"26" березня 2010 р.Справа № 6/14-223
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом: Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_3
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 48500
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Госпрозрахункового ринку Чортківського РайСТ вул. Ринок,18 м. Чортків, Тернопільська область 48500
про усунення перешкод у користуванні майном
За участю представників:
позивача -ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_2
третьої особи - не з'явився
Суть справи:
Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового звільнення нежитлових приміщень, які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по АДРЕСА_4
Свої вимоги, підтриманні в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що відповідач, без наявності підстав займає ці приміщення, котрі належать заявнику на праві власності.
У відзиві на позов та наданих поясненнях відповідач проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на чинність, укладеного з ним договору оренди.
Відповідач також клопотав про зупинення провадження у даній справі до закінчення провадження по іншій.
Представник позивача проти клопотання заперечив, вказавши на його безпідставність.
З огляду на надані сторонами матеріали, обставини справи, думку учасників судового засідання, дане клопотання відхилено.
Розгляд справи, призначений вперше на 10.03.2010р., відкладався на 26.03.2010р.
Ухвалою суду від 12.02.2010р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - Госпрозрахунковий ринок Чортківського РайСТ.
В засідання 26.03.2010 року представник третьої особи, участь якого не визнавалась обов'язковою, не з'явився. Хоча про час і місце слухання повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому ст. 64 ГПК України пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530.
Витребувані судом документи третьою особою надано.
Учасникам засідання роз'яснювались належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.
За клопотанням відповідача здійснювався аудіозапис судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також відповідача, судом встановлено наступне:
- 30.12.2008р. між Госпрозрахунковим ринком Чортківського РайСТ (третьою особою у справі), як орендодавцем та підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем), як орендарем укладено договір оренди нежитлового півпідвального приміщення загальною площею 53 кв.м. по АДРЕСА_4, строком до 30.12.2009р..
За його змістом, приміщення надавалось відповідачу у платне користування для торгово -посередницької діяльності.
За домовленістю сторін, договір оренди приміщення припиняв свою дію, у разі відчуження орендодавцем об'єкта оренди (п.10.1 договору).
На відносини, що виникали з цього договору, не поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (п.10.2 договору).
Як вбачається з наданих самим відповідачем документів, 13.03.2009р. зазначений об'єкт відчужено на підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_4.
Право власності на ці приміщення 17.03.2009р. зареєстровано Чортківським БТІ за ОСОБА_4 та видано їй відповідне свідоцтво.
Через що, згідно з письмовими поясненнями третьої особи, договір оренди від 30.12.2008р. припинився.
На це, за твердженнями того ж Госпрозрахункового ринку Чортківського РайСТ вказує і несплата відповідачкою орендною плати з квітня 2009 року.
До свого відзиву, відповідачкою додано копії фіскальних чеків щодо сплати орендної плати лише за січень - березень 2009 року.
30.03.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі -продажу, за яким у власність позивачки перейшли нежитлові приміщення, а саме : 1-21 півпідвал площею 9,9 кв.м., 1-22 півпідвал площею 32,6 кв.м., 1-23 півпідвал площею 10,2 кв.м., які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по АДРЕСА_4, зазначеного в генплані під літерою "А" і складають 6/100 його часток.
Договір від 30.03.2009р., цього ж дня нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.
Право власності позивачки на придбане нерухоме майно 03.04.2009р. зареєстровано в Чортківському БТІ.
Вищеназване, належне позивачці майно раніше було предметом договору оренди 30.12.2008р., укладеного між відповідачкою і третьою особою у справі.
Після купівлі нерухомо майна по АДРЕСА_4, підприємець ОСОБА_1 неодноразово, в т.ч. письмово зверталась до відповідачки з приводу можливого продовження з нею орендних відносин, а пізніше щодо звільнення приміщення до 25.12.2009р..
У своїй письмовій відповіді від 21.12.2009р. підприємець ОСОБА_2 відмовилась від згаданих пропозицій, посилаючись на продовженні дії попереднього договору оренди та оскарження нею наступних договорів відчуження приміщень.
Згідно з поясненнями обох сторін, на час розгляду справи відповідачка продовжує займати придбані позивачем об'єкти.
У зв'язку з цим, позивач звернувся із вимогою про звільнення приміщень до суду.
З'ясовано, що підприємець ОСОБА_2 неодноразово зверталась в суди з приводу визнання недійсними договорів купівлі -продажу від 13.03.2009р., укладеними між Госпрозрахунковим ринком Чортківського РайСТ та ОСОБА_4 і від 30.03.2009р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також про визнання недійсними (скасування) подальшої реєстрації за названими особами права власності, з видачею відповідних свідоцтв в частині права на півпідвальні приміщення загальною площею 53 кв.м. по АДРЕСА_4.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.12.2009р. позовні матеріали підприємеці ОСОБА_2 повернуто без розгляду за п.3 ст.63 ГПК України.
Ухвалою Чортківського районного суду від 17.03.2010р. за позовом підприємеці ОСОБА_2 відкрито провадження у справі і призначено попереднє засідання на 13.04.2010р..
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно із змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Поданими позивачем доказами підтверджено обґрунтованість вимоги про звільнення приміщень.
Так, відповідно до ст.ст.11, 328 ЦК України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. Наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002р. і зар. 18.02.2002р. (далі - Положення), цивільні права і обов'язки (в т.ч. право власності) можуть набуватись на підставі правочинів (договорів купівлі-продажу).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст.657 ЦК України).
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Право власності також вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття такого права не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).
Як зазначалось вище, право власності позивача на нежитлові приміщення, а саме : 1-21 півпідвал площею 9,9 кв.м., 1-22 півпідвал площею 32,6 кв.м., 1-23 півпідвал площею 10,2 кв.м., які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по АДРЕСА_4, зазначеного в генплані під літерою "А", набуто заявницею на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2009р., який заключено у передбаченій законом формі.
Згідно з Положенням, такий договір є правовстановлюючим документом.
Саме право власності на перелічені об'єкти нерухомого майна, зареєстроване за ОСОБА_1, із видачею відповідного свідоцтва.
Станом на 26.03.2010р. ні договір, ні реєстрація за позивачем права власності, у встановленому законом порядку не визнані недійсними (незаконними). Презумпції правомірності договору та права власності відповідачем не спростовані.
Статтями 317,319,321 ЦК України визначено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а також витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним (ст.ст.387,391 ЦК України).
З огляду на положення п.п. 10.1,10,2 договору оренди, приписи ч.2 ст.770 ЦК України, суд прийшов до висновку про припинення у відповідача права користування спірними приміщеннями на умовах оренди з часу їх відчуження ОСОБА_4.
На це вказують і власні дії відповідача по припиненню внесення ним орендної плати.
Доказів існування у відповідача інших, окрім зазначеного договору оренди від 30.12.2008р., законних підстав зайняття приміщень підприємцем ОСОБА_2 не представлено.
За таких обставин, позов про звільнення приміщення підлягає задоволенню.
Судові витрати, згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
У разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.03.2009р. та скасування реєстрації за позивачем права власності на згадані приміщення, відповідач вправі звернутись до господарського суду за переглядом ним свого рішення про виселення за ново - виявленими обставинами.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити.
1. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 АДРЕСА_2, іден. №НОМЕР_1 звільнити нежитлові приміщення, а саме : 1-21 півпідвал площею 9,9 кв.м., 1-22 півпідвал площею 32,6 кв.м., 1-23 півпідвал площею 10,2 кв.м., які знаходяться в приміщенні критого м'ясного ринку по АДРЕСА_4, зазначеного в генплані під літерою "А", передавши їх Фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_3 область іден. №НОМЕР_2.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, іден. №НОМЕР_1,-
- на користь Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_3 область іден. №НОМЕР_2 - 85 грн., сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 30 березня 2010р., через місцевий господарський суд.
Суддя