м. Чернівці
21 жовтня 2021 року Справа № 926/928/21
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Фагурел А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (03110 м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 51, код 38283024)
до фізичної особи-підприємця Кокоша Іллі Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 191 629,14 грн
представники:
позивача - адвокат Угленко О.Ю.,
від відповідача - адвокати Мандзюк В.Б., Вонсович Х.І.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Кокоша Іллі Степановича, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 24.04.2019 № 72-19 про виконання робіт з дослідження технічного стану будівель у сумі 191 629,14 грн, у тому числі 174 404,25 грн основної заборгованості, 10 172,27 грн інфляційних втрат та 7 052,62 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач на виконання умов зазначеного договору виконав роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкта будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці на суму 349 404,25 грн, проте відповідач сплатив їх вартість частково на суму 175 000 грн, внаслідок чого заборгував позивачу 174 404,25 грн.
Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу за період з 08.10.2019 по 31.01.2021 - 10 172,27 грн інфляційних втрат та за період з 08.10.2019 по 11.02.2021 - 7 052,62 грн 3 % річних.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Натомість представники відповідача проти позову заперечили з підстав того, що відповідач не підписував договір підряду не приймав роботи по даному договору, а також даний спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 12.03.2021 позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» залишено без руху через її не відповідність вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язано позивача надати суду зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнення прохальної частини позовної заяви.
Ухвалою від 05.04.2021 прийнято позовну заяву Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.04.2021 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 27.04.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 17.05.2021, судове засідання вирішено провести в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Угленко Оксани Юріївни доручити Господарському суду Київської області (зал судових засідань №7).
Ухвалою від 17.05.2021 суд вирішив повернути без розгляду клопотання представника відповідача - адвоката Вонсович Х.І. про відкладення розгляду справи, закрити підготовче провадження у справі № 926/928/1 та розпочати її розгляд по суті, справу призначити до розгляду по суті на 01.06.2021 в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Угленко О.Ю. з Господарським судом Київської області.
Ухвалою від 01.06.2021 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 17.06.2021.
У судовому засіданні 17.06.2021 оголошено перерву розгляду справи по суті до 01.06.2021.
Ухвалою суду від 01.07.2021 заяву адвоката Мандзюка В.Б. вх.№2724 від 01.07.2021 про відвід судді Марущака І.В. від розгляду справи №926/928/21 залишено без розгляду.
Водночас, ухвалою від 01.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.07.2021.
16 липня 2021 року адвокат Мандзюк В.Б. подав до Господарського суду Чернівецької області апеляційну скаргу на протокольну ухвалу від 17.06.2021 у вказаній справі.
19.07.2021 матеріали справи № 926/928/21 надіслано до Західного апеляційного господарського суду, вихідний № 02.04-21-593/21 від 19.07.2021.
Ухвалою суду від 19.07.2021 зупинено провадження у справі № 926/928/21 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду Чернівецької області.
28.08.2021 до Господарського суду Чернівецької області повернулися матеріали справи № 926/928/21.
Ухвалою від 01.09.2021 поновлено провадження у справі № 926/928/21 та призначити її до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.10.2021.
Востаннє, ухвалою від 12.10.2021 суд вирішив:
1) поновити позивачу строк на подання доказів та долучив до матеріалів справи копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 261»; копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263»; копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану п'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 255»; копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 255-А»; копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану будівлі по вул. Руській, 261-Б»; копію звіту про науково-дослідну роботу за договором від 24.04.2019 №72-19 «Дослідження технічного стану ділянки підземного комунікаційного колектору по вул. Руській»; інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 7310136600:33:001:0093; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копію містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва 25.06.2018 №235; витяг з публічного звітування департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за 12 місяців 2017 року від 15.01.2018 № 04/01-02/3-4309/0; роздруківку з листування через мобільний додаток «Viber» між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; копію накладної служби доставки «Нова Пошта» від 22.06.2019 №59000430071577; копію накладної служби доставки «Нова Пошта» від 11.07.2019 №59000434265573;
2) витребувати у Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» оригінали документів: договір №72-19 від 24.04.2019; протокол узгодження договірної ціни додаток №1 до договору №72-19 від 24.04.2019; календарний план робіт додаток №2 до договору №72-19 від 24.04.2019; додаткову угоду №1 від 21 грудня 2019 року до договору №72-19 від 24.04.2019; додаток до додаткової угоди №1 від 21 грудня 2019 року до договору №72-19 від 24.04.2019, календарний план робіт; заяву Кокоша І.С. вх. №297 від 06.08.2020; акт №1 здачі-прийому науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019, складеного 27.06.2019; акт № 2 здачі-прийому науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019, складеного 30.09.2019; додаток №3 до договору №72-19 від 24.04.2019 зведений кошторис; рукописну заяву Кокоша І.С. від 09.12.2019 для огляду в судовому засіданні, у зв'язку із чим в судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2021.
19.10.2021 від позивача до суду надійшли витребувані судом оригінали документів.
Судове засідання 21.10.2021 проводилось в режимі відеоконференції.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Натомість представники відповідача проти позову заперечили з підстав того, що відповідач не підписував договір підряду, а також даний спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи. Судом досліджено оригінали наданих позивачем доказів, встановлено їх відповідність наявним в матеріалах копіям.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Мандзюк В.Б. заявив клопотання про повернення оригіналів доказів позивачу.
Відповідно до статті 92 ГПК Господарського процесуального кодексу України Оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
Разом з тим, представник відповідача не підтримала клопотання про повернення оригіналів доказів та просила залишити надані позивачем оригінали документів в матеріалах справи до набрання рішенням законної сили.
За таких обставин суд ухвали відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки воно заявлено особою, яка не вповноважена його заявити.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
24 квітня 2019 року між громадянином України Кокошем І.С. (Замовник) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (Виконавець) укладено договір № 72-19, відповідно до п. 1.1 якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) у передбачений договором строк виконує роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці».
Згідно із пунктом 1.2 договору термін виконання робіт: початок - травень 2019 р., закінчення - липень 2019 р.
Обсяги та терміни виконання окремих етапів визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).
У пунктах 2.1-2.3 договору сторонами погоджено, що: «Вартість виконання робіт за цим договором визначена Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) і зведеним кошторисом (додаток 3) та складає 349 404 грн 25 коп., у т.ч. ПДВ 58 234,04 грн. Виплата здійснюється одночасно за закінчену роботу з авансовим платежем 50%, що має бути перерахований не пізніше 5 робочих днів після підписання договору. У разі затримки перерахування авансу терміни виконання договору корегуються відповідно до термінів отримання авансу на поточний рахунок Виконавця. Джерело фінансування: кошти Замовника.
Відповідно до п. 3.2 договору по закінченні роботи або її окремого етапу Виконавець надає Замовникові акт здачі-приймання результатів виконаних робіт.
Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт та відповідної документації, у тому числі шляхом надання на електронну адресу Замовника, передає виконавцеві оформлений акт здачі-приймання роботи або надає обґрунтовану відмову. У разі заперечення Виконавця щодо обґрунтованості відмови Замовника, Виконавець складає протокол розбіжностей та діє згідно з чинним законодавством (п. 3.3 договору).
Після підписання акту здачі-приймання роботи Замовник протягом 5 робочих днів сплачує Виконавцеві вартість виконаних робіт за договірною ціною відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 (п. 3.4 договору).
Якщо Замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання роботи та переданої документації не передав Виконавцеві оформлений акт здачі-приймання роботи або обґрунтовану відмову, робота вважається прийнятою і підлягає оплаті (п. 3.5 договору).
Згідно із пунктом 4.1.1 Замовник зобов'язується проводити своєчасне приймання та оплату виконаних робіт відповідно до пунктів 2.1, 2.2 та 3.1-3.7 цього договору.
За умовами пункту 4.1.3, замовник зобов'язується не пізніше 5-го дня з дати підписання акту здачі-приймання виконаної роботи здійснити оплату Виконавцеві її вартості за договірною ціною для можливості поповнення Виконавцем ПДВ-рахунку з метою своєчасної реєстрації Виконавцем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.
Відповідно до п. 7.2 договору №72-19 від 24.04.2019 у разі неможливості врегулювання суперечок шляхом переговорів сторони звертаються до Господарського суду згідно з чинним законодавством України.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (пункт 10.1 договору).
09 грудня 2019 року Кокош І.С. звернувся до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» в особі директора із заявою, в якій просить у зв'язку зі зміною назви об'єкта реконструкції та будівництва по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці додатковою угодою до договору № 72-19 від 24.04.2019 змінити предмет договору на «Дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці»».
Додатковою угодою №1 від 21.12.2019 до договору № 72-19 від 24.04.2019 сторони домовились п. 1.1. договору викласти у такій редакції: « 1.1. Замовник доручає, а Виконавець у передбачений договором строк зобов'язався виконати роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці».
Також додатковою угодою № 1 від 21.12.2019 продовжено термін дії договору до лютого 2020 р.
Згідно з розділом 12 договору додатками до договору є: протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1); календарний план виконаних робіт (додаток № 2); зведений кошторис (додаток № 3).
У протоколі узгодження договірної ціни та зведеному кошторисі сторонами досягнуто узгодженості про розмір договірної ціни на виконання зазначеної в договорі роботи в сумі 349 404,25 грн (з ПДВ).
Календарним планом робіт у редакції, доданої до додаткової угоди № 1 від 21.12.2019 та відповідно до п. 2.1 договору у редакції додаткової угоди визначено, що на виконання робіт з науково-технічної продукції по об'єкту виконавець виконає роботи: дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263 та дослідження технічного стану будівлі ТП та комунікаційного колектору по вул. Руській в 5 етапів, термін виконання: з травня 2019 по лютий 2020, загальна вартість 349 404,25 грн (з ПДВ).
До позовної заяви додано калькуляції кошторисної вартості дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263 №1, №2, №3, №4 та №5, в яких визначена вартість робіт згідно з ДСТУ-Н Б.Д.1.1-8:2008 «Правила визначення вартості наукових та науково-технічних робіт в будівництві».
Згідно платіжного доручення № @2PL241889 від 15.05.2019 Кокош І.С. сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 175 000 грн, платник Кокош І.С. , призначення платежу: оплата за дослідження технічного стану будівель існуючої забудови згідно договору №72-19.
27.06.2019 сторони склали та підписали акт № 1 здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019 про те, що згідно договору виконавцем досліджено технічний стан будинків по вул. Руській, 263, 261, 255-А, 255 і будівлі ТП по вул. Руській. Робота виконана у повному обсязі та задовольняє умовам замовника. Договірна ціна складає грн 349 404,25 грн (з ПДВ). За етапами, що здаються, 175 000 грн (з ПДВ). Загальна сума авансу, яка утримується з вартості виконаної роботи - 175 000 грн (з ПДВ). Належить перерахувати: 00 грн 00 коп.
30.09.2019 сторони склали та підписали акт № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019 про те, що згідно договору виконавцем досліджено технічний стан будинків по вул. Руській, 263, 261, 255-А, 255 і будівлі ТП по вул. Руській. За результатами роботи складено технічні звіти по кожному з будинків. Робота виконана у повному обсязі та задовольняє умовам замовника. Договірна ціна складає грн 349 404,25 грн (з ПДВ). За етапами, що здаються, 175 000 грн (з ПДВ). Раніше виконано 175 000 грн (з ПДВ). Загальна сума авансу, яка утримується з вартості виконаної роботи - 00 грн 00 коп. Належить перерахувати: 174 404,25 грн (з ПДВ).
24.10.2019 позивач листом №876/01-08 надав Кокошу І.С. звіти за результатами дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення (приміщення культурно-масової роботи, заклади харчування, магазин, об'єкти побутового призначення, офісні приміщення, банк, готель, поліклініка) по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці» за договором №72-19 від 24.04.2019 і накладну про передачу цих документів №269 від 24.10.2019.
Згідно накладної №269 від 24.10.2019 на виконання умов договору № 72-19 від 24.04.2019 Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» передало, а Кокош І.С. отримав наступну документацію: звіти за результатами дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263, 261, 255-а, 255 та будівлі ТП по вул. Руській, 261-Б.
Зазначена накладна містить підпис відповідача та зазначено договір №72-19 від 24.04.2019.
06.08.2020 на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» надійшов лист від Кокоша І.С. , вх. №297 від 06.08.2020, в якому він підтверджує, що має перед позивачем невиконане грошове зобов'язання за договором №72-19 від 24.04.2019 у розмірі 174 404,25 грн. Також підтверджує, що підприємством повністю виконано роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці», що є предметом договору №72-19 від 24.04.2019. Робота ним повністю прийнята, зауважень до неї не має. Гарантує повністю виконати обов'язок по договору та перерахувати на рахунок підприємства грошові кошти у розмірі 174 404,25 грн у строк до 31.12.2020.
30.10.2020 року позивач звернувся до замовника з претензією № 817/01-13, в якій просив погасити існуючу заборгованість за договором №72-19 від 24.04.2019 в сумі 174 404,25 грн., яку останній отримав 23.11.2020, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Докази сплати зазначеної вище заборгованості за договором в матеріалах справи відсутні.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Норми ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 72-19 від 24.04.2019, предметом якого є виконання робіт з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом вище, 24 квітня 2019 року між Кокошем І.С. (Замовник) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (Виконавець) укладено договір № 72-19.
Зі змісту даного договору Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) у передбачений договором строк зобов'язався виконати роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці».
Сторонами узгоджено розмір договірної ціни на виконання зазначеної в договорі роботи в сумі 349 404,25 грн (з ПДВ), що вбачається із договору та протоколу узгодження договірної ціни, а також затверджено календарний планом робіт, що є додатками до договору.
09 грудня 2019 року Кокош І.С. звернувся до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» із заявою про зміну предмету договору 72-19 від 24.04.2019, на підставі якої 21.12.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № 72-19 від 24.04.2019, в якій виклали п. 1.1. договору у новій редакції (див. п. 1.1 додаткової угоди №1), продовжили термін виконання робіт до лютого 2020 та затвердили календарний план робіт у редакції (додаток №1).
Зазначені документи містять підписи сторін, а заява про зміну предмету договору написана рукописним способом.
Однак під час розгляду справи (на стадії її розгляду по суті) відповідач заперечив щодо дійсності договору № 72-19 від 24.04.2019 з підстав того, що підпис у договорі виконаний не ним, а іншою особою.
З приводу цього суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем на підтвердження доводів про те, що договір № 72-19 від 24.04.2019 ним не підписувалася, не надано будь-яких доказів, зокрема, висновок експерта.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Зазначаючи фактично про підроблення власного підпису, відповідачем не надано доказів звернення з цього приводу до правоохоронних органів, а також не надано інших доказів, які б свідчили про те, що ним вживалися заходи для з'ясування обставин підроблення підпису в договорі.
Також суд звертає увагу на той факт, що Кокошем І.С. 23.11.2020 було отримано претензію позивача № 817/01-13 від 30.10.2020, в якій останній просив погасити існуючу заборгованість за договором №72-19 від 24.04.2019 в сумі 174 404,25 грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. В свою чергу відповідач не заперечив наявність зобов'язань між сторонами, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, як і не висловив свої заперечення проти позову у відзиві на позов.
Статтею 854 ЦК України передбачено обов'язок замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів.
Відповідно до пункту 2.2 договору виплата (вартості виконаних робіт) здійснюється одночасно за закінчену роботу з авансовим платежем 50%, що має бути перерахований не пізніше 5 робочих днів після підписання договору.
Отже, сторони у підрядному договорі обумовили авансовий платі 50% від вартості робіт, що складає 174 702,16 грн.
Як установлено судом, 15.05.2019 Кокош І.С. на виконання умов договору сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 175 000 грн, платник Кокош І.С. , призначення платежу: оплата за дослідження технічного стану будівель існуючої забудови згідно договору №72-19, що підтверджується платіжним дорученням №@2PL241889. У платіжному дорученні зазначено паспортні дані відповідача та код.
У подальшому 27.06.2019 сторони склали та підписали акт № 1 здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019 про те, що згідно договору виконавцем досліджено технічний стан будинків по вул. Руській, 263, 261, 255-А, 255 і будівлі ТП по вул. Руській. Робота виконана у повному обсязі та задовольняє умовам замовника. Договірна ціна складає грн 349 404,25 грн (з ПДВ). За етапами, що здаються, 175 000 грн (з ПДВ). Загальна сума авансу, яка утримується з вартості виконаної роботи - 175 000 грн (з ПДВ). Належить перерахувати: 00 грн 00 коп.
30.09.2019 сторонами складено акт № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019. «За етапами, що здаються, 175 000 грн (з ПДВ). Раніше виконано 175 000 грн (з ПДВ). Загальна сума авансу, яка утримується з вартості виконаної роботи - 00 грн 00 коп. Належить перерахувати: 174 404,25 грн (з ПДВ)».
Крім того, в матеріалах справи наявна накладна №269 від 24.10.2019 про передачу документів: звітів за результатами дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263, 261, 255-а, 255 та будівлі ТП по вул Руській, 261-Б за договором №72-19 від 24.04.2019, підписана сторонами.
Надані позивачем докази на підтвердження заявлених ним вимог, а саме: заява Кокоша І.С. від 09.12.2019 про зміну предмету договору 72-19 від 24.04.2019 додатковою угодою, додаткова угода №1 до договору № 72-19 від 24.04.2019, календарний план робіт у редакції додаткової угоди (додаток №1), платіжне доручення №@2PL241889 від 15.05.2019, відповідно до якого Кокош І.С. на виконання умов договору сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 175 000 грн, акти здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019 № 1 та №2, накладна №269 від 24.10.2019 про передачу документів: звітів за результатами дослідження технічного стану дев'ятиповерхового будинку по вул. Руській, 263, 261, 255-а, 255 та будівлі ТП по вул. Руській, 261-Б за договором №72-19 від 24.04.2019, підтверджують факт виконання позивачем роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва відповідно до умов договору та додаткової угоди, а також факт прийняття виконаних робіт відповідачем без будь-яких зауважень (заперечень), що посвідчено підписом на всіх зазначених документах.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що обов'язок відповідача здійснити оплату підрядних робіт згідно укладеного з позивачем договору №72-19 від 24.04.2019, зокрема, за актом № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції від 30.09.2019 на суму 174 404,25 грн, є документально підтвердженим, що не спростовано відповідачем.
Суд при вирішенні спору враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно якої, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Судом встановлено факт здійснення відповідачем часткової оплати за дослідження технічного стану будівель існуючої забудови згідно договору №72-19 від 24.04.2019 в сумі 175 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №@2PL241889. У платіжному дорученні зазначено паспортні дані відповідача ще до звернення позивача з позовом до суду.
Також у матеріалах справи наявний лист Кокоша І.С. від 06.08.2020 вх. №297, направленого на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», в якому він визнав наявність перед позивачем заборгованості за договором №72-19 від 24.04.2019 у розмірі 174 404,25 грн, підтвердив, що підприємством повністю виконано роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці, що є предметом договору №72-19 від 24.04.2019, робота ним повністю прийнята без зауважень, а також гарантував повністю виконати обов'язок по договору та перерахувати на рахунок підприємства грошові кошти у розмірі 174 404,25 грн у строк до 31.12.2020 (аналогічну суму основного боргу позивач заявив до стягнення у позові).
Наведені обставини у їх сукупності свідчать про вчинення відповідачем дії на виконання договору та визнання відповідачем боргу перед позивачем за виконані згідно договору підрядні роботи.
Згідно даних Реєстру речових прав нежитлова будівля по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці належить відповідачу на праві власності також відповідачу видані містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва: «Реконструкція та нове будівництво м.Чернівці вул.Руська, 263-263-А», відповідно суд приходить до висновку про, що позивач є зацікавленим у роботі з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці» по договору № 72-19 від 24.04.2019.
Наявні в матеріалах справи звіти про використання коштів виданих на відрядження, квитанції про виплату даних коштів, відрядні посвідчення працівників позивача які проводили роботи, підтверджують факт виконання позивачем робіт з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці.
Відносно доводів представника відповідача про те, що Кокош І.С не здійснював сплату авансу в сумі 175 000 грн та йому не відомо, кому належать підписи в документах, наявних в матеріалах справи, суд зазначає, що докази, надані позивачем, є більш вірогідними, ніж доводи відповідача, на підтвердження яких ним не надано жодних доказів.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд прийшов до висновку, що позивачем відповідно до умов договору підряду було повністю виконано роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва, натомість відповідачем здійснено розрахунок за виконану роботу лише частково (в частині авансу), що призвело до виникнення заборгованості за договором сумі 174 404,25 грн.
Отже, позов у цій частині є обґрунтованим, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 174 404,25 грн основної заборгованості.
Крім того, позивач нарахував відповідачу 7052,62 грн 3% річних за період з 08.10.2019 по 11.02.2021 та 10 172,27 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2019 по січень 2021.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 3.4 договору №72-19 від 24.04.2019 сторонами погоджено, що після підписання акту здачі-приймання роботи Замовник протягом 5 робочих днів сплачує Виконавцеві вартість виконаних робіт за договірною ціною відповідно до п.п. 2.1 та 2.2 договору.
30.09.2019 сторони склали та підписали акт № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції до договору №72-19 від 24.04.2019, згідно з яким відповідачу належить сплатити 174 404,25 грн (з ПДВ).
Таким чином, з 08.10.2019 у позивача виникло право вимоги на стягнення основної заборгованості за договором.
Перевіривши розрахунки позивача, суд визнає їх правомірними та обґрунтованими, а тому з відповідача на користь позивача також належить стягнути 10 172,27 грн інфляційних втрат та 7052,62 грн 3% річних.
VІ. Юрисдикція цього спору.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що оскільки договір підряду укладено фізичною особою, а не приватним підприємцем, такий спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Суд вважає такі доводи відповідача помилковим, виходячи з наступного.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Визначення юрисдикції спору має важливе значення для практичної реалізації принципу доступу до правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до частини 2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до частини 1 статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Судом установлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Кокош І.С. зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.06.1993, відомостей про припинення підприємницької діяльності станом на момент звернення з позовом немає; видами діяльності особи є: ремонт взуття та шкіряних виробів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
Відповідно до змісту п. 1.1 договору №72-19 від 24.04.2019 в редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2019 предметом договору є дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва «Реконструкція існуючої нежитлової будівлі та будівництво громадського центру комерційно-ділової діяльності з приміщеннями культурно-оздоровчого та соціально-побутового призначення по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці».
Згідно даних Реєстру речових прав нежитлова будівля по вул. Руській, 263-А в м. Чернівці належить відповідачу на праві власності.
Вказаний об'єкт будівництва розташований на земельній ділянці 7310136600:33:001:0093, цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель торгівлі, яка перебуває в його власності.
Згідно з п. 7.2 договору №72-19 від 24.04.2019 у разі неможливості врегулювання суперечок шляхом переговорів сторони звертаються до Господарського суду згідно з чинним законодавством України.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач виступав як фізична особа-підприємець.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.
Подібна правова позиція щодо підвідомчості даного спору суду господарської юрисдикції відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у цій справі №914/2298/17; аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений також у її постановах від 27.11.2018 у справі №905/2260/17 (провадження № 12-173гс18), від 03.04.2019 у справі №924/1220/17 (провадження №12-26гс19).
Таким чином, доводи представників відповідача про те, що цей спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства на тій підставі, що договір укладено з Кокошем І.С. як фізичною особою, судом відхиляються, враховуючи встановлені судами обставини, що викладені вище.
VІ. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач виконав роботи з дослідження технічного стану будівель існуючої забудови навколо об'єкту будівництва за договором підряду, проте останній неналежно виконав обов'язку щодо його оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 174 404,25 грн основного боргу. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 08.10.2019 по 11.02.2021 з відповідача також підлягає стягненню 10 172,27 грн інфляційних втрат та 7 052,62 грн 3% річних.
VІІ. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2874,44 грн слід покласти на відповідача у порядку статті 129 ГПК України.
Про понесення інших судових витрат позивач не заявляв.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кокоша Іллі Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (03110 м. Київ, просп. Валерія Лобановського, 51, код 38283024) заборгованість за договором № 72-19 від 24.04.2019 в розмірі 174 404,25 грн, 7 052,62 грн 3% річних, 10 172,27 грн інфляційних втрат, та 2874,44 грн відшкодування судового збору.
3. З набранням рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2021 року.
Суддя І.В. Марущак