"18" грудня 2008 р.Справа № 5/160-3408
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРОР", пр-т 40-річчя Жовтня, 120, к.1, м.Київ, (фактична адреса: вул. Попудренка, 18А, м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Тернопіль", вул. Промислова, 1, с.Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728
за участю представників від:
Позивача: Зімін С.В. - представник (дов. від 01.03.2008р.)
Відповідача: Сольський В.В. -юрист (дов.№142 від 06.10.2008р.)
Суть справи :
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРРОР", м.Київ, звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Тернопіль", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, -32039грн.48коп., в тому числі: 28339грн.74коп. боргу за товар, поставлений згідно договору поставки №30 від 01.10.2007р., 2470грн.76коп. пені, 323грн.20коп. -3% річних, 905грн.78коп. інфляційних нарахувань.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині основного боргу, а щодо стягнення пені, річних та інфляційних, то зазначив, що накладні, надані позивачем, не засвідчують факту здійснення операції в межах укладеного між сторонами договору поставки №30 від 01.10.2007р., оскільки не містять посилання на договір як на підставу для здійснення поставки товару, а як вбачається зі змісту накладних, підставою для здійснення відпуску товару є рахунки-фактури; крім того, за його твердженнями в накладних не зазначено строку оплати товару відповідачем, а тому, виходячи із норм ст. 530 ЦК України, відповідачем не допущено порушення строків оплати товару, а відтак нарахування штрафних санкцій є неправомірним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:
01 жовтня 2007 року між сторонами укладено договір поставки товару №30, далі -договір, згідно з умовами пунктів 1.1, 1.2, 2.1., 4.1. якого Постачальник (позивач по справі) зобов'язався постачати та передавати у власність Покупця натуральну оболонку (далі -товар) згідно замовлень Покупця, в кількості, по ціні, асортименті, зазначених в накладних, товарно-транспортних накладних, чи інших документах, що підтверджують фактичне відвантаження товару, а Покупець (відповідач по справі) зобов'язався прийняти та оплатити загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 30 банківських днів з дня отримання зазначеної партії товару, згідно виставленого рахунку. Згідно п. 9.1. договору термін його дії до 31.12.2008р.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами договору поставки позивач по видаткових накладних м-49/00009 від 09.04.2008р., №м-56/00006 від 06.05.2008р., №м-521/0002 від 21.05.2008р., №м-827/0001 від 27.08.2008р. через представника відповідача згідно виданих довіреностей (копії видаткових накладних та довіреностей знаходяться в матеріалах справи) поставив останньому товар (натуральну оболонку) на загальну суму 30404грн.88коп., надавши при цьому відповідно до умов п. 4.1. договору рахунки -фактури №СФ-0001110 від 09.04.2008р., №СФ-0001162 від 06.05.2008р., №СФ-0001197 від 21.05.2008р., №СФ-0001366 від 27.08.2008р. для оплати поставлених партій товару відповідачем.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару повністю не виконав, і на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 28339грн.74коп., що також визнав відповідач у відзиві на позов, та його повноважний представник в судовому засіданні.
На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату поставленого товару згідно договору по видатковим накладним не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 28339грн.74коп.
Твердження відповідача про те, що поставка товару здійснювалась не на виконання договору, а на підставі усної домовленості сторін згідно рахунків - фактур, судом не може бути взято до уваги, оскільки згідно умов договору позивач зобов'язався згідно замовлень передати у власність відповідачу натуральну оболонку в асортименті, по ціні та кількості визначених в накладних, а Покупець зобов'язався проводити оплату товару згідно виставлених рахунків, і, як вбачається з матеріалів справи, поставлений товар по зазначених видаткових накладних відповідає умовам договору (натуральна оболонка), його ціна, кількість та асортимент визначені в видаткових накладних, позивачем відповідно до умов п. 4.1. договору виставлялися відповідачу рахунки (рахунки-фактури, копії яких знаходяться в матеріалах справи), крім того, відповідачем проводилася часткова оплата за поставлений товар, а борг визнано, про що свідчить підписаний сторонами та засвідчений печатками товариств акт звірки розрахунків за період з 01.01.2008р. по 30.10.2008р. та лист ТОВ «Доброслав-Тернопіль»від 10.12.2008р. №252, а доказів існування між сторонами інших договірних відносин судом не здобуто, а відповідачем не представлено.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 7.3. договору, у вигляді сплати пені, що за період з 27.05.2008р. по 18.11.2008р. становить 2470грн.76коп.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період травень-жовтень 2008р. становить 905грн.78коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 27.05.2008р. по 18.11.2008р. становить 323грн.20коп.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 33282246, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРОР", пр-т 40-річчя Жовтня, 120, к.1, м.Київ, код ЄДРПОУ 13698663 -28339грн.74коп. боргу, 2470грн.76коп. пені, 323грн.20коп. -3% річних, 905грн.78коп. інфляційних нарахувань, 320грн.40коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 30.12.2008р. через місцевий господарський суд.
Суддя