"21" травня 2010 р.Справа № 9/22-575
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Суворова, 9/166, м. Київ, 01001 в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000
до відповідача Фермерського господарства "Успіх" вул. Ст. Детюка, 41, м. Кременець, Тернопільської області, 47000
про стягнення заборгованості в сумі 10 000 грн.
За участю представників сторін:
прокурора: Ковальчук О.Р. - посвідчення №36 дійсне до 18.07.2013р.
позивача: Баран В.С. -довіреність №30 від 23.04.2010р.
відповідача: Яковлєв О.Є. - паспорт № МС178441 від 02.08.97 р.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання в порядку ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання сторін.
Суть справи: Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Успіх" вул. Ст. Детюка, 41, м. Кременець, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 10 000 грн.
Ухвалою господарського суду від 06.04.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 23.04.2010р. В судовому засіданні, в порядку ст.77 ГПК України, оголошувались перерви до 30.04.2010р., до 11.05.2010р. та відкладався розгляд справи ухвалою від 11.05.2010р. на 21.05.2010р. в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та надання можливості відповідачу забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
Прокурор та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором № 28 від 26.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 10 000 грн. Для забезпечення виконання зобов'язання за даним договором, 17.03.2009 р. між сторонами у справі було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю -фермерському господарству "Успіх", на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №583956 трактор колісний марки "Т-40", випуску 2008 року, заводський №18-664165, двигун - №664165, реєстраційний номер -09900ВО, зареєстрований Кременецькою РІДТН 24 грудня 2008 року.
В підтвердження викладеного надано: договір №28 від 26.09.2008 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 17.03.2009 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 253 від 29.09.2008 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач витребуваного судом відзиву на позовну заяву не надав, проте в судовому засіданні повноважний представник відповідача суму позовних вимог визнає повністю та стверджує, що готовий сплатити борг в добровільному порядку. При цьому зазначає, що сума заборгованості виникла по причині пошкодження великої кількості моркви непередбаченими морозами в зимовий період, а тому підприємство на даний час обмежене у грошових коштах.
Крім того, відповідач надав клопотання, яким просить відстрочити сплату 10000,00 грн. боргу, що виник через порушення графіка повернення коштів до 25 серпня 2010 року.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення зазначеного клопотання відповідача так як вважають його на даній стадії вирішення спору безпідставним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Проведеною прокуратурою м. Тернополя перевіркою встановлено, що 26 вересня 2008 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Успіх" (відповідачем по справі) укладено договір №28 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 45000,00 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).
П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 грудня 2009 року в сумі 10 000,00 грн.: до 01 грудня 2010 року в сумі 15 000,00 грн.; до 26 вересня 2011 року в сумі 20 000,00 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1 Договору №28 свої зобов'язання щодо надання кредиту Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало, про що свідчить платіжне доручення №253 від 29.09.2008р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 45000,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи доведено і не оспорюється відповідачем, що зобов'язання стосовно повернення кредиту в сумі 10000,00 грн. до визначених строків Відповідачем виконано не було, тому станом на 09.03.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 10000,00 грн.
Як випливає з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
На забезпечення зобов'язання, що виникло відповідно до договору №28, 17 березня 2009 року сторони уклали Договір застави, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №583956 трактор колісний марки "Т-40", випуску 2008 року, заводський №18-664165, двигун - №664165, реєстраційний номер -09900ВО, зареєстрований Кременецькою РІДТН 24 грудня 2008 року.
За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 5 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Як стверджує прокурор, вбачається з матеріалів справи, та не заперечено відповідачем, позивач свої зобов'язання згідно договорів про надання фінансової підтримки виконав, про що свідчить платіжне доручення №253 від 29.09.2008р. на суму 45000,00 грн., належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач, в порушення умов укладеного договору (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 01.12.2009 року в сумі 10000,00 грн. (по договору №28 від 26.09.2008р.). не виконав, в зв'язку з чим, станом на день звернення до суду, його заборгованість перед позивачем становить 10 000 грн.
Повноважний представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт невиконання зобов'язання щодо своєчасного повернення частини отриманої фінансової допомоги згідно договору №28 від 26.09.2008р та наявності, станом на день розгляду спору в суді, заборгованості в сумі 10 000 грн. а тому позов визнав повністю.
Відповідно до ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Приймаючи до уваги, що відповідач - фермерське господарство належним чином не виконало взяті на себе, згідно з договором про надання фінансової підтримки, зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 3.4.3. договору про надання фінансової підтримки та умовами договору застави від 17.03.2009р.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення суд не вбачає підстав для його задоволення на даній стадії з огляду на наступне.
Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України, суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2 роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996 № 02-5/333).
Відповідач, посилаючись на важкий фінансовий стан просить суд при вирішенні спору врахувати те, що внаслідок пошкодження великої кількості моркви непередбаченими морозами в зимовий період, підприємство на даний час обмежене у грошових коштах, а тому просить суд відстрочити виконання рішення суду, до закінчення збору нового врожаю, а саме до 25.08.2010року.
Проте, стверджуючи про своє складне фінансове становище відповідач суду належних доказів, щодо цього не надав. А факт збитковості через перемерзання 6-ти тонн моркви урожаю 2009 року, в підтвердження чого надано суду копію Акту на списання моркви у господарстві ПФГ "Успіх" спростовується іншими твердженнями відповідача про те, що ним за зазначений період отримано урожай інших сільськогосподарських культур, а не тільки виключно моркви.
Одночасно, з боку відповідача не надано суду жодних доказів, які б підтверджували намагання відповідача погасити свою заборгованість перед позивачем частково чи врегулювати зазначене питання з позивачем іншим способом. При цьому, зазначений платіж є першим за графіком згідно укладеного між сторонами Договору.
Поряд з цим, суд має за необхідне звернути увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви (п.п. 1.3. роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України).
Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, що неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку не заперечено відповідачем, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Успіх" 10 000 грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належні Фермерському господарству "Успіх" на праві приватної власності трактор колісний марки "Т-40", випуску 2008 року, заводський №18-664165, двигун - №664165, реєстраційний номер -09900 ВО.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Успіх", вул. Старого Детюка, 41, м.Кременець, Тернопільської області (ідент. код 30917418) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, м.Тернопіль (ідент. код 14033150) -10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належні Фермерському господарству "Успіх" на праві приватної власності трактор колісний марки "Т-40", випуску 2008 року, заводський №18-664165, двигун - №664165, реєстраційний номер -09900 ВО.
3.Стягнути з Фермерського господарства "Успіх", вул. Старого Детюка, 41, м.Кременець, Тернопільської області (ідент. код 30917418) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 102 (сто дві) грн. державного мита.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Успіх", вул. Старого Детюка, 41, м.Кременець, Тернопільської області (ідент. код 30917418) в доход Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 26 травня 2010 р. через місцевий господарський суд.
Суддя