справа № 380/15469/21
23 жовтня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134750005008 від 21.07.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.10.2015 №889-VIII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з моменту звернення із заявою, а саме з 16.06.2021.
Ухвалою від 17.09.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посади на яких працювала позивач входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. Стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 становив більше 10 років, при цьому позивач продовжувала працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України №889-VIII. Відтак позивач вважає, що відповідач повинен зарахувати їй до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005 та перевести на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII.
13.10.2021 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ до 04.07.2001. Оскільки у позивача відсутній стаж роботи на посадах, прирівняних до державної служби у період до 04.07.2001, то відсутні підстави для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII. Крім цього, позивач продовжує працювати на посаді секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради, а тому у відповідності до частин п'ятої, шостої статті 37 Закону України №3723-ХІІ відсутні підстави для виплати пенсії державного службовця.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно із відомостями у трудовій книжці НОМЕР_2 позивач:
- з 08.11.2005 призначена на посаду спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради;
- з 14.12.2010 працює на посаді секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради.
16.06.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом від 12.08.2021 № 10831-9898/С-52/8-1300/21 на заяву позивача від 19.07.2021 відповідач повідомив те, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ до 04.07.2001. У зв'язку з відсутністю у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України №3723-ХІІ, позивачу з 26.05.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи рішення відповідача від 21.07.2021 №134750005008 щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.10.2015 №889-VIII протиправним, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави для висновку, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Суд зазначає, що наведені положення не передбачають такої умови для призначення пенсії державного службовця як звільнення зі служби, а тому безпідставними є доводи представника відповідача про відсутність підстав для призначення пенсії державного службовця у зв'язку з перебуванням позивача на посаді секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі №466/5138/17.
Отже, період роботи позивача з 08.11.2005 на посаді спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та на посаді на посаді секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради зараховуються до стажу державної служби, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, виходячи з того, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досягла 60-річного віку, займала станом на 01.05.2016 посаду, робота на якій зараховується до державної служби, та мала стаж державної служби понад 10 років, суд дійшов висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням від 21.07.2021 №134750005008, яке просить визнати протиправним позивач, проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не відмолено у призначенні пенсії. Фактично, про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ відповідач повідомив позивача листом від 12.08.2021 № 10831-9898/С-52/8-1300/21. Відтак позовна вимога про визнання протиправним рішення відповідача від 21.07.2021 №134750005008 не підлягає до задоволення.
З огляду на вказане, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування позивачу до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005 та щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Таким чином, з метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005 та призначити позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 16.06.2021.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 02.09.2021 № 0.0.2252603860.1.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005 та щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах спеціаліста І категорії - бухгалтера Бродівської міської ради та секретаря виконавчого комітету Бродівської міської ради з 08.11.2005 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з дня звернення із заявою від 16.06.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.