"12" травня 2010 р.Справа № 14/12-301
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Білозірська", 47453, с. Білозірка Лановецького району
до Приватного підприємства "Діалог", вул. М. Кривоноса, 2, м.Борщів, Тернопільська область, 48702
про відшкодування збитків внаслідок невиконання договірних зобов"язань в сумі 53754, 16 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Якушевський С.В., довіреність від 22.12.08 р.
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Білозірська" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Діалог" про відшкодування збитків внаслідок невиконання договірних зобов"язань, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, в сумі 44 176 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, зважаючи на що позивачу завдано збитки на суму 44 176 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.64 ГПК України (що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення).
Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, справа слухається за наявними в ній документами, за правилами ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
22 січня 2008 року між Приватним підприємством "Діалог" - Постачальник (відповідач по справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Білозірська" - Покупець (позивач по справі) укладено договір поставки (далі Договір), згідно із п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти вказаний Товар.
За умовами п.1.1.,1.2.,2.2.,2.4. Договору Постачальник зобов'язується в термін до 15 лютого 2008 року на умовах СРТ Інкотермс в редакції 2000 року (поставка товару оплачена до ст.Ланівці Лановецького району Тернопільської області) поставити Покупцю 320 тонн аміачної селітри на загальну суму 633 600 грн., а Замовник - здійснити попередню оплату товару в сумі 633 600 грн. в термін до 23 січня 2008 року на банківський рахунок Постачальника.
На виконання своїх зобов'язань Покупець після підписання Договору в термін до 23 січня 2008 року здійснив повну попередню оплату аміачної селітри, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2008 року №220 на суму 633 600 грн. з ПДВ.
Однак, відповідач своє зобов'язання по Договору виконав частково, а саме згідно накладних від 24.03.2008 року та від 31.03.2008 передав у власність Покупця товар на загальну суму 253440 грн. з ПДВ.
Через неспроможність виконати поставку в повному обсязі Постачальник повернув Покупцеві частину сплачених останнім коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, отриманих ПСП «Агрофірма «Білозірська», а саме від Постачальника на розрахунковий рахунок Покупця поступили наступні суми (рух повернення грошей): 07.04.2008 року - 100000 грн.; 22.04.2008 року -120000 грн.; 07.05.2008 року - 120000 грн.
Таким чином, станом на час подання позовної заяви до суду, відповідач частково виконав зобов'язання щодо поставки товару, допустивши при цьому заборгованість в сумі 40160 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.5.1. Договору термін поставки товару визначено до 15 лютого 2008 року.
Однак, відповідач у встановлений Договором строк свої зобов'язання по поставці товару не виконав, чим завдав збитків позивачу в розмірі внесеної передоплати в сумі 40 160 грн.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її
цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З наведеного вище в сукупності суд констатує , що здійснений позивачем розрахунок понесених ним збитків, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару в розмірі 40 160 грн. грунтується на приписах законодавства, яке регламентує спірні правовідносини та наявних у справі доказах
Крім того, частиною 1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Пунктом.7.1 Договору контрагенти передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства України і умов Договору.
Так, у випадку прострочення поставки товару Покупець має право вимагати від Постачальника, а Постачальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 0,08 відсотків від вартості не відвантаженого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів, Постачальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 відсотків від вартості товару (п.7.3 Договору). У разі якщо Постачальник затримує поставку більше, ніж на 20 календарних днів проти строків, встановлених в цьому Договорі, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів (п.7.4 Договору).
Таким чином суд зазначає що штраф за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 4016 грн. нарахований позивачем на умовах, що визначені у договорі його контрагентами, які, в свою чергу, вимогам цивільного законодавства не суперечать.
А приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми збитків, то і позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Білозірка" про стягнення з пп "Діалог" збитків в сумі 40 160 (сорок тисяч сто шістдесят) грн. та штрафу в сумі 4016 (чотири тисячі шістнадцять) грн., підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені в установленому порядку відповідачем.
Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Діалог" (вул.М.Кривоноса,2, м.Борщів, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 21136146) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Білозірка" (с.Білозірка, Лановецький р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 03782931) - 40 160 (сорок тисяч сто шістдесят) грн. завданих збитків; 4016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. - штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Діалог" (вул.М.Кривоноса,2, м.Борщів, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 21136146) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Білозірка" (с.Білозірка, Лановецький р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 03782931) - 441 (чотириста сорок одну) грн. 75 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 194 (сто дев'яносто чотири) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата______ року через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко