Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3102/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1", смт. Есхар
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - Макарова Н.В.
відповідача - Глущенко С.О., Райлян М.О.
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за неналежне виконання договірних зобов'язань в рамках договору №1699/19 від 23.12.2019 у розмірі 605137,76 грн. щодо строків виконання робіт. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.08.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
В обґрунтування заперечень, зокрема вказує на те, що належним доказом виконання робіт є не довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), а акти прийняття-передачі (введення) об'єкту в експлуатацію, які позивачем не надані. 03.08.2020 колегіально підписаний та затверджений з боку як позивача, так і відповідача, акт прийняття-передачі (введення) “Облаштування Роднікового ГКР. Підклю чення свердловини №434” II черга, Лінійна частина. Комісія з прийомки утворена наказом № 685 від 03.08.2020, ГПУ “Полтавагазвидобування”. Тобто, згідно умов договору вся документа ція, включаючи довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф. КБ-3) та акти приймання вико наних будівельних робіт (ф. КБ-2в), була передана замовнику не пізніше 31.07.2020. У п. 6 акту прийняття-передачі (введення) від 03.08.2020 зазначено, що роботи виконувалися в період лютий 2020 - серпень 2020 років. Докладні розрахунки вартості матеріалів та робіт, які були здійснені та використані для вве дення в експлуатацію зазначеної лінійної частини, наведені в актах виконаних робіт з №8 по №13 та №21, які додані позивачем до позовної заяви. Відповідач наполягає на тому, що ці документи не засвідчують виконання робіт, а лише їх вартість. Відтак роботи будівництва лінійної частини "Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини № 434" виконана своєчасно, оскільки приймання відбулося як раз 03.08.2020, як і передбачено договором. Таким чином, нарахування штрафних санкцій в загальній сумі 355230,61 грн., з яких 326264,53 грн., передбачені актами ф. КБ-2в з №8 по №13 та 28966,08 грн., передбачені актом КБ-2в №21 є безпідставним, оскільки відповідальність за п. 8.5 договору передбачена за порушення строків виконання робіт, а не за підписання фінансових документів. Роботи були ви конані вчасно, оскільки їхнє приймання відбулося в строк, передбачений договором, про що свідчить акт прийняття-передачі (введення) “Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердло вини № 434” II черга, Лінійна частина" від 03.08.2020.
Окрім того, відповідач вказує на те, що актом прийняття-передачі (введення) “Облаштування Роднікового ГКР. Підключення све рдловини № 434”, II черга Семенцівська УППГ від 29.12.2020 було введено в експлуатацію другу частину робіт за договором. Дійсно мала місце затримка виконання робіт до кінця грудня 2020 року. Але така затримка відбулася внаслідок того, що при переданні від замовника підряднику проектної документації на об'єкт, який мав збудувати пі дрядник, відбулася плутанина в деяких деталях, які мав закупити підрядник згідно умов договору. Необхідні деталі було замовлено у виробника, їх було виготовлено, але при монтажі з'ясу валося, що вони не відповідають проекту, оскільки в електричній частині проекту було вказано, що перетворювачі електропневматичні, які перетворюють електричні сигнали які задає система управ ління, або оператор в пневматичну систему для роботи регулюючих клапанів від пневмоприводу, мають бути на клапанах, а не в шафі управління. В опитувальних листах цієї інформації не було вказано. Перетворювачі електропневматичні зазвичай монтуються в шафі управління, оскільки ко жен такий перетворювач, може обслуговувати до 22 регулюючих клапанів одночасно. Як правило, такі перетворювачі монтують підрядники систем автоматизацій. По причині відсутності інформації в опитувальних листах дану ситуацію неможливо було передбачити. Таким чином, монтаж замовлених та поставлених вузлів, які помилково були зазначені замовником, не могли бути змонтовані, а відтак, здійснити введення в експлуатацію цієї ділянки робіт своєчасно, не було можливості. Виникла необхідність замовляти у виробника вузли необхідного типу. Але, як з'ясувалося, саме такого типу клапани в Україні відсутні та не виробляються. Замовляти поставку необхі дно було з Російської Федерації та на це також пішла певна кількість часу.
Також, відповідач вказує на те, що пунктом 8.5 договору підкреслено, що штраф нараховується за прострочення виконання, лише якщо воно допущено з вини підрядника, що в цілому відповідає положенням чинного законодав ства. Оскільки прострочення введення в експлуатацію частини робіт, які були прийняті згідно акту прийняття-передачі (введення) “Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини № 434”, II черга Семенцівська УППГ від 29.12.2020, відбулося не з вини відповідача, а час тково з вини позивача внаслідок зазначення ним неправильної інформації в документації, переданій відповідачу, а частково внаслідок дії обставин, що не залежали від волі жодної із сторін, а саме: оголошенням пандемії короно вірусної хвороби, викликаної вірусом SARS-CoV-2, що значно відбилося на транспортному сполученні та переміщення товарів, на думку відповідача, в його діях відсутній склад господарського правопорушення, а тому господар сько-правові санкції до нього не можуть бути застосовані.
Отже, відповідач просить суд врахувати, що він на час подання позовної заяви не має зо бов'язань перед позивачем з виконання договірних зобов'язань; зобов'язання були виконання у повному обсязі та з незначним строком прострочення - від 03 серпня до 29 грудня 2020 року; позивачем не надано доказів того, що він внаслідок несвоєчасності виконання зо бов'язань відповідачем зазнав збитків; з 11 березня 2020 року в країні запроваджено та тривають карантинні заходи, спрямовані на запобігання поширенню на території України гострої респірато рної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) з подальшим продовженням терміну їхньої дії); розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є об'єктивно неспівмірним і несправедливим, зважаючи на те, що часткова затримка виконання відповідачем своїх зобов'язань відбулася не з його вини.
Позивачем до суду була подана відповідь на відзив, в якій позивач відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує на те, що виходячи з умов договору, приймання-передача закінченого будівництвом об'єкту в цілому оформлюється актом введення об'єкту в експлуатацію, підписаним обома сторонами, після остаточного закінчення будівництва об'єкту. Поряд з цим, щомісячно, до введення об'єкту в експлуатацію, приймання виконаних робіт здійснюється за актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. В свою чергу, на підтвердження виконання робіт відповідач посилається на акти прийняття-передачі (введення) від 03.08.2020 та 29.08.2020, які взагалі не передбачені договором та є проміжними актами для локального застосування з часткового прийняття Лінійної частини та Семенцівської УППГ та для відображення їх в обліку. Натомість, акту введення об'єкту “Підключення свердловин. Роботи “під ключ”. Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини №434 (II черга)” в експлуатацію у цілому, передбаченого п.5.4. договору, відповідач взагалі не надав, з огляду на його відсутність. Таким чином, виходячи з правової позиції відповідача, що належним доказом, який підтверджує факт виконання робіт є акт введення об'єкту в експлуатацію, - роботи за договором взагалі не виконані в повному обсязі, так як акту введення об'єкту в експлуатацію в цілому на підтвердження цього факту відповідачем не надано.
Позивач вказує на те, що оскільки проектно-кошторисна документація містить вимогу щодо розміщення перетворювачів електропневматичних безпосередньо на клапанах, твердження відповідача, що позивачем не надано достатньо інформації, що стало причиною затримки виконання робіт - не відповідає дійсності. Крім того, опитувальні листи №1 - №6, на які посилається відповідач, містять достовірну інформацію про клапани та приводи до них. В кожному опитувальному листі до кожного клапана міститься вимога про наявність пневматичного приводу, що додатково підтверджується витягом з проекту. Враховуючи вищевикладене, вина позивача в тому, що відповідач всупереч вимогам проектно-кошторисної документації придбав неналежні вузли та деталі - відсутня. Внаслідок чого, всі ризики, що виникли внаслідок виконання робіт з порушенням проектно-кошторисної документації покладаються на відповідача.
Посилання відповідача на пандемію коронавірусної хвороби, як на підставу звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання робіт, на думку позивача, є необґрунтованим та безпідставним. Уклавши договір, відповідач підтвердив що має можливість та згоден виконати договір на його умовах виконання робіт у строк встановлений договором. Тобто, відповідач врахував всі ризики прострочення виконання робіт (відповідальність у вигляді штрафу), та гарантував виконання робіт у встановлений договором строк. Відповідно до п. 10.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Згідно з п. 10.2. договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань. Відповідач не повідомляв позивача про виникнення обставин непереборної сили у строки встановлені договором, внаслідок чого відповідно до п. 10.2. договору втратив право посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання строків виконання зобов'язань.
Щодо твердження відповідача про не понесення позивачем збитків та неспівмірний розмір нарахованого штрафу, позивач зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності. АТ “Укргазвидобування” укладено спірний договір з метою реалізації проекту: “Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини №434 (II черга)”. Даним проектом передбачалося будівництво газопроводу для транспортування природного газу свердловини №434 Роднікового ГКР та газу Семенцівського ГКР до Абазівської УКПГ із можливістю зменшення перепаду тиску. Впровадження даного газопроводу дало можливість додатково отримати близько 50 тис. м3/добу газу. Таким чином, в результаті несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем не одержано дохід в розмірі близько 350000,00 грн. лише за одну добу прострочення виконання робіт. У результаті відтермінування завершення робіт по Семенцівській УКПГ було відтерміновано пуск опалення у побутовому приміщенні Семенцівської УКПГ; відвантаження конденсату проводилося за старою схемою, з додатковими витратами газу при дегазації; робота за старою схемою призводила до некоректної роботи вузлів обліку та наявному, від'ємному, розбалансу між показниками приладів обліку конденсату Семенцівської УППГ та Абазівської УКПГ. АТ “Укргазвидобування” включене до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015. Головними завданнями АТ “Укргазвидобування” є здійснення видобутку природного газу, газового конденсату і нафти, облаштування газопромислів, капітального ремонту свердловин з метою забезпечення енергетичної безпеки та незалежності держави. Видобування вуглеводнів є безперервним технологічним процесом, зупинення якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, тому, для забезпечення роботи технологічних установок, об'єктів видобутку вуглеводнів та інших виробничих об'єктів, АТ “Укргазвидобування” та його філіям необхідно підтримувати їх в належному стані, оскільки, від цього залежить безперервний виробничий цикл та безпечне функціонування виробничих об'єктів. Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у визначені строки стало передумовою для зриву виробничого циклу, що спричинило б не тільки збитки підприємству, а і настання негативних наслідків.
У судовому засіданні 21.10.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.
23.12.2019 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (підрядник, відповідач) був укладений договір будівельного підряду №1699/19 на виконання будівельно-монтажних робіт з укомплектуванням необхідним устаткуванням по об'єкту Підключення свердловини. Роботи "під ключ". Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини №434 (ІІ черга), далі - договір.
Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, а також необхідними матеріалами виконати роботи з Підключення свердловин. Роботи “під ключ”. Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини №434 (ІІ черга) (далі - об'єкт), побудувати та укомплектувати необхідним устаткуванням за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об'єкт, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити закінчений будівництвом та обладнаний об'єкт.
Відповідно до п. 1.2 договору вид робіт будівельно-монтажні роботи з укомплектуванням необхідним устаткуванням (далі - роботи).
Найменування робіт: "Підключення свердловин. Роботи "під ключ". Облаштування Роднікового ГКР. Підключення свердловини №434 (ІІ черга)" (п. 1.3 договору).
Згідно із п. 1.4. договору, обсяг, перелік і зміст робіт визначаються у проектно-кошторисній документації, що погоджується сторонами шляхом підписання зведеної договірної ціни (додаток №2).
Розділом 2 договору визначено строк виконання робіт, а саме: початок виконання робіт - впродовж десяти днів з дати передачі будівельного майданчику підряднику (п.2.1. договору); закінчення виконання робіт - впродовж шести місяців з дати передачі будівельного майданчика підряднику (п.2.2. договору); строки виконання робіт та поставки устаткування передбачені у графіку виконання будівельних робіт (додаток №1) та графіку поставки устаткування (додаток №5). Ці додатки є невід'ємними частинами даного договору (п. 2.3 договору); місце виконання робіт: Полтавська область, Полтавський район (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 3.1 договору замовник передає за актом приймання-передачі підряднику на період виконання робіт і до їх закінчення:
- будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами у визначений термін згідно листа замовника;
- проектно-кошторисну документацію.
Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що підрядні роботи виконуються з матеріалів, устаткування і засобами підрядника.
Відповідно до п. 5.1 договору, приймання-передача робіт за договором здійснюється відповідно до вимог винного законодавства.
Відповідно до п. 5.4 договору, приймання-передача закінченого будівництвом об'єкту оформляється актом введення об'єкту в експлуатацію, підписаним обома сторонами після попереднього випробовування. Якщо при прийманні-передачі робіт будуть виявлені недоліки та/або неякісно виконані роботи, та/або встановлені (змонтовані) матеріали (устаткування) неналежної якості або комплектності, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт прийняття виконаних робіт. Про виявлені недоліки та/або неякісно виконану роботу сторонами складається та підписується двосторонній акт з переліком виявлених недоліків та/або неякісно виконаних робіт, та/або встановлених (змонтованих) матеріалів (устаткування) неналежної якості або комплектності, якість яких не відповідає вимогам діючих нормативних документів, технічним умовам та іншим вимогам, передбаченим чинним законодавством України, із зазначенням вартості, строку та порядку їх усунення. У разі відмови підрядника від підписання акта з вказаними недоліками та/або переліком неякісно виконаної роботи, та/або встановлених (змонтованих) матеріалів (устаткування) неналежної якості або комплектності підрядник зобов'язаний надати обґрунтовані заперечення. Якщо протягом 3-ох робочих днів підрядник не надав обґрунтованих заперечень, даний акт вважається прийнятим.
Згідно п. 5.6 договору, підрядник зобов'язаний щомісячно, разом з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КВ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), подавати замовнику виконавчу документацію. При передачі замовнику виконавчої документації підрядник засвідчує її підписом відповідальної особи і печаткою організації про відповідність виконаних робіт проектно-кошторисній документації з урахуванням всіх змін і доповнень, що відбулися в процесі будівництва.
Відповідно до п. 5.7 договору, не пізніше ніж за три дні до проведення комісії з введення об'єкту в експлуатацію вся виконавча документація має бути передана замовнику, протягом цього строку замовник зобов'язаний перевірити виконавчу документацію і в разі необхідності передати її підряднику дім доопрацювання. Якщо на момент проведення комісії з введенням об'єкту в експлуатацію виконавча документація передана замовнику не в повному обсязі, замовник має право не підписувати, акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КВ-3) до передачі виконавчої документації в повному обсязі.
Відповідно до п. 6.1 договору, загальна ціна (сума) договору сформована на підставі проектно-кошторисної документації, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” та інших стандартів які розроблено в його розвиток і становить до 24285992,40 грн. (додаток № 2 - зведена договірна ціна). Ціна договору включає в себе: вартість будівельних робіт становить до 22335792,00 грн. (додаток № 4 - договірна ціна на виконання будівельних робіт); вартість устаткування становить до 1950200,40 грн. (додаток № 3 - специфікація вартості устаткування).
Згідно п. 6.6 договору, розрахунки за виконані роботи замовник здійснює протягом 60 календарних днів на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (ф.КБ-3), які складаються підрядником щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються замовнику на підпис. Замовник підписує акти і довідку у разі відсутності зауважень, протягом 7 робочих днів з моменту їх надання підрядником.
Згідно п. 6.7 договору, остаточний розрахунок здійснюється після підписання акта введення в експлуатацію на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (ф. КБ-3) протягом 60 календарних днів. Замовник має право затримати остаточні розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при введенні об'єкта в експлуатацію до їх усунення.
Згідно із п. 8.1. договору, за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 8.5 договору, у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт з яких допущено прострочення виконання.
Відповідно до п. 13.6. договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (за наявності) сторін, за умови надання підрядником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 13.7. цього договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно із додатком №1 (графік виконання будівельних робіт) до договору, будівельні роботи мали бути виконані впродовж шести місяців з дати передачі будівельного майданчика підряднику. Будівельний майданчик підряднику було передано 03.02.2020, згідно акту здачі-прийняття будівельного майданчика.
Таким чином, будівельні роботи мали бути виконані в строк до 03.08.2020.
Як вказує позивач, під час проведення будівельних робіт, відповідачем були порушені строки, передбачені умовами договору та частково виконано роботи після 03.08.2020.
Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2): від 28.09.2020 - виконано роботи на суму 3262645,31 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 27.09.2020; від 26.11.2020 - виконано роботи на суму 298054,27 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 25.09.2020; від 30.04.2021 - виконано роботи на суму 231007,20 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 29.04.2021; від 26.05.2021 - виконано роботи на суму 289660,80 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 25.05.2021; від 14.07.2021 - виконано роботи на суму 1970010,00 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 13.07.2021.
За вказане порушення позивачем, відповідно до п. 8.5 договору, відповідачу нарахований штраф у загальному розмірі 605137,76 грн.
23.06.2021 позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вимогу) про сплату штрафу. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, штраф не сплачений.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Частиною 2 ст. 318 ГК України визначено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що оскільки додатком №1 до договору №1699/19 від 23.12.2019 (графік виконання будівельних робіт) погоджено строк виконання робіт впродовж 6 місяців з дати передачі будівельного майданчика підряднику, терміном виконання будівельних робіт є 03.08.2020. Матеріалами справи, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2) від 28.09.2020; 26.11.2020; 30.04.2021; 26.05.2021; 14.07.2021 підтверджується факт порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт, а відповідачем факт такого прострочення не спростований.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з виконання підрядних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил ведення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 883 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до п. 8.5 договору, у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт з яких допущено прострочення виконання.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку штрафу на суму 605137,76 грн., останнім здійснено нарахування штрафу за актами: від 28.09.2020 - виконано роботи на суму 3262645,31 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 27.09.2020 на суму 326264,53 грн.; від 26.11.2020 - виконано роботи на суму 298054,27 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 25.09.2020 на суму 29805,43 грн.; від 30.04.2021 - виконано роботи на суму 231007,20 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 29.04.2021 на суму 23100,72 грн.; від 26.05.2021 - виконано роботи на суму 289660,80 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 25.05.2021 на суму 28966,08 грн.; від 14.07.2021 - виконано роботи на суму 1970010,00 грн., період прострочення з 04.08.2020 по 13.07.2021 на суму 197001,00 грн.
Перевіривши правомірність нарахування позивачем штрафу, відповідно до п. 8.5 договору, суд, приймаючи до уваги те, що відповідач порушив умови договору щодо строків виконання підрядних робіт, вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 605137,76 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є об'єктивно неспівмірним і несправедливим, зважаючи на те, що часткова затримка виконання відповідачем своїх зобов'язань відбулася не з його вини, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 10.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Згідно з п. 10.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань. Згідно п. 10.3 договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини. Згідно п. 10.4 договору, у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку договір припиняє свою дію з дати зазначеної повідомленні про відмову від договору але не раніше дати отримання повідомлення.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з повідомленням про виникнення обставин непереборної сили, як і не містять доказів на підтвердження таких обставин (висновок Торгово-промислової палати України та/або іншого уповноваженого на це органу тощо). Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (п. 10.2 договору). Крім того, сума штрафу за несвоєчасне виконання робіт не є значною чи надмірно великою, виходячи із загальної ціни договору, оскільки складає лише 2,5 % від її розміру.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Літвінова, 5, кв. 16, код ЄДРПОУ 42007349) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173, код ЄДРПОУ 00153100) - 605137,76 грн. штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань в рамках договору №1699/19 від 23.12.2019 та 9077,07 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (36008, м. Полтава, вул. Європейська, 173, код ЄДРПОУ 00153100).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Літвінова, 5, кв. 16, код ЄДРПОУ 42007349).
Повне рішення підписано 23 жовтня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова