Справа № 739/1383/21
Провадження № 1-во/739/1/21
21 жовтня 2021 року м. Новгород-Сіверський
про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки
21 жовтня 2021 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Міністерства юстиції України про виправлення описки в ухвалі суду 22 вересня 2021 року,
12 жовтня 2021 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла заява представника Міністерства юстиції України Шетелі Лілії Ігорівни про внесення змін до ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 вересня 2021 року, якою було приведено вирок суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до законодавства України.
Заява мотивована тим, що на думку представника Міністерства юстиції України у вказаній вище ухвалі суду було допущено технічну помилку у мотивувальній частині ухвали, а саме суд вказав, що керувався статтею 602 КПК України та Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, які не можуть бути застосовані у даному судовому провадженні, при цьому Міністерство посилалося на статті 606-610 КПК України та Договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарань від 12 червня 2009 року. Тому посилаючись на положення статті 379 КПК України представник Міністерства юстиції України просить змінити вказану вище ухвалу суду.
Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явилася, при цьому подала до суду клопотання про розгляд заяви без її участі, в якій зазначила, що заяву підтримує повністю.
Неявка вказаної особи відповідно до частини другої статті 379 КПК України не перешкоджає розгляду питання про виправлення описки.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників провадження, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши матеріали провадження та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Зі змісту наведеного вище положення процесуального законодавства вбачається, що лише помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), які стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який його ухвалив.
При цьому описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Відповідно вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
Як встановлено, 22 вересня 2021 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області було розглянуто клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Республіки Білорусь відносно ОСОБА_1 .
Вказане клопотання ухвалою суду було задоволено, ухвалено вирок суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України. Також ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року: за частиною першою статті 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п'ять) років. Із застосуванням частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати остаточно призначеним ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Крім того, судом визначено початок строку відбування покарання та зараховано у строк відбування покарання період утримання ОСОБА_1 під вартою.
Зі змісту мотивувальної частини даної ухвали вбачається, що при її постановленні суд послався на ряд статей чинного Кримінального процесуального кодексу України, зокрема на статті 602 КПК України (17 абзац мотивувальної частини), статті 606 та 610 КПК України (21 та 24 абзаци мотивувальної частини), також на положення Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року.
Отже, посилання представника Міністерства юстиції України на те, що суд не застосував при винесенні ухвали від 22 вересня 2021 року положень статей 606, 610 КПК України є безпідставними.
Суд зазначає, що фактично у заяві представника Міністерства юстиції України висловлено незгоду з мотивувальною частиною ухвали суду від 22 вересня 2021 року, у зв'язку з чим представник просить змінити її в частині посилання на відповідні норми законодавства, що є недопустимим, оскільки це призведе до зміни самої суті ухвалено судового рішення, хоча суд не наділений таким повноваженнями.
Суд звертає увагу на те, що його завданням при винесенні ухвали 22 вересня 2021 року було приведення вироку суду іншої держави, а саме суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь від 13 січня 2021 року відносно громадянина України ОСОБА_1 , у відповідність до законодавства України шляхом визначення останньому міри покарання, яке від має відбувати на території України відповідного до вказаного вироку. Мотивувальна частина вказаної ухвали містить лише мотиви, якими суд керувався при її винесенні і зміст мотивувальної частини жодним чином не перешкоджає як передачі засудженого ОСОБА_1 на територію України, так і подальшому відбуванню ним покарання, призначеного вироком суду Республіки Білорусь та приведеного у відповідність до чинного законодавства України.
При цьому, будь-яких описок чи арифметичних помилок, які могли б бути виправлені в порядку, визначеному статтею 379 КПК України, в ухвалі суду від 22 вересня 2021 року не виявлено.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Міністерства юстиції України про виправлення описки в ухвалі суду 22 вересня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370-372, 379, 392, 393, 395, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України про виправлення описки в ухвалі суду 22 вересня 2021 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Чепурко