Справа № 305/1701/21
Номер провадження 1-кп/305/484/21
про продовження строку тримання під вартою
22.10.2021. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Рахів, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.09.2021 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021071140000261 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.310, ч.1 ст.317 КК України,-
01 жовтня 2021 року з Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.09.2021 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021071140000261 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.310, ч.1 ст.317 КК України.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_1 від 01.10.2021 призначено підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 13.10.2021 справу призначено до розгляду по суті.
13 жовтня 2021 року прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 через канцелярію суду подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 слідчим суддею обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 29.10.2021. Вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на те, що ризики, встановлені слідчим суддею при обранні йому запобіжного заходу не перестали існувати. Так, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе ухилитись від суду, оскільки він не має постійного місця роботи та утриманців, отже може безперешкодно виїхати з місця свого проживання. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків. Окрім цього, ОСОБА_4 веде антисоціальний спосіб життя. У зв'язку з викладеним, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки. Таким чином, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане прокурором ОСОБА_5 письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою, просить продовжити строк тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати йому інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства. Зазначив, що жодного наміру ухилятися від суду чи впливати на свідків він не має.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд виходить з наступних міркувань.
Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк від 01.09.2021 до 29.10.2021, включно.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На думку суду, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду. Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_4 хоч і має постійне місце проживання, але не має постійного місця роботи, не одружений, не має утриманців, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, ОСОБА_4 вчинив декілька умисних злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, один з яких віднесено до категорії тяжких.
Наведені обставини суд вважає такими, що значно підвищують суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
При цьому, суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв'язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду також не надано.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, непрацюючий, на утриманні дітей чи інших осіб не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Підсумовуючи викладені вище обставини, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відтак, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому слід продовжити на 60 діб.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд,-
Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.310, ч.1 ст.317 КК України, строком на 60 діб, тобто по 20 грудня 2021 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У відповідності до вимог абз.2 ч.2 ст.392 КПК України вказана ухвала, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її проголошення.
Головуюча: ОСОБА_1