22 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3758/20
адміністративне провадження № К/9901/36313/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Дасюк Світлани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 620/3758/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, наказу частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною та наказ військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 07.04.2017 № 83 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки - частково протиправним;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною та наказ військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 07.04.2017 № 83 щодо невиплати компенсації при звільненні за неотриману ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2014, 2015, 2016 та 2017 рік - частково протиправним;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 протиправною щодо не виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та не виплати індексації на всю суму отриманого грошового забезпечення за весь період служби - протиправною;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та не виплати компенсації за роботу у вихідні та святкові дні під час перебування ОСОБА_1 в зоні АТО в період з 09.02.2016 по 15.05.2016 р.р., за 33 дні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та компенсувати ОСОБА_1 , шляхом виплати на особистий банковий рахунок в Приватбанку № НОМЕР_2 , МФО 305299, рахунок отримувача НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , матеріальне і грошове забезпечення, яке не було нараховане та виплачене ОСОБА_1 на день його звільнення, а саме: компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за періоди, які будуть зазначено у наданій військовою частиною НОМЕР_1 довідці; компенсацію при звільненні за неотриману матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2014, 2015, 2016, та 2017 роки; грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно; компенсацію за 33 дні (5 святкових днів і 28 вихідних днів) роботи у вихідні та святкові дні під час перебування в зоні АТО в період з 09.02.2016 по 15.05.2016 р.р.; індексацію на всю суму отриманого грошового забезпечення за весь період служби і станом на день повного розрахунку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 компенсувати йому за заподіяну протиправну бездіяльність моральну шкоду у сумі 1100000 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації за період служби.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2017 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у сумі 15497,08 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник завернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона не містить посилань на конкретний підпункт частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження та належних обґрунтувань такого посилання. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди позивача із оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов'язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини 4 статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Дасюк Світлани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 620/3758/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, наказу частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська