"19" травня 2009 р.Справа № 17/21-397
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання Грохольській В.В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест”, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача Фермерського господарства “Семеха”, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 310 473,77 грн. заборгованості
за участю представників від:
позивача: Дзюндзя Л.Є., уповноважена, довіреність №1 від 19.03.09р.;
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест”, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області звернувся 04.03.09р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства “Семеха”, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 161 830,48 грн. основного боргу, 66350,50 грн. - індексації ціни товару, у зв'язку із збільшенням курсу Євро по відношенню до гривні більш як на 2%, 14390,04 грн. нарахованої пені, 59 567,29 грн. інфляційних нарахувань та 8335,46 грн. -3 % річних, всього 310473,77 грн., посилаючись на умови укладеного між сторонами договору поставки № мНПК-40000007 від 13.04.2007 року (з урахуванням специфікацій №1 та №2 до договору) та копії видаткових накладних про передачу товарно-матеріальних цінностей у власність відповідачу.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору поставки №мНПК-40000007 від 13.04.07р. з специфікаціями №1 та №2 до нього; копії видаткових накладних №РН-00123 від 13.04.2007р., №РН-00261 від 07.05.2007р., №РН-00360 від 01.06.2007р., № РН-00448 від 22.06.2007р., № РН-00529 від 31.08.2007р.; копії довіреностей на отримання товару серії ЯМК №618518 від 12.04.07р., №618588 від 07.05.2007р., №618535 від 01.06.2007р., №618542 від 22.06.2007р., №618545 від 31.08.2007р.; копію претензії № 31 від 10.04.08р.; інші матеріали.
В судовому засіданні, призначеному вперше на 26.03.09р. оголошувалася перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 14.04.09р.; розгляд справи відкладався до 05.05.2009р. та 19.05.2009р. для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю. Крім того, в ході судового розгляду справи, позивачем 13.04.2009р. (вх. № 13886) подано уточнений розрахунок розміру позовних вимог, згідно якого позивач, посилаючись на п. 4.2 договору поставки, ст. 258 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 69930 грн., що виник станом на 04.02.2009 р., 12304,67 грн. пені, нарахованої за період з 01.05.07р. по 29.04.08р.; три відсотки річних в розмірі 3712,99 грн. та 31360,90 грн. інфляційних втрат за період з травня 2007р. по січень 2009р. включно.
Окрім того, посилаючись на відпуск Товариством товару згідно видаткових накладних РН-00360 від 01.06.07р., РН-00448 від 22.06.07р., РН-00529 від 31.08.07р. та проведення відповідачем часткової оплати отриманого товару в розмірі 20000 грн., позивач просить суд стягнути також вартість отриманих засобів захисту рослин в сумі 91 900,48 грн., 16 919,75 грн. пені, нарахованої за період з 01.05.08р. по 04.02.09р. (280 днів); 2 114,96 грн. - 3% річних та 10 371,20 грн. інфляційних нарахувань.
Таким чином, позивачем заявлено до стягнення 238 614,95 грн. станом на 04.02.2009 р.
Відповідна заява про зменшення суми позову прийнята судом до розгляду як така, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним статтею 22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання 14 квітня та 19 травня 2009р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2231744). Разом з тим, згідно наданих керівником фермерського господарства в судовому засіданні 26.03.2009р. пояснень, позовні вимоги відповідач не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
13 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест”, як Постачальником та Фермерським господарством “Семеха”, як Покупцем, укладено договір поставки №мНПК-40000007 (далі Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві Товар на умовах СРТ склад Покупця (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) за номенклатурою, та в строки, відповідно до специфікацій до договору, що є додатками до договору, а саме: ріпак Юра, кукурудзу Верітіс та Євростар на загальну суму 69930,00 грн., а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти вказаний Товар та сплатити за нього визначену Договором вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума Договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємною частиною Договору.
Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору позивачем згідно видаткових накладних №РН-00123 від 13.04.2007р. та №РН-00261 від 07.05.2007р. передано, а відповідачем через свого представника Семеху П.Є., який діяв на підставі довіреностей серії ЯМК №618518 від 12.04.07р. та №618588 від 07.05.2007р., отримано зазначений Товар на загальну суму 69930,00 грн. (з ПДВ). Факт отримання продукції підтверджується підписом відповідальної особи відповідача на накладних та копіями довіреностей на отримання товару серії ЯМК №618518 від 12.04.07р. та серії ЯМК №618588 від 07.05.2007р., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Також, умовами укладеного договору (розділ 3) сторони визначили порядок оплати за товар. Так, у відповідності до п. 3.1 Договору, Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми Договору, яка розраховується згідно п. 1.2. до 01.05.2007р.
Як стверджує позивач, і такі твердження не заперечуються відповідачем, ТОВ “Агріматко-Вест” свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак відповідач порушив свої договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 04.02.2009р. заборгованість відповідача за отриманий згідно Договору поставки №мНПК-40000007 від 13.04.2007р. Товар становить 69930,00 грн.
Згідно з частиною 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Укладений між сторонами договір підлягає виконанню належним чином і в установлений строк, що випливає із положень ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, представленими доказами підтверджується належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань в частині передачі товару на загальну суму 69930,00 грн.
Окрім того, як випливає з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест” згідно усної домовленості, по накладних №РН-00360 від 01.06.2007р. (на суму 57411,60 грн.), № РН-00448 від 22.06.2007р. (на суму 1745,28 грн.) та № РН-00529 від 31.08.2007р. (на суму 52743,60 грн.) передано представнику відповідача, який діяв на підставі довіреностей серії ЯМК №618535 від 01.06.2007р., №618542 від 22.06.2007р., №618545 від 31.08.2007р. у власність насіння ріпаку, препарат Арамо, Базис, галера, пантера та Максимум Супер на загальну суму 111900,48 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується підписами його представника в графі накладних про отримання, котрі скріплено печаткою відповідача та наданими суду копіями довіреностей серії ЯМК №618535 від 01.06.2007р., №618542 від 22.06.2007р., №618545 від 31.08.2007р.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.
За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (усна угода).
Позивач стверджує, що Фермерське господарство “Семеха” порушило господарське зобов'язання в частині проведення оплати вартості отриманого згідно зазначених накладних Товару, внаслідок чого станом на 04.02.2009р. борг відповідача повністю не погашено і складає 91 900,48 грн. (з урахуванням часткової оплати в сумі 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.09.2007р.).
Спір виник між сторонами внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, зобов'язань щодо оплати вартості переданого товару згідно Договору поставки №мНПК-40000007 від 13.04.2007р. та накладних №РН-00360 від 01.06.2007р., № РН-00448 від 22.06.2007р. та № РН-00529 від 31.08.2007р.
Як випливає з матеріалів справи, між сторонами склалися правовідносини з купівлі-продажу та поставки, які регулюються § 1, 3 Глави 54 ЦК України.
У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи свідчать і це не заперечено відповідачем, навпаки підтверджено в судовому засіданні та визнано шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 16.04.2009р., що позивач свої зобов'язання виконав належним чином. Факт передачі товару підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №РН-00123 від 13.04.2007р., №РН-00261 від 07.05.2007р., №РН-00360 від 01.06.2007р., № РН-00448 від 22.06.2007р. та № РН-00529 від 31.08.2007р.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Надіслані на адресу відповідача претензія №31 від 10.04.2008р. (на суму 203 854,15 грн.) та вимога № 75 від 11.12.2008р. в семиденний термін погасити заборгованість в загальній сумі 91900,48 гривень залишені Фермерським господарством “Семеха”, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, без відповіді та задоволення. Факт надіслання відповідачу даної вимоги підтверджується фіскальним чеком №1580 від 11.12.2008р., оригінал якого знаходиться в справі.
Утім, відповідач вимогу кредитора не виконав в повній мірі, доказів, що підтверджують оплату ФГ "Семеха" вартості переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, суду не надано, натомість заборгованість підтверджується наявними у справі доказами.
Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу -161 830,48 грн. (з яких: 91900,48 грн. вартість переданого товару згідно накладних, та 69930 грн. вартість насіння, переданого на умовах поставки згідно договору) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, підтверджені шляхом підписання актів звірки взаємних розрахунків від 16.04.2009р., а тому підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат, котрі ґрунтуються на умовах договору поставки та положеннях статті 625 Цивільного кодексу України, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Належне виконання грошових зобов'язань Покупцем забезпечено згідно п. 4.2. Договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині пені, нарахованої за порушення умов Договору поставки №мНПК-40000007 від 13.04.2007р. та поданий уточнений розрахунок пені, нарахованої із суми боргу 69930,00 грн. за період з 01.05.2007р. по 29.04.2008р. (366 днів), що за підрахунками позивача становить 12304,67 грн., суд, враховуючи вимоги: п. 6 ст. 232 ГК України (шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання), Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 4.2. Договору вважає правомірними та задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 5638,46 гривень, нарахованої за період з 01.05.2007р. по 29.10.2007р. (182 дні).
Вимоги про стягнення 6666,21 грн. пені, нарахованої за порушення грошових зобов'язань згідно умов Договору поставки №мНПК-40000007 від 13.04.2007р. судом відхиляються як неправомірно заявлені.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінивши подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних у розмірі 3712,99 грн. (за період з 01.05.2007р. по 04.02.2009р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 31360,90 грн. (за період з травня 2007р. по січень 2009р. включно), суд вважає заявлені вимоги правомірними та вірно розрахованими, такими, що не суперечать чинному законодавству, відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції, а тому підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Разом з тим, даючи правову оцінку вимогам про стягнення з відповідача 16919,75 грн. пені, нарахованої за порушення господарського зобов'язання в частині оплати поставленого товару згідно накладних №РН-00360 від 01.06.2007р., № РН-00448 від 22.06.2007р. та № РН-00529 від 31.08.2007р. Товар, за період з 01.05.2008 р. по 04.02.2009 р. господарський суд не знаходить правових підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 ЦК України).
У зв'язку з наведеним, беручи до уваги, що між сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за порушення господарського зобов'язання щодо оплати поставленого згідно накладних Товару, тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставно нарахованими.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2114,96 грн. (нарахованих за період з 01.05.2008р. по 04.02.2009р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 10371,20 грн. (за період з травня 2008р. по січень 2009р. включно) та поданий позивачем розрахунок цих вимог (з урахуванням уточнень), суд, здійснивши арифметичні підрахунки, зважаючи на строк оплати товару згідно пред'явленої вимоги № 75 від 11.12.2008 р. - 23 грудня 2008 р., вважає правомірними, такими, що підлягають до задоволення вимоги в сумі 317,25 грн. - нарахованих 3 % річних (за період з 23.12.2008 р. по 04.02.2009 р. -42 дні) та 2665,11 грн. інфляційних нарахувань (за січень 2009 р.), оскільки такі вимоги відповідають закону та встановленим судом обставинам справи.
В частині вимог про стягнення 1797,71 грн. - трьох відсотків річних та 7 706,09 грн. інфляційних нарахувань, - позов до задоволення не підлягає у зв'язку з невірно проведеним розрахунком даних вимог.
За таких обставин справи, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не спростовані належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають до задоволення частково, в розмірі 205 525,19 грн., в тому числі: 161830,48 грн. основного боргу, 5638,46 грн. нарахованої пені, 34026,01 грн. інфляційних нарахувань та 4030,24 грн. -3% річних.
Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених судом вимог. Разом з тим, надмірно сплачене державне мито в сумі 0,90 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету в порядку ст. 47 ГПК України позивачу у справі.
У судовому засіданні 19.05.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 16, 205, 509, 525, 526, 530, 547, 549, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 229-232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 32- 34, 43, 47, 49, 811, 82 - 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Семеха”, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 21165998, - 161830,48 грн. основного боргу, 5638,46 грн. нарахованої пені, 34026,01грн. інфляційних нарахувань, 4030,24 грн. -3% річних та 2775,82 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест”, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, вул. Підлісна, 27, ідентифікаційний код 34401968.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Агріматко-Вест” (с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, вул. Підлісна, 27, ідентифікаційний код 34401968) -0,90 грн. надмірно сплаченого згідно квитанції № 403 від 26.03.2009 р., державного мита.
Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_25_”_травня___2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя