Справа № 308/12720/21
1-кс/308/4537/21
19 жовтня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого п'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 42021071210000065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 426 КК України, про накладення арешту на майно,-
З внесеного слідчим клопотання та доданих до нього матеріалів слідує, що п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021071210000065 від 31.08.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 426 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що командир евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону капітан ОСОБА_4 , перевищуючи свої службові обов'язки, всупереч інтересам служби, з метою власного збагачення, вимагав та одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 17 000 гривень від стрільця-помічника гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти 2 гірсько-штурмового батальйону солдата ОСОБА_5 , за не створення штучних перешкод у проходженні подальшої військової служби та не направлення до правоохоронного органу досудового розслідування повідомлення про вчинення останнім правопорушення.
В ході досудового розслідування, під час проведення слідчих (розшукових) процесуальних дій, та негласних слідчих розшукових дій, задокументовано протиправну діяльність ОСОБА_4 , а саме причетність останнього до вимагання неправомірної вигоди у підлеглого військовослужбовця, за не створення штучних перешкод у проходженні подальшої військової служби та не направлення до правоохоронного органу досудового розслідування повідомлення про вчинення останнім правопорушення.
Так, в період з 27.07.2021 по 14.09.2021, капітан ОСОБА_4 вимагав та отримав неправомірну вигоду від підлеглого військовослужбовця - солдата ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у загальній сумі 17 000 гривень, яку останній на вимогу ОСОБА_4 , перераховував частинами (6000 грн. - 11.08.2021 р., 5000 грн. - 11.09.2021 р., 3000 грн. - 13.09.2021 р., 3000 грн. - 14.09.2021), на протязі вказаного періоду, зі своєї банківської картки на банківські картки зазначеними ОСОБА_4 за реквізитами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Також, в ході досудового розслідування встановлені інші факти вимагання капітаном ОСОБА_4 грошових коштів від військовослужбовців ЗСУ, за невжиття стосовно них заходів дисциплінарного впливу та не створення штучних перешкод під час проходження ними військової служби.
В ході досудового розслідування, та в ході час проведення слідчих (розшукових) процесуальних дій, та негласних слідчих розшукових дій зібрано докази про причетність ОСОБА_4 до злочинів передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 426 КК України.
12.10.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, проведено обшук в службовому кабінеті ОСОБА_4 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (адміністративна будівля 12/3, кабінет №14), в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi Note 10», серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , із сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 .
В ході досудового розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_4 вимагав та отримував неправомірну вигоду у загальній сумі 17 000 гривень від військовослужбовця - солдата ОСОБА_5 та інших військовослужбовців, за допомогою зазначеного мобільного телефону, обговорюючи свої злочинні дії та наміри в месенджерах. Крім того, серед файлів (у тому числі видалених), які наявні в зазначеному мобільному телефоні, можуть міститься докази вчинення ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, у зв'язку із чим необхідно провести судові експертизи.
12.10.2021 р., мобільний телефон «Redmi Note 10», серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , із сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_6 , вилучений під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 , постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вищевказаний мобільний телефон, який вилучений у ОСОБА_4 , має значення речового доказу для кримінального провадження, зберіг на собі його сліди, та є необхідний для проведення у подальшому ряду судових експертиз з метою підтвердження чи спростування причетності до даного злочину вказаної особи. Крім цього, по вилученому мобільному телефону необхідно провести комп'ютерну експертизу з метою відшукання файлів (у тому числі видалених), які можливо містять сліди вчинення вказаних злочинів.
З огляду на викладені фактичні обставини справи, слідчий, з метою збереження речових доказів по справі, а також з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, просить накласти арешт на вищезазначений мобільний телефон.
У судове засідання слідчий не з'явився, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся своєчасно та належним чином, однак надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, що підтверджується наданим слідчим рапортом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України неявка слідчого та володільця майна в судове засідання не перешкоджає розгляду внесеного клопотання про арешт майна, а тому суд, виходячи з вимог вказаної статті, вирішує внесене клопотання за наявними в матеріалах справи доказами.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши внесене слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Як слідує з внесеного слідчим клопотання, п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021071210000065 від 31.08.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 426 КК України.
В рамках даного кримінального провадження встановлено, що в період з 27.07.2021 по 14.09.2021, капітан ОСОБА_4 вимагав та отримав від підлеглого військовослужбовця - солдата ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у загальній сумі 17 000 гривень, яку останній на вимогу ОСОБА_4 , перераховував частинами (6000 грн. - 11.08.2021 р., 5000 грн. - 11.09.2021 р., 3000 грн. - 13.09.2021 р., 3000 грн. - 14.09.2021), на протязі вказаного періоду, зі своєї банківської картки на банківські картки зазначеними ОСОБА_4 за реквізитами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
12.10.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, проведено обшук в службовому кабінеті ОСОБА_4 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (адміністративна будівля 12/3, кабінет №14), в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi Note 10», серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , із сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4
12.10.2021 р., мобільний телефон «Redmi Note 10», серійний номер: НОМЕР_3 , IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , із сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_6 , вилучений під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 , постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.
Слідчим доведено, що вилучений в ході проведення обшуку від 12.10.2021 року, телефон має значення речового доказу у кримінальному проваджені №42021071210000065 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки зберіг на собі сліди злочину, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує можливість використання вилучених речей як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому подане клопотання слід задоволити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi Note 10», серійний номер: НОМЕР_7 , ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із сім картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1