м. Чернівці
19 жовтня 2021 року Справа № 926/2764/21
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. Незалежності, 45, код ЄДРПОУ 33089761)
до Приватного підприємства «НадПредТеплосервіс» (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. Стуса, 3, код ЄДРПОУ 36752302)
про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 50197,34 грн
представники:
від позивача - Грушецький В.П. керівник;
від відповідача - не з'явився.
І. Стислий виклад позицій сторін.
Заставнівське житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства «НадПредТеплосервіс» про стягнення заборгованості у сумі 50197,34 за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення за договором від 03.01.2019 № 35в про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення, за період з січня 2020 по березень 2020.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач за вищезазначений період надав послуги з постачання холодної води та водовідведення, проте відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору від 03.01.2019 № 35в, вартість наданих послуг не оплатив, внаслідок чого заборгував позивачеві суму позову.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення залишено без руху через її не відповідність вимогам частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 16.07.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.08.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 10.08.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 25.08.2021.
За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 25.08.2021 відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 07.09.2021.
Ухвалою від 07.09.2021 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.10.2021.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 19.10.2021 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.
Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача на підставі наявних матеріалів.
Суд заслухав вступне слово представник позивача. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.
По суті позовних вимог представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
03 січня 2019 року між Заставнівським житлово-експлуатаційним управлінням тепловодозабезпечення (виконавець) та Приватним підприємством «НадПредТеплосервіс» (споживач) було укладено договір № 35в про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення.
Згідно з п.1.1 договору № 35в від 03.01.2019 виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Сторонам узгоджені тарифи на послуги: а) з централізованого постачання холодної води 23,24 грн з ПДВ за 1 м3; б) з водовідведення 26,15 грн ПДВ за 1 м3 (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пунктів 3.1, 3,2 та 3.5 договору № 35в від 03.01.2019 розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата послуг здійснюється не пізніше 05 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) згідно рахунку та акту виконаних робіт. Послуги оплачуються в безготівковій формі. Плата за послуги вноситься на поточний рахунок виконавця із спеціальним режимом використання.
Згідно п. 4.2 договору № 35в від 03.01.2019 споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строки.
Договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення згідно з п. 9.1 набуває чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Договір може бути розірваний достроково, припинено надання послуг, відключено від водопостачання та водовідведення у разі прострочення терміну оплати споживачем наданих послуг більш ніж на 30 днів (пункт 9.2 договору).
15 травня 2019 року між сторонами складено акт № 0035 опломбування водолічильника, за яким позивач виконав опломбування водолічильника споживача - Приватного підприємства «НадПредТеплосервіс» № 13506821.
В якості доказів надання послуг за договором № 35в від 03.01.2019 позивач надав акти виконаних робіт, з яких слідує, що позивач надав відповідачу послуги з постачання холодної води та водовідведення за період з січня по березень 2020 року на загальну суму 50197,34 грн, зокрема:
1) акт виконаних робіт №000820 за січень 2020 на суму 25903,20 грн з ПДВ;
2) акт виконаних робіт №000909 за лютий 2020 на суму 24030,36 грн з ПДВ;
3) акт виконаних робіт №001009 за березень 2020 на суму 263,78 грн з ПДВ.
Суд констатує, що акти виконаних робіт №000820 та №001009 містять підпис та печатку відповідача, натомість акт виконаних робіт №000909 хоча й підписаний відповідачем, однак не скріплений його печаткою.
Також до позовної заяви додано акт звірки взаєморозрахунків між Заставнівським житлово-експлуатаційного управлінням тепловодозабезпечення та Приватним підприємством «НадПредТеплосервіс» станом на 01 жовтня 2020 року, в якому зазначено про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 50197,34 грн за січень-березень 2020, засвідчений підписами та печатками сторін.
Суд установив, що ціна наданих відповідачу послуг з постачання холодної води та водовідведення за період з січня по березень 2021 року визначена позивачем з розрахунку 23,24 грн з ПДВ та 26,15 грн ПДВ за 1 м3 відповідно , що відповідає ціні, передбаченій пунктом 2.1 договору № 35в від 03.01.2019.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем надсилалася на адресу відповідача претензія №25 від 22.04.2020 щодо сплати заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Претензія залишена без відповіді.
Відповідач, у свою чергу, не надав, а матеріали справи не містять його заперечень або зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг з організації перевезень, а також доказів їх оплати.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення в сумі 50197,34 за договором від 03.01.2019 № 35в за період з січня по березень 2020.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.
Згідно з частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору від 03.01.2019 № 35в позивачем надано обумовлені договором послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 50197,34 грн, що підтверджується актами виконаних робіт за січень-березень 2020 та актом звірки взаєморозрахунків за вказаний період.
Відповідач доказів оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення за спірний період не надав. Отже, взяті на себе зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про наявність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг за договором № 35в про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення від 03.01.2019.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (надалі - Правила), які відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питного водопостачання.
Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1. Правил).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У статті 530 ЦК України зазначено: "Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."
Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Суд установив, що відповідач у порушення пункту 4.2 договору не розрахувався з позивачем за надані послуги з постачання холодної води та водовідведення, внаслідок чого заборгував 50197,34 грн основного боргу.
При цьому, право вимоги на сплату відповідачем вартості наданих у розрахунковому періоді послуг постачання холодної води та водовідведення в позивача виникало з 06 числа місяця наступного за розрахунковим.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
У свою чергу відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов або докази повного погашення заборгованості не надав, жодним чином не спростував доводів позивача.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача 50197,34 грн основного боргу за договором.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач надав відповідачу послуги з постачання холодної води та водовідведення, проте останній неналежно виконав обов'язку щодо їх оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 50197,34 грн основного боргу.
VІ. Розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн слід покласти на відповідача у порядку статті 129 ГПК України.
Про понесення інших судових витрат позивач не заявляв.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «НадПредТеплосервіс» (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. Стуса, 3, код ЄДРПОУ 36752302) на користь Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. Незалежності, 45, код ЄДРПОУ 33089761) 50197,34 грн заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення та 2270,00 грн відшкодування судового збору.
3. З набранням рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2021 року.
Суддя І.В. Марущак