"05" травня 2010 р.Справа № 02-2/14-145
про повернення позовної заяви
Суддя Руденко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамар-Вест", м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей-Білд", м.Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 153 934,06 грн., встановив наступне:
- порушення п.2 ст. 57 ГПК України;
- порушення ст.58 ГПК України.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Як вбачається із позовної заяви дата підписання (що свідчить про дату виготовлення) останньої - 28.04.2010 року.
При цьому, як вбачається із позовних матеріалів позивачем до позовної заяви як доказ відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів надано фіскальний чек №1918008068 від 27.04.2010р., що не вбачається за можливе з огляду на дату підписання позовної заяви.
П. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Із наведеного слідує, що долучений до позовних матеріалів фіскальний чек не може вважатися належним доказом направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, в розумінні ст.34 ГПК України.
Крім того, згідно із ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому, як слідує із позовної заяви, позивач як на підставу виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості, посилається на укладення договорів №1505-01 від 15.05.2008р., №1508-02 від 15.08.2008р., №1009-01 від 10.09.2008р.
Однак, як вбачається із даних договорів, договір №1508-02 від 15.08.2008р. з іншими підставою виникнення та поданими доказами не пов'язаний, що в свою чергу унеможливлює їх сумісний розгляд в одному провадженні.
Наведене є порушенням вимог ст. 57,58 ГПК України та не дає суду підстав вважати про дотримання заявником вимог закону при зверненні до суду з позовною заявою.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду у відповідності до п.5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито», сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Повернути позовну заяву № без номера від 28.04.2010 року та додані до неї документи, всього на 55 аркушах, заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Стамар-Вест", вул.Гайова,21А, м.Тернопіль - без розгляду.
2. У відповідності з п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, державне мито у сумі 1539 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 34 коп., сплачене згідно квитанції № TER226CS43 від 22.04.2010 року, підлягає поверненню.
3. У відповідності з п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93, та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21.12.2005р. №1258, кошти від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. коп., сплачені згідно квитанції № TER230CS43 від 27.04.2010 року, підлягають поверненню.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
Суддя О.В. Руденко