Справа № 420/17405/21
23 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо несплати компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 61101,35 гривень;
зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити компенсацію вартості за не отриманого речового майна у сумі 61101,35 гривень, з розміру суми виплати сплатити передбачені законом податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
18 жовтня 2021 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх.№57297/21).
Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 від 18 жовтня 2021 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року - усунуті частково.
Зокрема, суд зауважує, що однією з підстав залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 , був пропуск позивачем встановленого законодавством місячного строку звернення до адміністративного суду.
У свою чергу, недоліки позовної заяви було запропоновано позивачеві усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Однак, у позовній заяві від 18 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 з посиланням на правові позиції Верховного Суду 2019-2020 років зауважував, що на його думку, строк звернення до суду у даному випадку є загальним та становить шість місяців, або, якщо застосовувати більш вузьке тлумачення виниклих правовідносин три місяці (трудові спори).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Чинне законодавство України, що регулює проходження військової служби, гарантує військовослужбовцям забезпечення їх речовим майном та передбачає грошову компенсацію вартості речового майна, неотриманого під час проходження військової служби, яке має бути виплачене не пізніше дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 визначив правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та строки її виплати.
При визначені правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно Суд зазначив, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20 та підтримана у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року по справі № 380/6200/20.
Суд зауважує, що посилання позивача на правові позиціє Верховного Суду 2019-2020 років не є доречний, оскільки суду зобов'язані використовувати останню, релевантну практику Верховного Суду.
Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд роз'яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/17405/21.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.
В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до статті Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Ярослава БАЛАН