"05" травня 2010 р.Справа № 14/10-267
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54,м. Тернопіль,46006
до відповідача Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" вул. Ст. Бандери, 2, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400
про cтягнення заборгованості в сумі 473120,19 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Штогрин М.П., довіреність № 01/81 від 20.01.10 р.;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, cтягнення заборгованості в сумі 473120,19 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору на постачання і транспортування природного газу, що призвело до виникнення боргу, суму якого з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань просить стягнути в судовому порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов не подав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку ст.64 ГПК України.
Зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами за правилами ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01 січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (надалі - Постачальник) та Державним підприємством "Бучацький мальтозний завод" (надалі - Покупець) укладено договір №ПР/03-05 на постачання та транспортування природного газу (надалі-Договір).
За умовами даного Договору, Постачальник (позивач по справі) в 2009 році постачає і транспортує природний газ, а "Покупець" (відповідач по справі) приймає та оплачує вартість газу і його транспортування.
Згідно п.4.5. Договору, газ вважається проданим "Постачальником" та прийнятим "Покупцем" після підписання повноважними представниками акту, згідно п.2.1.9. Акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між "Покупцем" і "Постачальником" за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.
У п.6.1. Договору, сторони визначили, що оплата за газ здійснюється Покупцем попередньою оплатою не пізніше ніж за п'ять банківських дні до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок Постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом.
Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема за період з грудня 2009 року по січень 2010 року включно, передано, а Відповідачем прийнято 231159 куб.м. природного газу на суму 616901,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі.
Проте, відповідач за отриманий природний газ в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку боргу, станом на 17.02.2010р. становить 446901,14 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 ст.714 ЦК України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до поданих позивачем розрахунків, три проценти річних від простроченої суми за період з 10.01.2010р. по 08.04.2010р. становить 2228,82 грн., а також 8491,12 грн. інфляційних втрат.
Пунктом 7.2. Договору, сторони визначили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно розрахунку поданого позивачем, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 10.01.2010р. по 08.04.2010р. становить 15499,11 грн.
Оцінивши даний розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, а відтак заявлена позивачем сума пені підлягає до задоволення.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості, а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення з Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" - 446901,14 грн. заборгованості за отриманий природний газ, 15499,11 грн. пені, 2228,82 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань в сумі 8491,12 грн., підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені в установленому порядку відповідачем.
Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" (вул. Ст. Бандери, 2, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375148, р/р 260059695, МФО 338501 в ТОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль") на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька,54, м. Тернопіль, код ЄДРОПУ 03353503, р/р 26004190026 в Тернопільському ЦРВ ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) - 446901 (чотириста шістдесят шість тисяч дев'ятсот одну) грн. 14 коп. - заборгованості за надані послуги з постачання та транспортування природного газу, 15499 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. пені, 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 82 коп. 3% річних та 8491 (вісім тисяч чотириста дев'яносто одну) грн.12 коп. інфляційних нарахувань
3. Стягнути з Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод" (вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375148, р/р 260059695, МФО 338501 в ТОД ВАТ "Райфайзен Банк Аваль") на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (вул. Чернівецька,54, м. Тернопіль, код ЄДРОПУ 03353503, р/р 26004190026 в Тернопільському ЦРВ ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629) - 4731 (чотири тисячі сімсот тридцять одну) грн. 20 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата______ року через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко