Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2021 р. Справа № 922/4159/21
вх. № 4159/21
Суддя Яризько В.О.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,
до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,
про неплатоспроможність
13.10.2021 ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність у порядку п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).
Як на підставу відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на те, що єдиним заставним кредитором боржника є АТ "Укрсиббанк". ОСОБА_2 володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою), що є єдиним місцем проживання боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, таким чином заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
Ухвалою суду від 18.10.2021 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 4159/21 від 13.10.2021) залишено без руху, повідомлено ОСОБА_1 про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 4159/21 від 13.10.2021), надано семиденний строк для усунення недоліків.
20.10.2021 на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості : квартири АДРЕСА_1 .
Подана заява обґрунтована тим, що на даний час відсутні чинні норми законодавства, які б забороняли АТ "УкрСиббанк" вчинення дій з перереєстрації права власності на майно боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим боржник може бути позбавлений права власності на своє майно. При цьому, заявник вказує на знаходження на розгляді в суді заяви ОСОБА_1 , яка подана відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яким установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом, у зв'язку з чим і просить вжити заходи забезпечення позову.
Суд зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову подана відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Кодекс України з процедур банкрутства передбачає вжиття за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою заходів для забезпечення вимог кредиторів, до яких відносяться :
заборона боржнику укладати правочини (договори); зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам; вчинення або утримання від вчинення певних дій; заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами; накладення арешту на конкретне майно боржника; інші заходи для збереження майна боржника; заборона виїзду боржника за кордон.
Тобто статтею 118 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено застосування заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони саме боржнику вчиняти певні дії або розпоряджатись майном тощо.
При цьому, питання вжиття заходів забезпечення саме за заявою боржника - фізичної особи щодо збереження його майна не врегульовано Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином, суд при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення заяви керується нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно частин 1, 3-6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Як встановлено судом, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
ОСОБА_1 подала заяву про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до вказаних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки має заборгованість перед єдиним кредитором - АТ "УкрСиббанк", в забезпечення вимог якого передана квартира, що є єдиним місцем проживання боржника та його сім'ї.
Як зазначає заявник, діяв Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та кредитор не міг здійснити задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, переданого в іпотеку.
23 квітня 2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-ІХ від 13 квітня 2021, згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, з 24 вересня 2021 відсутня заборона банкам та іншим фінансовим установам вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно, яке є єдиним житлом боржника та яке передано в іпотеку банку.
Заявник має побоювання, що АТ "УкрСиббанк" вчинить дії щодо задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного житла, яке є власністю боржника. Такі побоювання обґрунтовані тим, що з відкритих джерел вбачається наявність в судах спорів, позовними вимогами в яких є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за банком або за новим кредитором, якому було відступлено право вимоги боргу.
Заявник також вказує, що в Договорі іпотеки 15209 від 05.08.2016 є розділ "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя", пункти 5.1-5.6 якого прямо передбачають право кредитора переоформити житло у власність та інші способи, що приведуть до втрати права власності боржника на його єдине житло в позасудовому порядку.
Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник лише наводить припущення щодо можливого вжиття банком заходів щодо переоформлення житла боржника в власність в позасудовому порядку, однак, не надає ніяких доказів на підтвердження того, що АТ "УкрСиббанк" вживаються такі заходи на теперішній час.
Суд зазначає, що в будь-якому випадку перереєстрація права власності на нерухоме майно не може бути вчинена без присутності власника майна при зверненні стягнення на майно в позасудовому порядку, а отже про здійснення наміру переоформити право власності на нерухомість боржника банк зобов2язаний його повідомити.
Наявність інших спорів щодо правомірності перереєстрації права власності банком на майно інших осіб ще не свідчить , що такі саме правовідносини виникнуть між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1
саме лише посилання на ймовірність переоформлення банком права власності на житло боржника та звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Доказів обґрунтованого припущення щодо можливості позбавлення боржника житла заявником до своєї заяви надано не було.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви (вх. № 24576 від 20.10.2021) представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 922/4159/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Ухвалу складено та підписано 21.10.2021.
Суддя Яризько В.О.