4.3. договору);
- згідно п. 4.4. договору -проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. День надання кредиту і день повернення кредиту при нарахуванні процентів рахуються як один день. Нарахування процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом здійснюється щомісячно.
- відповідно до п. 4.5. договору -сплата Позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору № 11/445-к від 29.10.2007р.), який є невід'ємною частиною даного Договору;
- даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами зобов'язання по даному Договору (п. 10.1.);
- 29.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний”, юридична адреса якого: м. Львів, пр -т Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 21133352, від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Костецьким Ю.Г. 12 січня 2007 року за реєстром № 85, діяла керуючий Почаївського відділення Тернопільської філії ВАТ “Банк Універсальний” Сохацька Наталія Олександрівна, яка проживає з адресою: Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, вул. Толстого, 9-а, в порядку передовір'я від імені Директора Тернопільської філії ВАТ “Банк Універсальний” Семчишина Миколи Володимировича, який в свою чергу діє по довіреності, посвідченої Нор Н.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12 січня 2005 року за реєстром № 188, (надалі - Іпотекодержатель) та Громадянином України ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Кременецьким РВ УМВСУ в Тернопільській обл., 05.04.1996р., ідент код 274102339 (далі - Іпотекодавець) укладено договір іпотеки (нерухомого майна -нежитлової нерухомості), згідно з умовами якого Іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, приміщення магазину “Хліб” під літерою “А”; що складається з 2 (двох) нежитлових кімнат, загальною площею 118, 8 кв. м.; знаходиться за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, м. Кременець, вул. Словацького, 3 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі -продажу від 21.05.2007 року, посвідченого Михайловою Г.В. приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу за реєстром № 1741 та зареєстрований в державному реєстрі прав на нерухоме майно 21.05.2007р. за № 8137872 (п.1.1. договору);
- відповідно до п. 1.2. договору іпотеки від 29.10.2007р. -заставна вартість предмету іпотеки, яка погоджена сторонами, становить 719 928 (сімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень;
- 04.09.2008р. ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4, виданий 05.04.1996р. Кременецьким РВ), який 10 років займається дрібною торгівлею, звернувся до Тернопільського Відділення № 1 ВАТ “Універсал Банк” по вул. Білецька, 1а, із заявкою на кредит (анкета -заявника на кредит № BL 9199) про надання бізнес кредиту в сумі 100 000 доларів США, для поточних потреб;
- 24.09.2008р. ВАТ “Універсальний Банк” (Почаївське відділення № 1 ВАТ “Універсальний Банк”)(надалі -Банк), в особі Сохацької Наталії Олександрівни, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 28.03.2008р. Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та громадянин України -ОСОБА_1 (надалі - Позичальник), паспорт НОМЕР_4, виданий 05.04.1996р. Кременецьким РВ УМВС України, які разом іменуються -Сторони, підтверджуючи свої зобов'язання за діючим між Сторонами Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL9199 від 29.10.2007р., уклали додаткову угоду № BL9199/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL9199 від 29.10.2007р. (індивідуальну угоду -кредит без відстрочення), яка являється невід'ємною частиною Генерального Договору, згідно з умовами якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даній Індивідуальній угоді (п.1 договору);
- відповідно до п. 2.1. додаткової угоди - фактичне надання кредитних коштів має бути здійснене протягом 5 календарних днів, починаючи з дня підписання обома Сторонам Індивідуальної угоди та графіку погашення кредиту -Додатку № 1 до неї;
- п. 2.2. додаткової угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до цієї Індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов Генерального договору та /або цієї Індивідуальної угоди та /або згідно умов відповідної угоди Сторін;
- згідно п. 3.1. додаткової угоди -за користування кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмір 16, 45% річних (далі -“базова процентна ставка”);
- за користування кредитними коштами понад строк (або терміни погашення за Графіком погашення кредиту), встановлений Генеральним договором та/або цією Індивідуальною угодою, процентна ставка встановлюється в розмірі 32, 9% річних (надалі по тексту -“підвищена процента ставка”);
- 24.09.2008р. ВАТ “Універсальний Банк” (Почаївське відділення № 1 ВАТ “Універсальний Банк”)(надалі -Банк), в особі Сохацької Наталії Олександрівни, яка діє на підставі довіреності, посвідченої 28.03.2008р. Кравченко І.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, яка зареєстрована в реєстрі за № 1793, та громадянинин України -ОСОБА_1 (надалі - Позичальник), паспорт НОМЕР_4, виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області від 05.04.1996р., ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, які разом іменуються -Сторони, підтверджуючи свої зобов'язання за кредитним договором № 11/445-к від 29.10.2007р., уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 11/445-к від 29.10.2007р., згідно з умовами якої Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 196 000 (сто дев'яносто шість тисяч) доларів США (далі -“ліміт Договору”), у порядку і на умовах, зазначених у цьому Договорі (п.1.1.);
- відповідно до п.1.1.1. додаткової угоди № 2 -умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформлюється додатковою угодою до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору;
- п. 1.1.3. додаткової угоди № 2 передбачено, що базовою валютою за даним Договором є долар США (USD). Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та / або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного Договору, для розрахунку ліміту Договору.
Із вище зазначеного виливає, що кредитний договір № 11/445-К від 29.10.2007р., а також додатки до нього, укладалися між ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності та Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний” в особі Тернопільської філії.
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р., позивач як на підставу заявлених ним вимог, посилається на те, що відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 ЗУ “Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь -обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. Ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Крім того, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно - правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України -принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг. Згідно ст. 215 ЦК Урани підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України, тобто зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Господарський суд, проаналізувавши докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним вимог та відповідачем в підтвердження його заперечень, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходить із такого:
Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.
Частиною 2 статті 524 ЦК України визначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 189 ГК України вказано, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання (п.1). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях (п.3).
Частина 1 ст. 533 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція норми частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Господарським кодексом України також передбачений режим використання національної та іноземної валюти при виконанні грошових зобов'язань. Зокрема, частиною 2 ст. 198 ГК України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 року № 679-XIV (із змінами та доповненнями) (далі -Закон) і Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) (далі -Декрет), виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні.
У положеннях ч. 2 ст. 44 Закону зазначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.
Відповідно до норм пп. “г” п. 4 ст. 5 Декрету використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
У нормах ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року №2121-111 (із змінами та доповненнями) зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.
Статтею 5 Декрету передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:
- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
На дійсний час вимоги або які-небудь обмеження відносно обмеження сум та строків повернення кредитів в іноземної валюті законодавством не встановлені, тому здійснення резидентами операцій по отриманню або наданню кредитів в іноземної валюті не потребують індивідуальної ліцензії НБУ.
Крім того, Національний банк України у своєму листі за № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009р. “Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті” у зв'язку із запитами банків з питання щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Водночас, відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Як слідує з матеріалів справи, кредитний договір № 11/445-К від 29.10.2007р. укладався між Відкритим акціонерним товариством “Банк Універсальний” (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" -відповідач у справі), якому 04.12.2001р. Національним банком України була видана банківська ліцензія № 92 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, далі -Закон України, серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.
Невід'ємною частиною цієї ліцензії є Дозвіл від 04.12.2001 року за № 92-1 з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати відкрите акціонерне товариство "“Банк Універсальний” з валютними цінностями.
Пунктами 1-4 ст. 47 Закону України передбачено, що Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди: 1) операції з валютними цінностями; 2) емісію власних цінних паперів; 3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.
Відтак, Банк мав право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно п. 1 частини 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженому постановою НБУ від 10.08.2005 р. № 281, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 року за № 950/11230, резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні, неустойки тощо) в іноземної валюті на підставі відповідних документів. Купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними договорами резидентів мають право лише суб'єкти ринку, від яких було отримано кредит.
За кредитним договором кошти передаються позичальнику в користування на певний період часу за умови повернення такої ж суми коштів. Отже сума кредиту не є ціною кредитного договору.
При таких обставин справи, а також враховуючи положення кредитного договору, приписи чинного законодавства, дії в межах повноважень Відкритого акціонерного товариства “Банк Універсальний” щодо здійснення валютних операцій на підставі банківської ліцензії, позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_2 про визнання недійсним кредитного договору №11/445-К від 29.10.2007р. є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. В позові відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення " 04 " 06 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя