"25" травня 2009 р.Справа № 02-2/16-212
про повернення позовної заяви
Суддя , розглянувши позовну заяву №18/249 від 18.05.2009р. Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль до Приватного Підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про:
1) стягнення заборгованості в розмірі 7898 грн. 52 коп. з врахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2009 року до 18.03.2009 року та 3% річних від простроченої суми в розмірі 8396 грн. 27 коп.;
2) розірвання договору №04-07 від 01.07.2007 року укладеного між КП "Тернопільелектротранс" і приватним підприємцем ОСОБА_1 про оренду майна, що належить до комунальної власності;
3) стягнення сплачено суми державного мита в розмірі 169 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., встановив наступне:
- до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно п.п. «а»п.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із наступними змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито в сумі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Підпунктом «б»Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Крім того, якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 36 Інструкції ГДПІ України від 22.04.1993р. „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру. Тобто позивач при поданні позовної заяви №18/249 від 18.05.2009 року відповідно мав сплатити 102 грн. та 85 грн., що разом становить 187 грн.
Однак, заявником при зверненні до господарського суду з даною позовною заявою державне мито сплачено лише в сумі 169 грн., що випливає із платіжного доручення №610 від 18.05.2009 р. на сплату 169 грн. державного мита.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1.Повернути без розгляду позовну заяву №18/249 від 18.05.2009 року та додані до неї документи, всього на 20 аркушах, в тому числі платіжні доручення в №610 від 18.05.2009 року про сплату 169 грн. державного мита, №609 від 18.05.2009 року про сплату 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та №614 від 19.05.2009 року про сплату 194 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, Комунальному підприємству "Тернопільелектротранс" вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль.
2.Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
Суддя