вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2021 р. Cправа №902/337/21
Суддя Господарського суду Вінницької області О. Нешик, при секретарі судового засідання Л. Шаравській, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища", м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго", м.Вінниця
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв"
про стягнення 1248082 грн заборгованості згідно договору оренди
за участю представників сторін:
позивача: Зінченка А.А., діє на підставі ордеру,
відповідача: Горобця Д.Г., діє на підставі довіреності,
третьої особи: Сидоріної М.В. - керівник.
07.04.2021 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" заборгованості за договором оренди газозбірної системи №2 від 01.10.2015 в розмірі 1248082,00 грн, з яких: 1247117,08 грн - заборгованість по сплаті орендної плати та 964,92 грн - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Ухвалою суду від 12.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/337/21, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.05.2021.
27.04.2021 електронною поштою до суду надійшов, скріплений електронним цифровим підписом представника відповідача адвоката Горобця Д.Г., відзив на позовну заяву разом з доказами його направлення позивачу.
25.05.2021 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача. Обґрунтовуючи дану вимогу останній зазначає, що він разом із позивачем є засновниками підприємства відповідача. При цьому відповідно до п.7.3 ст.7 Статуту ТОВ "АЕУ Енерго" учасники товариства зобов'язані сприяти Товариству у його діяльності. Таким чином, на думку представника заявника, у разі задоволення позову про стягнення коштів, може виникнути необхідність у збільшенні статутного капіталу та внесенні додаткових внесків, задля забезпечення можливості виконання судового рішення, покращення фінансового стану Товариства, а також налагодження подальшої діяльності з метою уникнення можливого банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго".
В судовому засіданні (27.05.2021) представники сторін заперечили проти задоволення заяви про залучення третьої особи.
За результатами судового засідання, 27.05.2021, судом постановлено ухвалу про залучення до участі у розгляді даної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання у справі відкладено до 03.06.2021.
02.06.2021 електронною поштою до суду надійшли, скріплені електронним цифровим підписом представника, додаткові пояснення відповідача.
У поданих поясненнях відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем в порушення умов укладеного договору, а саме п.7.10, не подано суду доказів своєчасного направлення Актів наданих послуг відповідачу.
03.06.2021 до суду надійшли пояснення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Еко-Драйв" щодо поданого позову.
У письмових поясненнях третя особа заперечує проти позовних вимог, зокрема з наступних підстав.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 у справі №902/1054/19, на яке посилається позивач, не містить висновків щодо відсутності у відповідача боргу по орендній платі за період з 05.11.2018 по 05.11.2019.
Долучені до позовної заяви розрахунки по орендній платі суд не перевіряв і висновків щодо дійсної відсутності заборгованості станом на 05.11.2018 в рішенні не формував, оскільки предметом спору було виключно стягнення пені за несвоєчасне внесення платежів, а не заборгованість з орендних платежів.
Позивачем до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості за договором оренди газозбірної системи №2 від 01.10.2015, у якому зазначено, що станом на 28.10.2019 заборгованість становить 100 000,00 грн, подальші розрахунки здійснені з урахуванням наявного боргу в сумі 100 000,00грн.
У позові позивач вказує на відсутність заборгованості станом на 05.11.2019, і при цьому надає розрахунок із зазначенням наявного боргу станом на 28.10.2019 в сумі 100000,00 грн. При цьому, із наданої позивачем банківської виписки і вказаного розрахунку слідує, що після 28.10.2019 перший платіж був 04.11.2019 на суму 25831,64 грн. Тобто, до 05.11.2019 сума нібито наявного боргу в сумі 100 000,00 грн погашена не була.
Таким чином, третя особа вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено момент виникнення заборгованості, що вказує на безпідставності позовних вимог останнього.
На думку третьої особи, сума боргу може складати 577 792,58 грн, оскільки за період з 31.01.2016 по 28.02.2021 включно надано послуг на загальну суму 14559805,94 грн, а за період з 13.07.2016 по 26.02.2021 включно відповідачем було сплачено 13982013,36 грн.
Позивачем суми грошових коштів, які надходили від відповідача, були зараховані в рахунок погашення пені, а потім в рахунок орендної плати на підставі п.7.4.1 Договору, однак, на думку третьої особи, договір не визначає механізму та порядку зарахування пені у безспірному порядку (автоматично). Договір не визначає можливості поточного нарахування пені, порядку її погодження сторонами, процедури оформлення документів, які б підтверджували нарахування такої пені тощо. Таким чином, за загальним правилом таку пеню може бути стягнуто лише судом, на підставі відповідного судового рішення.
Будь-яких правових чи договірних підстав для зарахування позивачем самовільно нарахованої ним пені не існує, що вказує на безпідставність позовних вимог.
03.06.2021 представник третьої особи адвокат Семенчук О.А. звернулась до суду з письмовим клопотанням про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" наступних доказів:
- банківської виписки щодо розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" по договору оренди газозбірної системи №2 від 01.10.2015 за період з 01.10.2015 по 31.05.2021 включно;
- договору(ів) на реалізацію Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" електроенергії за "зеленим тарифом", укладеного(их) у період часу з 01.10.2015 до 13.07.2016;
- письмового повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго", що направлене на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" про заплановану дату початку отримання виручки за електроенергію.
Під час підготовчого судового засідання, 03.06.2021, представник третьої особи адвокат Семенчук О.А. підтримала клопотання про витребування доказів, просила суд його задовольнити. Представники сторін стосовно його задоволення заперечили. Представник позивача адвокат Зінченко А.А. суду пояснив, що усі документи, які стосуються здійснених відповідачем розрахунків по договору №2 від 01.10.2015, долучено до матеріалів справи.
З метою прийняття судового рішення відносно поданого третьою особою клопотання судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.
На оголошення вказаного рішення учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ухвали суду від 03.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №902/337/21 на 30 днів, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15.06.2021 до 15 год. 00 хв., повідомлено учасникам справи про дату, час та місце розгляду справи; витребувано у позивача та відповідача та зобов'язано останніх надати суду до наступного судового засідання наступні відомості та докази:
- договір(и) на реалізацію Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго" електроенергії за "зеленим тарифом", укладений(і) у період часу з 01.10.2015 до 13.07.2016;
- письмове повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ Енерго", направлене на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" про заплановану дату початку отримання виручки за електроенергію (з доказами про направлення (вручення, отримання));
- письмові пояснення та докази щодо проведених відповідачем розрахунків за надані послуги станом на час розгляду даної справи в суді (якщо така обставина мала місце).
Вказаною ухвалою суду витребувано з архіву Господарського суду Вінницької області матеріали господарської справи №902/1054/19.
За наслідками судового засідання, яке відбулося 15.06.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви під час його проведення до 13.07.2021.
15.06.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача.
У вказаних поясненнях ТОВ "АЕУ Енерго" повідомляє суд, що 30.12.2015 з ДП "Енергоринок" (правонаступником якого є ДП "Гарантований покупець") укладено договір №11996/07, за яким здійснювалась реалізація електроенергії за "зеленим тарифом". Про факт укладення даного договору було повідомлено ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища", про що свідчить лист від 11.01.2016.
Також відповідачем повідомлено, що з 28.02.2021 останнім сплачено 809 262,87 грн на користь позивача за договором оренди №2, а саме: 16.03.2021 - 138 329,98 грн; 01.04.2021 на суму 129 000,00 грн; 16.04.2021 на суму 273 470,14 грн; 30.04.2021 на суму 32 462,75 грн; 17.05.2021 на суму 236 000,00 грн.
Згідно довідки відповідального працівника апарату Господарського суду Вінницької області від 15.06.2021 вказане клопотання не містять електронного цифрового підпису.
Згідно із ст.14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.ч. 2 та 4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Разом з тим, судом, відповідно до положень ст.75 ГПК України, враховуються визнані учасниками справи обставини, що грошові кошти, сплачені відповідачем за період з 16.03.2021 по 17.05.2021 в сумі 809262,87 грн, зараховані в рахунок погашення заборгованості за Договором №2 від 01.10.2015, яка не є предметом розгляду у даній справі, тобто за послуги з оренди, які мали місце після 28.02.2021, що відповідає п.7.4.2 Договору №2 від 01.10.2015.
13.07.2021 судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 03.08.2021.
03.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 20.09.2021 з метою забезпечення позивачу можливості реалізувати надане Господарським процесуальним кодексом право на участь в судовому засіданні.
Також судом постановлено повідомити позивача про дату, час та місце розгляду справи по суті шляхом оформлення відповідної телефонограми.
20.09.2021 в судовому засіданні представником третьої особи адвокатом СеменчукО.А. заявлено усне клопотання про витребування доказів (рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АЕУ Енерго" від 10.12.2020) та про оголошення перерви в судовому засіданні. Мотивуючи свою заяву адвокат Семенчук О.А. пояснила, що зазначене Рішення є належним доказом у даній справі, оскільки внаслідок його ухвалення Договір оренди газобірної системи №2 від 01.10.2015 припинив свою дію, після чого керівник відповідача не мав правомочностей на підписання актів надання послуг про виконання даного правочину. Згідно позиції представника третьої особи, з заявленим клопотанням про витребування доказів Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" не зверталось на стадії здійснення підготовчого провадження у даній справі, оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.04.2021 у справі №902/1256/20 рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕУ Енерго» №113 від 10 грудня 2020 року визнано недійсним. Разом з цим постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 зазначене рішення місцевого суду скасовано.
За наслідками судового засідання (20.09.2021) суд, з урахуванням наданих адвокатом Семенчук О.А. пояснень, визнав обґрунтованими заявлені третьою особою клопотання, в зв'язку з чим постановив ухвали (із занесенням їх до протоколу судового засідання) про визнання поважними причин пропуску третьою особою процесуального строку для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів по справі, поновив пропущений процесуальний строк на вчинення вказаної процесуальної дії, задовольнив усне клопотання третьої особи про витребування доказів та постановив витребувати у відповідача додаткові докази по справі, а саме: рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АЕУ Енерго" від 10.12.2020, в зв'язку з чим відповідно до п.4 ч.2 ст.202 ГПК України судове засідання було відкладено до 01.10.2021.
01.10.2021 на електронну адресу суду надійшли, скріплені електронним цифровим підписом, клопотання відповідача та третьої особи про приєднання до матеріалів справи рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АЕУ Енерго" №113 від 10.12.2020, рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2021 у справі №902/1256/20. У листі від 30.09.2021 (вх. канц. суду №01-34/8827/21 від 01.10.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" просить врахувати дані документи при прийнятті рішення за результатами розгляду даної справи.
Після відкриття судового засідання, 01.10.2021, представник позивача МаксаєвЮ.В. звернувся до суду з клопотанням про відкладення слухання справи; просив забезпечити можливість участі адвоката Зінченка А.А. при розгляді справи по суті, який станом на 01.10.2021 перебував на лікарняному. Також представник третьої особи Сидоріна М.В. просила суд відкласти судове засідання на іншу дату, посилаючись на те, що станом на 30.09.2021 повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №902/1256/20 відсутній.
За наслідками судового засідання (01.10.2021) суд, з метою забезпечення реалізації прав учасників справи на стадії розгляду справи по суті, оголосив ухвалу про перерву в судовому засіданні до 06.10.2021.
06.10.2020 до суду надійшло письмове клопотання за підписом представника третьої особи адвоката Семенчук О.А. про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано відсутністю станом на 06.10.2021 повного тексту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №902/1256/20.
В судовому засіданні (06.10.2021) представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв" керівник Сидоріна М.В. заяву адвоката Семенчук О.А. підтримала. Натомість, представники сторін проти задоволення вказаного клопотання заперечили, суду пояснили, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №902/1256/20 не має преюдиційного значення для розгляду та вирішення даної справи.
В судовому засіданні судом постановлено відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи. Дане судове рішення ухвалене з урахуванням того, що визначені третьою особою причини відкладення не відносяться до випадків, встановлених частиною 2 статті 202 ГПК України. При цьому судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Драйв", вважаючи, що при розгляді справи №902/1256/20 будуть встановлені обставини, які мають значення для вирішення спору у справі №902/337/21, не зверталось з відповідним клопотанням про зупинення провадження у даній справі.
В судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти позовних вимог та просили суд у позові відмовити.
В судовому засіданні (06.10.2021) суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення - 07.10.2021.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.
В судовому засіданні 07.10.2021 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (надалі позивач, в договорі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" (надалі відповідач, в договорі Орендар) був укладений договір №2 оренди газозбірної системи, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування Систему по збору та утилізації біогазу на полігоні побутових відходів біля с. Стадниця у Вінницькому районі відповідно до Технічного паспорту, яка є об'єктом власності Орендодавця (надалі - Обладнання).
Орендар використовує орендоване за цим Договором Обладнання виключно на полігоні ТПВ с.Стадниця Вінницького району Вінницької області з метою збору Біогазу та з метою дегазації Полігону. Орендар забезпечує використання орендованого Обладнання відповідно до умов цього Договору (п.2.1. та п.2.2. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору Орендодавець передає Орендарю Обладнання на полігоні побутових відходів с.Стадниця Вінницького району Вінницької області (надалі Полігон) в повному комплекті та у непошкодженому вигляді придатному для подальшого використання. Орендар (його належний представник) зобов'язаний у присутності Орендодавця пересвідчитися у комплектності та цілісності Обладнання, яке йому передається, і після цього підписати Акт прийому-передачі Обладнання.
Підписання Орендарем Акту прийому-передачі Обладнання засвідчує факт передачі Орендодавцем Обладнання в повному комплекті та у непошкодженому вигляді. Акт прийому-передачі Обладнання є документом, якій свідчить про початок оренди Обладнання Орендарем та про готовність Обладнання до використання за призначенням (п.3.2. та п.3.3. Договору).
Початок перебігу строку оренди Обладнання (надалі Строк оренди), за який нараховується орендна плата, відраховується з моменту передачі Обладнання Орендарю в Оренду. Строк оренди Обладнання за цим договором припиняється з дати визначеної п.15.1. Договору (п.4.1. та 4.2. Договору).
Робота по введенню Обладнання в експлуатацію, а також по демонтажу забезпечуються Орендодавцем (п.5.1. Договору).
Орендар повинен повернути Обладнання протягом 5 (п'яти) днів Орендодавцю, в разі розірвання Договору або припинення його дії за будь-якої обставини, передбаченої законом чи Договором. Орендар повинен повернути Обладнання технічно справним в такому ж стані, як отримав в оренду, з врахуванням нормативного зносу. Поверненим Обладнання вважається з моменту підписання Акту повернення Обладнання Орендодавцю. Представник, що підписує Акт повинен мати при собі документ, що підтверджує його повноваження на підписання Акту огляду технічного стану Обладнання та Акту повернення Обладнання Орендодавцю. Підтвердженням факту повернення орендованого майна Орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення Обладнання. До підписання сторонами такого Акту Обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні Орендаря та не повернуто Орендодавцю. (п.п. 6.1 - 6.3. та п.6.7. Договору).
Орендодавець нараховує орендну плату Орендарю за весь строк оренди. Розмір орендної плати за місяць складає суму еквівалентну 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) Євро 00 євроцентів, в перерахунку на грошову одиницю України - гривню, по курсу, встановленому НБУ на останній день розрахункового місяця без ПДВ, крім того ПДВ 20% 1312 (одна тисяча триста дванадцять) Євро 00 євроцентів, разом з ПДВ суму еквіваленту 7872 (сім тисяч вісімсот сімдесят два) Євро 00 євроцентів (надалі - Орендна плата). Після проведення оптимізації чи розбудови Обладнання Орендодавцем, розмір орендної плати збільшується, що оформлюється додатковою угодою (п.7.1 та п.7.2. Договору).
Відповідно до п.7.3. Договору Орендну плату за кожен місяць Орендар сплачує Орендодавцю в безготівковій формі не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Датою оплати вважається день фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. У випадку недотримання вимог, передбачених даним пунктом, платіж вважається простроченим.
В пункті 7.4.1 Договору сторони домовились про наступне: "Кошти, що надходять від орендаря до орендодавця зараховуються в такому порядку:
- в першу чергу відшкодовуються збитки інші витрати Орендодавця, в т.ч. пов'язані з одержанням заборгованості;
у другу чергу зараховуються кошти в оплату неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених цим Договором;
у третю чергу зараховуються платежі, сплачені в якості Орендної плати."
При цьому, згідно п.7.4.2: "Кошти, що надходять в якості Орендної плати, зараховуються в такому порядку: в першу чергу - кошти зараховуються в рахунок сплати Орендної плати за поточний розрахунковий місяць; в другу чергу - після повної сплати Орендної плати за поточний місяць, кошти зараховуються в рахунок сплати за інші місяці за які існує заборгованість."
Сторони також визначили, що орендодавець до 5-го числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані послуги оренди, направляє Орендарю поштою чи кур'єром оригінал Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках. Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю один належним чином оформлений та підписаний примірник (оригінал) Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) до 10-го числа місяця, наступного за тим, в якому були надані послуги оренди. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього Акту, такий Акт вважається визнаним Орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в Акті суму) (п.7.5. та п.7.6. Договору).
Відповідно до п.9.1.1. Договору за кожен день прострочки внесення орендних платежів згідно строків оплати, визначених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої грошової суми.
Сторони домовилися регулювати відносини, які витікають із укладення цього Договору нормами Цивільного та Господарського кодексів України. На відносини сторін цього Договору не розповсюджується дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (п.14.2. Договору).
Термін дії даного Договору починає свій перебіг з дата його укладення і припиняє свою дію з 01.10.2025 (п.15.1. Договору).
На виконання умов договору 01.10.2015 сторонами був складений Акт №1 прийому-передачі до Договору оренди газозбірної системи №2 від 01.10.2015, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування Обладнання.
Як зазначає позивач, в період з 01.10.2019 по 28.02.2021 позивачем було надано послуг по оренді майна на загальну суму 4 220 786,24 грн.
В порушення умов договору відповідач сплачував орендну плату з порушенням строків, визначених договором.
Так, за період з 01.11.2019 по 28.02.2021 відповідачем було сплачено 3142726,85 грн.
При цьому, позивачем суми грошових коштів, які надходили від відповідача, на підставі умов Договору, а саме п.7.4.1., були першочергово зараховані в рахунок погашення пені, а потім в рахунок орендної плати.
Так, за порушення строків внесення орендних платежів в період з 06.11.2019 по 28.02.2021 відповідачу було нараховано пеню в загальній сумі 170022,61 грн (розрахунок пені додано до позовної заяви).
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 247 117,08 грн - заборгованість по орендній платі та 964,92 грн - пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Суть заперечень відповідача зводиться до наступного.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, зокрема з тих підстав, що в порушення норм ГПК України позивачем не надано доказів направлення актів наданих послуг, в строк, передбачений п.7.10 Договору оренди. За таких умов відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив оплату за договором, а отже, відсутнє право на неустойку.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що розрахунок пені наданий позивачем здійснено з порушенням норм ч.5 ст.254 ЦК України.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права ч.1 ст.761 Цивільного кодексу України.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму ст.765 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що за актом прийому-передачі від 01.10.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди газозбірної системи №2 від 01.10.2015 Систему по збору та утилізації біогазу на полігоні побутових відходів біля с.Стадниця у Вінницькому районі відповідно до Технічного паспорту, яка є об'єктом власності Орендодавця
Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що в період з 01.10.2019 по 28.02.2021 ним надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 4 220 786,24 грн.
До розрахунку позовних вимог позивачем включено заборгованість згідно Акту про надані послуги за жовтень 2019 в сумі 218 526,05 грн та зазначено заборгованість відповідача за попередні періоди в сумі 100 000,00 грн.
Разом з тим рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/1054/19, яке набрало законної сили, встановлено, що "...між сторонами відсутній спір щодо орендної плати (сплачених її розмірів) та як вбачається з розрахунків позовних вимог, долучених позивачем до позовної заяви, у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за Договором №2 оренди газозбірної системи від 01.10.2015 за період з 05.11.2018 по 05.11.2019" (стор. 4-5 вказаного рішення).
Відтак, суд приходить до висновку, що станом на день пред'явлення даного позову у відповідача була відсутня заборгованість по орендній платі за жовтень 2019, тому є безпідставним включення в розрахунок позовних вимог заборгованості за вказаний місяць.
В силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що за період з 01.11.2019 по 28.02.2021 позивачем надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 3902260,19 грн.
Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів наданих послуг (а.с. 15-28, а.с.31, а.с. 40 том 1) за вказаний період.
Судом встановлено, що відповідачем за період з 01.11.2019 по 28.02.2021 сплачено позивачу 2 824 200,80 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.7.3 Договору Орендну плату за кожен місяць Орендар сплачує Орендодавцю в безготівковій формі не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Датою оплати вважається день фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. У випадку недотримання вимог, передбачених даним пунктом, платіж вважається простроченим.
Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5-го числа наступного місяця.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що фактичне надання обладнання в оренду посвідчується щомісячно складеними актами надання послуг. Однак позивачем не надано доказів направлення таких актів в строк, передбачений п.7.10 Договору оренди. За таких умов відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив оплату за договором, а отже відсутнє право на неустойку.
Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки, як слідує з матеріалів справи та визнається її учасниками, всі акти надання послуг містять дату підписання та підписи відповідача. Крім того в матеріалах справи відсутні письмові мотивовані відмови відповідача від підписань цих актів, в зв'язку з чим, відповідно до п.7.6 Договору, вони вважаються визнаними орендарем, а послуги вважаються прийнятими в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.9.1.1. Договору за кожен день прострочки внесення орендних платежів згідно строків оплати, визначених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої грошової суми.
Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог у абзаці дев'ятому другої сторінки позовної заяви зазначено про те, що за порушення строків внесення орендних платежів в період з 06.11.2019 по 28.02.2021 відповідно до умов договору відповідачу було нараховано пеню в загальній сумі 170 022,61 грн (розрахунок пені додано позивачем до позовної заяви).
При цьому пеня в сумі 169057,69 грн зарахована позивачем на підставі пункту п.7.4.1. Договору за рахунок платежів, які надходили від відповідача як сплата заборгованості по орендній платі.
Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача залишок пені у загальному розмірі 964,92 грн.
Надаючи оцінку правомірності нарахування позивачем пені, суд враховує наступне.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст.548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас, пункт 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 місить правовий висновок наступного змісту: "Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції."
Судом встановлено, що свої зобов'язання за договором відповідач виконував неналежним чином, вносив орендну плату з порушенням строків, визначених Договором та не в повному розмірі, тому вимоги позивача про стягнення пені є правомірними та обґрунтованими.
Оцінюючи правомірність зарахування позивачем пені за рахунок платежів, які надходили від відповідача як сплата заборгованості по орендній платі, суд враховує, що відповідно до п.7.4.1 Договору сторони домовились про те, що кошти, які надходять від орендаря до орендодавця зараховуються в такому порядку:
- в першу чергу відшкодовуються збитки інші витрати Орендодавця, в т.ч. пов'язані з одержанням заборгованості;
- у другу чергу зараховуються кошти в оплату неустойки та інших штрафних санкцій, передбачених цим Договором;
- у третю чергу зараховуються платежі, сплачені в якості Орендної плати.
При цьому, пунктом 7.4.2 Договору конкретизовано порядок погашення заборгованості відносно до часу її виникнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зміст Договору визначає наступну черговість зарахування здійснених відповідачем платежів, а саме:
1) збитки та інші витрати Орендодавця, в т.ч. пов'язані з одержанням заборгованості;
2) неустойка (пеня) та інших штрафні санкції;,
3) поточна заборгованість;
4) заборгованість за попередні періоди.
Від так, суд прийшов до висновку, що договором передбачено право позивача на поточне нарахування пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в разі наявності прострочи внесення орендних платежів, тому такі дії позивача є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та нормам чинного законодавства.
Разом з тим, під час перевірки наданого позивачем розрахунку поточної пені судом встановлено, що позивачем не враховано положення ч.5 ст.254 ЦК України, відповідно до якого якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем поточної пені з урахування п.п.7.4.1., 7.4.2. Договору та зазначених вище норм законодавства за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що розмір пені становить 113 203,15 грн.
Як зазначено вище за період з 01.11.2019 по 28.02.2021 позивачем надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 3902260,19 грн.
Відповідачем за вказаний період сплачено позивачу 2 824 200,80 грн.
Таким чином, враховуючи встановлену судом суму поточної пені та суму здійснених відповідачем оплат, заборгованість останнього за вказаний вище період складає 1 191 059,49 грн.
При цьому сума непогашеної пені становить 203,05 грн.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по орендній платі в сумі 1 247 117,08 грн підлягають частковому задоволенню в на суму 1191059,49 грн, а в стягненні 56 057,59 грн боргу по орендній платі слід відмовити.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 964,92 грн підлягають частковому задоволенню в сумі 203,05 грн. При цьому в стягненні 761,87 грн пені слід відмовити.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому, інші доводи учасників справи не беруться судом до уваги, оскільки з огляду на викладене вище вони не вплинули на ухвалене рішення у даній справі.
За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕУ ЕНЕРГО" (пр-т Космонавтів, 30А, оф.703, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39114300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища" (пр-т Космонавтів, 30-А, оф.721, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 31415061) 1 191 059,49 грн - боргу по орендній платі, 203,05 грн - пені та 17868,94 грн - понесених витрат зі сплати судового збору.
3. В частині стягнення 56 057,59 грн - боргу по орендній платі та 761,87 грн пені - відмовити.
4. Витрати зі сплати судового збору в сумі 852,29 грн залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати на наступні електронні адреси: позивача (info.vinnitsa@aeu.biz.ua), відповідача (jurist@aeu.biz.ua), третьої особи (oasemenchuk@gmail.com).
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 р.
Суддя Ольга НЕШИК
віддрук. прим.:
1 - до справи