Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3514/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Салюк І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітех", м. Харків
про стягнення 26992,39 грн.
за участю :
прокурора - Хряк О.О.
позивача - Фролов Р.М.
відповідача - не з'явився
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітех" (відповідач) про стягнення з відповідача в дохід державного бюджету України плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 26992,39 грн. Також, керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова просить суд судовий збір стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова посилається на те, що 05.01.2021 співробітниками Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879), складено акт №031973 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.01.2021, довідку №038973 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.01.2021 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 772,56 євро, що еквівалентно 26992,39 грн. відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України на час проведення перевірки та здійснення розрахунку від 05.01.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.09.2021 о 10:00.
27.09.2021 судом розгляд справи було відкладено на 18.10.2021 о 10:30.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 18.10.2021 позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.
Як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкриття провадження у справі адресована відповідачу була повернута Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвала господарського суду Харківської області від 27.09.2021 була отримана відповідачем про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102256622440.
Таким чином, враховуючи положення ч. 7 ст. 120 ГПК України, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому суд зазначає, що відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.
Співробітниками Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 05.01.2021 було зупинено транспортний засіб, а саме автомобіль марки КАМАЗ моделі 6520, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовувало ТОВ НВП "Новітех" на підставі договору оренди автомобіля від 25.01.2019. За кермом вищевказаного транспортного засобу перебував водій ОСОБА_1 . Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного, який перевозився - шлам.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ моделі 6520, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 28,38 т; навантаження на осі становлять 6,19 т, 11,34 т, 10,85 т, що є порушенням гранично допустимих норм.
За результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також проведеного габаритно-вагового контролю, складено акт № 031973 від 05.01.2021, яким встановлено, що у водія ОСОБА_1 , який керував вищевказаним транспортним засобом - автомобілем марки КАМАЗ моделі 6520, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовує ТОВ НВП "Новітех", не оформлено документи, передбачені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України.
Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 05.01.2021, проведеного згідно п. 31-1 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007, плата ТОВ НВП "Новітех" за проїзд автомобілем марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовується товариством під час перевезення вантажів, становить 772,56 євро, що еквівалентно 26992,39 грн. відповідно по курсу валют Національного Банку України від 05.01.2021.
Однак, вищевказана плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 26992,39 грн. відповідачем у встановленому законом порядку та строк, визначений у повідомленні від 24.02.2021, самостійно не була сплачена.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації. Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 р.
У відповідності до пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5. Правил дорожнього руху.
Згідно п. 22.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки на адресу відповідача було направлено повідомлення від 24.02.2021 з додатками для оплати нарахованої плати.
Відповідно до п.31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрасбезпеки.
Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем розраховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 772,56 євро, що еквівалентно 26992,39 грн. не було здійснено.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України, встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
Суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв'язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи те, що відповідач не звертався до органів Укравтодору для отримання дозволу на проїзд та не вніс до початку руху великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу плату за такий проїзд, перевіривши розрахунок плати за проїзд, суд встановив правомірність та обґрунтованість нарахування вказаної суми.
Суд звертає увагу, що несплата коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.
Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно пп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Проте, вказаним органом до теперішнього часу не були здійснені заходи щодо стягнення з відповідача нарахованої плати.
З огляду на викладене, вбачається, що прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новінтех" (61176, м. Харків, вул. Краснодарська, 177, кв. 51, код ЄДРПОУ 22634952) в дохід Державного бюджету України (р/р UA528999980313151216000008003 по ККДБ 22160100, банк: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 38025440, одержувач: УК в Олекс. районі м. Запоріжжя/Олекс./221601100) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 26992,39 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новінтех" (61176, м. Харків, вул. Краснодарська, 177, кв. 51, код ЄДРПОУ 22634952) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "23" жовтня 2021 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/3514/21