Справа №589/1149/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/404/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
18 жовтня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми матеріали кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків,
Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2021 року клопотання старшого слідчого Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 було задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на строк 60 діб, з забороною йому залишати житло - квартиру АДРЕСА_1 , зобов'язавши підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду за першою вимогою та покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися з вищевказаного місця проживання без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановлено до 01 жовтня 2021 року до 24 год. 00 хв.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2021 року скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, постановити нову ухвалу, відповідно до якої застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Вимоги апеляційної скарги прокурор мотивує тим, що на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази не підтверджують обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, крім того, на переконання слідчого судді, ані у клопотанні, ані у судовому засіданні прокурором не надано пояснення, чи мали фактичний прояв вказані у клопотанні ризики протягом часу з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру та внесення клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, такі висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, крім того, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Прокурор вказує, що слідчим суддею було встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, однак не враховано, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і йому, у разі доведеності вини, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Крім того, прокурор зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не надано належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 307 КК України під час перебування на іспитовому строку згідно вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2020 року, за яким був засуджений ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про те, що останній не бажає ставати на шлях виправлення.
Також, прокурор зазначає, що слідчим суддею не враховано те, що на теперішній час ОСОБА_7 ніде не працює, не навчається, не має постійного легального джерела прибутку, проживає за рахунок випадкових заробітків, а наявність щодо останнього обґрунтованої підозри за ч. 1 ст. 307 КК України свідчить про те, що він не бажає шукати законні шляхи отримання прибутку і буде продовжувати вчиняти нові злочини з метою його одержання.
Крім того, прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 було оголошено у розшук у зв'язку із ухиленням від слідства та лише у рамках оперативно-розшукових заходів було встановлено його місцезнаходження, що свідчить про те, що останній, перебуваючи на свободі, може і в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків.
За таких обставин, прокурор вказує, що на переконання як органу досудового розслідування, так і прокурора у зазначеному кримінальному провадженні лише міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може запобігти можливості настання вказаних ризиків, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть цього забезпечити, зокрема:
- застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання виключається, адже підозрюваний ОСОБА_7 не буде ізольований від суспільства, а тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не має постійного місця роботи, може продовжувати свою злочинну діяльність, також може незаконно вплинути на свідків по кримінальному провадженню так як зможе контактувати безпосередньо із свідками з метою зміни ними свідчень за цих же підстав неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
- неможливо також обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки в ході досудового розслідування не було встановлено осіб, які б заслуговували на довіру, щоб бути поручителями ОСОБА_7 ;
- застава не може бути обрана, так як підозрюваний ОСОБА_7 не має постійного місця роботи і постійного легального доходу, а тому буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно вплинути на свідків по кримінальному провадженню так як зможе контактувати безпосередньо із свідками з метою зміни ними свідчень;
- - неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не буде ізольований від суспільства, а тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не має постійного місця роботи, може продовжувати свою злочинну діяльність, також може незаконно вплинути на свідків по кримінальному провадженню так як зможе контактувати безпосередньо із свідками з метою зміни ними свідчень.
За таких обставин, на думку прокурора, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та виключити можливість переховуватися ОСОБА_7 від органів досудового розслідування і суду, а також запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, незаконно вплинути на свідків, і жоден інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного як на стадії досудового розслідування, так і в подальшому, під час судового розгляду стосовно нього кримінального провадження.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які щодо задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні СВ Шосткинського УП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021200490000038 від 18 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 лютого 2021 року під час проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_11 було вилучено чотири пігулки в блістерах з написом «Метадон», в складі яких, згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, міститься метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою - 0, 0875 г., які вищевказаній особі незаконно збув за 200 гри. мешканець м. Шостка ОСОБА_7 .
11 травня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження до слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області звернувся старшого слідчого Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області з клопотанням щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Своє клопотання слідчий обґрунтовував наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та тим, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Розглядаючи вказане клопотання слідчого, слідчим суддею було встановлено, що матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, який є тяжким, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість клопотання щодо існування ризиків, слідчим суддею було враховано те, що між повідомленням ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та внесенням клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пройшло півтора місяці, а чи мали фактичний прояв вищевказані ризики протягом цього періоду, як клопотання, так і надані в судовому засіданні пояснення прокурора та слідчого даних не містять.
Таким чином, саме з врахуванням вищезазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про те, що підстав застосувати до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недостатньо, однак, є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, що забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та у суді і підстав для сумніву щодо правильності такого висновку колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів прокурора про те, що слідчим суддею не було враховано те, що ОСОБА_7 було оголошено у розшук у зв'язку із ухиленням від слідства та лише у рамках оперативно-розшукових заходів було встановлено його місцезнаходження, що свідчить про те, що останній, перебуваючи на свободі, може і в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування або суду, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вказаним обставинам слідчий суддя надав належну правову оцінку.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що слідчим суддею було встановлено, що ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду не виключається, однак, домінуючого значення не має, з врахуванням тих обставин, що у судовому засіданні слідчий повідомила, що у травні 2021 року двічі телефонувала підозрюваному та пропонувала прибути до СВ Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області, чого не заперечував і сам ОСОБА_7 , однак, не було розкрито мету такого виклику ні у клопотанні, ні у судовому засіданні, що інші способи виклику підозрюваного, в тому числі, шляхом направлення повісток, не застосовувались, привід його як засіб забезпечення кримінального провадження не застосовувався також, а затримано ОСОБА_7 було в м. Шостка, поруч з місцем його проживання.
При цьому, доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 307 КК України під час перебування на іспитовому строку згідно вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 листопада 2020 року, за яким був засуджений ч. 1 ст. 309 КК України, а також що останній ніде не працює, не навчається, не має постійного легального джерела прибутку, не доводять, що для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним, а посилаючись на існування ризику незаконного впливу на свідків, прокурор не зазначає, якими доказами ці обставини підтверджуються.
Таким чином, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, за яких би підлягало до задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2021 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, строком до 01 жовтня 2021 року до 24 год. 00 хв. - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4