"23" квітня 2010 р.Справа № 11/19-404
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль", вул. Лозовецька, 15, м. Тернопіль, 46000
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 44 430 грн. 00 коп.
За участю представників сторін
Позивача: Чудопалов Ю.Ю. -представник
Відповідача: не з'явився
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль", вул. Лозовецька, 15, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості в сумі 44 430 грн. 00 коп.
Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Відповідно до довідки відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради від 23.04.2010р. № 1415/02-2 ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 18.06.1998р. за адресою: АДРЕСА_1. Станом на 23.04.2010р. державна реєстрація зміни місцезнаходження не проводилась.
01 травня 2007 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2 /надалі Продавець/ та ТОВ "Ліхтнер бетон Тернопіль" /надалі Покупець/ був укладений договір № 7 купівлі-продажу продукції, відповідно до умов якого продавець здійснює постачання продукції по реквізитах, наданих покупцем, а покупець надає рознарядку, забезпечує прийомку продукції і оплачує вартість продукції і транспортних витрат.
Згідно п.4.2. договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар.
Платіжним дорученням № 684 від 21 червня 2007р. ТОВ "Ліхтнер бетон Тернопіль" перерахувало на рахунок приватного підприємця ОСОБА_2 - 100 000,00 грн. за цемент АШ-400 згідно рахунку СФ-0000005 від 20.06.2007р. з врахуванням ПДВ.
Платіжним дорученням № 687 від 25 червня 2007р. ТОВ "Ліхтнер бетон Тернопіль" перерахувало на рахунок приватного підприємця ОСОБА_2 - 31 610,00 грн. за цемент АШ-400 згідно рахунку СФ-0000005 від 20.06.2007р. з врахуванням ПДВ.
Відповідно до п.5.1. договору купівлі-продажу продавець гарантує відвантаження товару протягом 5 банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на свій розрахунковий рахунок.
По видатковій накладній № 67 від 29 червня 2007 року приватний підприємець ОСОБА_2 поставив ТзОВ "Ліхтнер Бетон Тернопіль" портландцемент навалом АШ-400 в кількості 132000 т. на загальну суму 81 180,00 грн. з врахуванням ПДВ.
Свої зобов'язання за укладеним договором відповідач виконував не в повному обсязі та більше не здійснював поставок цементу на адресу позивача.
Як вбачається з виписок Тернопільської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", наявних в матеріалах справи, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 здійснено часткове повернення коштів за недопоставлений цемент на суму 6 000,00 грн.
На дату звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль" з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем за недопоставлений цемент складає 44 430 грн. 00 коп.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості та/або докази поставки цементу на суму 44430,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль" обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль" в позовній заяві просить суд з метою повного та своєчасного виконання рішення суду накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача на суму позову.
Заявляючи клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не наведено жодних обґрунтувань в підтвердження свого клопотання.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом п.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.
Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.
Згідно статті 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу.
Однак, позивач не надав суду обґрунтувань та жодних доказів, підтверджуючих вчинення відповідачем дій, які в подальшому призведуть до неможливості виконання рішення господарського суду, а відтак оцінивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль", вул. Лозовецька, 15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33866733 -44 430 грн. 00 коп. заборгованості за недопоставлений цемент, 444 грн. 30 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер бетон Тернопіль", вул. Лозовецька, 15, м. Тернопіль про забезпечення позову відмовити.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -28.04.2010р.) через місцевий господарський суд.
Суддя