58002, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
20 липня 2021 року Справа № 926/1266/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
при секретарі судового засідання Голіней Я.І.,
за участі представників:
прокурор: Маріуца Р.А.
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом Виконувача обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області (58000, м.Чернівці, вул. 28 Червня,69, код 02910120) в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради (59000, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., м. Сторожинець, вул. Грушевського, 6, код 04062179)
до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло” (58000, м.Чернівці, вул. О.Кошового, 57, код 40201726)
про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у сумі 366 352, 44 грн.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Виконувач обов'язків керівника Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло” (далі - ОК «ЖБК «Сучасне житло») про стягнення заборгованості за договором про пайову участь в сумі 366 352, 44 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 19.12.2019 між Сторожинецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло" укладено Договір про пайову участь з розвитку інфраструктури міста Сторожинець (далі - Договір), відповідно до якого відповідач, який здійснював будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.О.Кобилянської, 21-А в м. Сторожинець, зобов'язався до 31.12.2019 сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста в сумі 416352, 44 грн.
У встановлений договором строк відповідач внесок пайової участі в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 366352, 44 грн.
Відповідач не скористався наданим законом правом на подачу відзиву на позов.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 31.03.2021 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.04.2021.
Ухвалою суду від 16.04.2021 відкладено підготовче судове засідання на 18.05.2021 у зв'язку з неявкою відповідача.
Ухвалою суду від 18.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 02.06.2021 у зв'язку з неявкою позивача.
02.06.2021 від Сторожинецької міської ради надійшло клопотання, в якому просить позовні вимоги задовольнити та провести розгляд справи без участі представника міської ради.
Позивач надав суду додаткові докази щодо повідомлення засновників та керівника ОК «ЖБК «Сучасне житло» про розгляд даної справи.
Ухвалою суду від 02.06.2021 відкладено підготовче судове засідання на 01.07.2021.
Ухвалою суду від 01.07.2021 закрито провадження у справі та призначено розгляд справи до розгляду по суті на 20.07.2021
Присутній в судовому засіданні 20.07.2021 прокурор подав клопотання (вх.№3016) про уточнення суми судового збору, яку просить стягнути з відповідача.
У судове засідання відповідач не з'явився.
Судом встановлено, що конверти з ухвалами суду (у т.ч. ухвала суду від 01.07.2021), які скеровувались на офіційну адресу, зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (58000, вул. Кошового 57, м. Чернівці, код 40201726) повернулись на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Згідно з пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвал суду по даній справі в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 20.07.2021 відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.
19.12.2019 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Сучасне житло» звернувся до Сторожинецької міської ради із заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Сторожинець, як із забудовником.
На підставі вказаної заяви 19.12.2019 між Сторожинецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Сучасне житло» був укладений договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Сторожинець.
Відповідно до п.1.4. Положення про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м.Сторожинець (далі- Положення) пайова участь у розвитку інфраструктури полягає у перерахуванні замовником до цільового фонду міської ради коштів у розмірах та у строк, встановленим цим Положенням.
Пункт 1.5 Положення передбачає, що пайова участь сплачується замовником на підставі договору, який укладається між Сторожинецькою міською радою та замовником не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно п.1 договору ОК «ЖБК «Сучасне житло» проводить будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. О.Кобилянської, 21-А в м.Сторожинець та здійснює пайову участь у розвитку інфраструктури міста шляхом перерахування коштів на рахунок міської ради в сумі 416 352, 44 грн.
Відповідно до п.2.2.2 вказаного Договору ОК «ЖБК «Сучасне житло» зобов'язалось сплатити кошти пайової участі згідно з розрахунком величини пайової участі у розвиток інфраструктури міста на рахунок міської ради у строк до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію, але не пізніше 31.12.2019.
Пунктом 5.3 передбачено, що Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.
За змістом п.5.4 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання зобов'язань у повному обсязі.
Згідно додатку №1 вищезазначеного Договору розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сторожинець, розмір внеску пайової участі за договором становить 416 352,44 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання Договору «Сторони» несуть відповідальність відповідно до закону, цього Договору та Положення про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури міста Сторожинець» від 03.11.2011 №182/8-2011.
Доказів розірвання чи визнання недійсним Договору суду не надано.
14.01.2020 Сторожинецька міська рада надіслала на адресу відповідача вимогу №79 щодо сплати заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2020 ОК «ЖБК «Сучасне житло» сплачено 50000 грн пайової участі, що підтверджується квитанцією АТ «Правекс Банк» від 17.03.2020.
Враховуючи здійснену оплату відповідачем, сума заборгованості станом на 25.03.2021 становить 366 352, 44 грн, що підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості №40.
18.11.2020 Сторожинецька місцева прокуратура звернулась до Сторожинецької міської ради із листом, в якому просила надати інформацію з приводу виконання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Сторожинець від 19.12.2019, укладеного між Сторожинецькою міською радою та ОК «ЖБК «Сучасне житло»
Листом від 30.12.2020 №2769 Сторожинецька міська рада повідомила прокуратуру, що між ОК «ЖБК «Сучасне житло» та Сторожинецькою міською радою укладений договір про пайову участь в розвитку інфраструктури міста, відповідно до якого сума пайового внеску становила 416352,44 грн.
В подальшому прокуратура звернулась до позивача з листом №99-61 вих.21 від 06.01.2021, в якому просила надати інформацію щодо фактичного розміру заборгованості.
У відповідь Сторожинецька міська рада листом №70 від 15.01.2021 повідомила, що 17.03.2020 ОК «ЖБК «Сучасне житло» сплатило 50000 грн пайової участі за умовами договору. Станом на 15.01.2021 заборгованість становить 366352, 44 грн.
Крім того, міська рада зазначила, що нею не вживались дієві заходи представницького характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.
11.02.2021 прокуратура, відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила позивача про подання цього позову в інтересах держави через бездіяльність міської ради.
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що між сторонами виник майновий спір з приводу неналежного виконання відповідачем обов'язку по сплаті пайового внеску на розвиток інфраструктури м.Стороженець у сумі 366352, 44 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин 2-3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Частиною п'ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Між тим, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 - статтю 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено, проте ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що «Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання».
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно приписів ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України.
Враховуючи ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
V. Позиція суду щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Сторожинецької міської ради.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).
Верховний Суд, при розгляді справи № 916/932/17 (постанова від 14.05.2019) прийшов до висновку, що прокурор не обмежений можливістю захисту лише держави, а законом прямо передбачено обов'язок здійснення представництва органів місцевого самоврядування.
Представництво прокурором інтересів держави в особі уповноваженого органу, в тому числі органу місцевого самоврядування, здійснюється згідно із вимогами Конституції України та Закону України “Про прокуратуру”, а тому не потребує погодження у будь-якій формі від відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування для реалізації вказаної конституційної функції (зокрема й шляхом делегування повноважень).
Частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Доказів оскарження підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернівецької міської ради суду не надано.
Таким чином, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурором при зверненні з позовною заявою у справі № 902/479/20 доведено бездіяльність контролюючого органу та дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
У світлі викладеного суд зазначає, що у позовній заяві прокурор обґрунтував необхідність подання позову у даній справі порушенням інтересів держави тим, що тривала несплата пайового внеску суттєво послаблює дохідну частину місцевого бюджету і може призвести до неможливості покриття щомісячних видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.
Також прокурор, на виконання вимог ч.4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", попередньо повідомив позивача про здійснення представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідністьзадоволення заявлених прокурором позовних вимог.
VІ. Висновок суду по суті спору
Судом встановлено, що 19.12.2019 між Сторожинецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло" укладено Договір про пайову участь з розвитку інфраструктури міста Сторожинець, відповідно до якого відповідач зобов'язався у строк до 31.12.2019 сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста шляхом перерахування коштів на рахунок міської ради в сумі 416352,44 грн.
Враховуючи, що у встановлений договором строк відповідачем суму пайового внеску у повному обсязі не сплачено, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості з ОК «ЖБК «Сучасне житло» на користь Сторожинецької міської ради у сумі 366352,44 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІІ. Щодо розподілу судових витрат.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник даний спір.
Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.
Керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 5, 12,13, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 174, 185, 193, п.4 ч.1. ст.231, ст. 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло” (58000, м.Чернівці, вул. О.Кошового, 57, код 40201726) на користь держави в особі Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (р/р НОМЕР_1 в Чернівецьке ГУК/Сторожинецька ТГ, МФО 899998) 366352,44 грн заборгованості за договором про пайову участь.
3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Сучасне житло” (58000, м.Чернівці, вул. О.Кошового, 57, код 40201726) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Кордуби, 21, код 02910120, банк платника ДКСУ м.Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету-2800) 5495,29 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2021
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв