"02" березня 2009 р.Справа № 5/11-279
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія «ФРА-М», вул. Кіквідзе, 13, м.Київ, (фактична адреса: вул. Бориспільська, 9-в, м. Київ, 02099)
до Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки №55, вул. Паращука,2, м.Теребовля, Тернопільської області
За участю представників від:
Позивача: Ковалик О.Б. -представник (дов.№330 від 03.11.2008р.)
Відповідача: Чайковський І.Б. -завідуючий аптекою
Суть справи :
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія «ФРА-М» звернулося в господарський суд з позовом до Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки №55 про стягнення 39911грн.58коп., з них: 35434грн.85коп. основного боргу за поставлений товар на виконання договору поставки товару №578 від 10.07.2008р., 2281грн.44коп. пені, 1911грн.09коп. втрат від інфляції та 284рн. 20коп. -3% річних.
Окрім того позивач в позовній заяві просить вжити заходи для забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні повністю визнає борг в сумі 35434грн.85коп., і пояснив, що заборгованість виникла внаслідок складної економічної ситуації, в якій опинилась центральна районна аптека у зв'язку з тим, що протягом 3-го кварталу 2008р. вимушена було гасити кредит в сумі 50000,00грн., одночасно в цей час в м. Теребовля відкрилися чотири приватні аптеки, що суттєво вплинуло на зменшення товарообігу (з 124,0тис.грн. в вересні 2008р. до 57,6тис.грн. в січні 2009р.), а через фінансову кризу в країні більшість постачальників перейшли на умови попередньої оплати за товар, зросли комунальні послуги та тарифи, введені Кабміном регульовані націнки знизили торгові націнки до 21,2%, що значно знизило дохід від реалізації; і зазначив, що зазначені обставини призвели до збитковості комунальної аптеки, внаслідок чого відповідач вимушений був закрити декілька структур в селах, скоротити штат, а решту працівників перевести на умови роботи з неповним робочим днем, крім того, для поповнення обігових коштів в лютому було залучено кошти працівників на договірній основі в сумі 25000,00грн., що дало змогу наростити товарообіг і відповідно платоспроможність, у зв'язку з чим відповідач просить суд не стягувати штрафних санкцій, що дасть змогу йому працювати і гасити борг, а також реструктуризувати заборгованість до травня 2009р.
Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача щодо реструктуризації боргу заперечив, посилаючись на те, що сума боргу вже була розстрочена, однак відповідач не виконав своїх зобов'язань відповідно до графіку погашення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:
10 липня 2008 року між сторонами укладений договір поставки товару № 578, далі - договір, згідно з умовами п. 1.1., 1.2., 4.2 якого Постачальник, позивач по справі, зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, відповідача по справі, лікарські засоби, товари медичного призначення засоби особистої гігієни, (далі - товар), по ціні, в асортименті і в кількості, встановлених в накладних, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець в свою чергу зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату в термін, вказаний в накладних, на умовах цього договору, а саме:
- відповідно до п.3.1. договору -сума вартості кожної поставки, відтермінування оплати поставленого товару і розмір націнки вказується в накладних
- розрахунки за кожну партію товару здійснюється у безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі оплати, які передбачені діючим законодавством;
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору по товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, які засвідчені підписом матеріально відповідальної особи та печаткою відповідача, в липні -вересні 2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 35434грн.85коп.
З вищезазначених накладних вбачається, що відповідач повинен був оплачувати товар протягом 30 днів від дати поставки товару.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав і станом на день заявлення позову за ним рахується заборгованість в сумі 35434грн.85коп.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату за товар, отриманий згідно договору по вищезазначеним накладним не надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні борг визнав повністю, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.
Розглянувши клопотання відповідача про реструктуризацію боргу, яке по суті є клопотанням про розстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу, проти якого заперечує повноважний представник позивача в судовому засіданні, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.5.2.) у вигляді сплати пені, що за період з 10.10.208р. (строк сплати за останню партію товару поставлену по товарно-транспортній накладній №1851715 від 10.09.2008р. до 10.10.2008р.) по 16.01.2009р. складає 2281грн.44коп.
Однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про незастосування штрафних санкцій, враховуючи, що заборгованість відповідача за отриманий товар виникла внаслідок важкого фінансового стану комунальної аптеки, який спричинений складною ситуацією в фінансовому секторі держави, яка почалася з жовтня 2008 року внаслідок світової фінансової кризи, тому суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1ст.233 Господарського кодексу України, п.3.ст..83 ГПК України зменшити розмір пені на 50 відсотків і стягнути з відповідача 1140грн.72коп. пені.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період жовтень -грудень 2008р. становить 1911грн.08коп. та 3% річних, що за період з 10.10.2008р. по 16.01.2009р. становить 284грн.20коп.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню в частині стягнення 35434грн.85коп. боргу, 1140грн.72коп. пені, 1911грн.09коп. втрат від інфляції, 284грн.20коп. -3% річних як обґрунтовано заявлений.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно та грошові суми, що належать відповідачу, викладеного в тексті позовної заяви, то суд, приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно ( в т.ч. грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дане клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Теребовлянської обласної комунальної центральної районної аптеки №55, вул. Паращука, 2, м.Теребовля, Тернопільської області, (код ЄДРПОУ 01979718) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія «ФРА-М», вул. Кіквідзе, 13, м.Київ, код ЄДРПОУ 33368752 -35434грн.85коп. боргу, 1140грн.72коп. пені, 1911грн.09коп. втрат від інфляції, 284грн.20коп. -3% річних, 399грн.12коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.58коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решта позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „___”_______2009р. через місцевий господарський суд.
Суддя