ЄУН 193/1198/21
Провадження № 2/193/462/21
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2021 року смт. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна,
19.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна.
Суддя, розглянувши дану позовну заяву, приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно ч.4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.
Таким чином позивач повинен сплатити суму судового збору виходячи з розрахунку 2270 х 0.4 тобто в сумі по 908,00 грн. за кожну вимогу (дві вимоги немайнового характеру).
В матеріалах справи відсутні відомості щодо сплати позивачем судового збору за кожну вимогу, а також не зазначені підстави про можливість звільнення його від сплати судового збору.
Підставаим для звільнення від сплати судового збору є наявність пільг передбачених ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того згідно положень частин 1 та 3 ст. 136 ЦПК України суд може відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору, єдиною підставою для вчинення судом таких дій є врахування майнового стану сторони яка про це просить.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 вказаної Постанови заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
У позові відсутні будь - які дані з приводу того, чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків та чи вживалися до відповідачки відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на неналежну поведінку відповідачки.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Всупереч вищевказаних вимог, позовна заява взагалі не містить обґрунтування щодо можливості призначення позивача опікуном над малолітніми дітьми.
До позовної заяви не додано подання відповідного органу опіки та піклування про доцільність призначення позивача опікуном дітей та характеризуючих документів стосовно опікуна, що підтверджували б доцільність призначення опікуном дітей саме позивача.
Позовна заява не містить відомостей щодо звернення позивача до відповідного органу опіки та піклування для отримання вказаного подання та/або неможливості його отримання , що в подальшому надавало б право позивачу звернутися з відповідним клопотанням до суду.
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Жоден із долучених до позовної заяви документів не містить відомостей про міцезнаходження оригіналу документа та не містить підпису позивача із зазначенням дати на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,176, 177, 185 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір" суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Томинець