справа № 380/8434/20
22 жовтня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути з відповідача до бюджети кошти в розмірі 32445,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник на підставі податкових повідомлень рішень № 1020801-1312-1306 від 04.04.2018 на суму 16473,60 грн та № 0021572-5213-1306 від 12.04.2019 на суму 15971,67 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплачена відповідачем у встановлений законодавством строк, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
З метою з'ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача суддя звернулася до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи із запитом від № 380/8434/20/32710/20 від 09.10.2020.
На адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області (вх. № 55223 від 26.10.2020), згідно з якою місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 30.10.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 08.12.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 380/569/20 та № 380/10980/20.
Ухвалою суду від 01.10.2020 провадження у справі поновлено.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 63767 від 30.11.2020), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що при визначенні розміру податкового зобов'язання платнику податків контролюючий орган використовує ставки податку, встановлені рішення сільської, селищної, міської ради на відповідний період. Згідно з інформаційною довідкою № 234027036 від 24.11.2020 станом на 2017 та 2018 роки у власності ОСОБА_1 перебувала нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1716 кв.м. Згідно з п. 4.3 рішення XIII сесії VІІ демократичного скликання Хирів міської ради «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Хирів» встановлено на 2017 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової для об'єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та використовуються для обслуговування житлових та інших приміщень, що не передбачають одержання прибутку у розмірі - 0.1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Стверджує, що відповідач жодним чином не використовував власне майно для одержання прибутку, ніколи не здавав його в оренду, крім цього, не є фізичною особою-підприємцем та не здійснює жодної підприємницької діяльності. Відтак вважає, що розмір суми податкового зобов'язання за нежитлове майно відповідача у 2017 та 2018 роках мав становити 5491,20 грн та 6383,52 грн відповідно. З огляду на вказане розрахунки відповідача, на його думку, є неправильними та необґрунтованими. Вважає суму грошового зобов'язання неузгодженою, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області № 4348/9/59.09-06 від 25.05.2020 має заборгованість в розмірі 32445,27 грн (а.с.4).
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ф» № 1020801-1312-1306 від 04.04.2018 на суму 16473,60 грн та № 0021572-5213-1306 від 12.04.2019 на суму 15971,67 грн (а.с. 11, 14).
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 471-56 від 22.02.2020 (а.с. 6), проте вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податковим обов'язком згідно з п. 36.1 ПК України визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 37.3.4 ПК України однією з підстав для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
З матеріалів справи судом встановлено, що сума податкового боргу, за стягненням якої позивач звернувся до суду із цим позовом, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» № 1020801-1312-1306 від 04.04.2018 на суму 16473,60 грн та № 0021572-5213-1306 від 12.04.2019 на суму 15971,67 грн (а.с. 11, 14).
Разом з цим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 380/69/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0021572-5213-1306 від 12.04.2019 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, в сумі 15971,67 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі 380/10980/20, яке набрало законної сили 06.07.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю та, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Ф» № 1020801-1312-1306 від 04.06.2018, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300» за податковий період 2017 рік в сумі 16473,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми діючого законодавства, а також висновки суду про протиправність податкових повідомлень-рішень, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, є, на переконання суду, підставою для відмови в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 32445,27 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ 43143039) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур