Справа № 465/8227/20
(додаткове)
21 жовтня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Палюх Н.М.
при секретарі Фіс В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шпуганича Василя Петровича про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 24.09.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основну суму позики у розмірі 350000,00 євро, проценти у розмірі 8630,14 євро, 3% річних у розмірі 14884,00 євро, а всього - 373514 (триста сімдесят три тисячі п'ятсот чотирнадцять) євро 14 євроцентів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 10510 гривень.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шпуганича В.П. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат за надання правничої допомоги у справі №462/8227/20 у розмірі 100000 гривень, яку мотивує тим, що при зверненні з позовом до суду позивачка зазначала, що її витрати у даній справі становитимуть 100000 гривень. У заяві від 24.09.2021 представник позивачки просив проводити розгляд справи у його відсутності та зазначив, що на протязі 5 днів надасть докази понесення витрат позивачкою за надання правничої допомоги. 27.09.2021 між позивачкою та адвокатом Шпуганичем В.П. складено акт виконаних робіт (наданих) послуг, згідно якого адвокатом надано, а замовником отримано юридичні послуги на суму 100000 гривень у справі №462/8227/20, кошти визначені договором до підписання цього акту.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак представник позивачки подав до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Розглянувши матеріали заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 137 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
2 грудня 2020 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Шпуганич В.П.
Відповідно до п. 6.1 Договору про надання правничої допомоги, укладеному між ОСОБА_1 та адвокатом Шпуганич В.П., за правову допомогу, передбачену в п.1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду у фіксованій сумі в 100000 гривень.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно акту 27.09.2021 виконаних робіт (наданих) послуг від 27.09.2021, на протязі грудня 2020 - вересня 2021 адвокатом Шпуганичем В.П. надано, а замовником отримано юридичні послуги:
консультації правового характеру щодо змісту та позовних вимог - 3 години;
підготовка доказової бази щодо подачі позову - 3 години;
складання позовної заяви - 3 години;
складання заяв по суті справи, заяв про забезпечення позову -5 годин;
час на відправлення кореспонденції суду та учасникам справи - 5 годин;
участь у судових засіданнях - 3 робочі дні, орієнтовний час 24 год з розрахунку 8/годин/день;
Загальна вартість наданих послуг - 100000 гривень.
Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 1000000 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання позову, заяв, в тому числі і про забезпечення позову та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, а також часу витраченого на представництво інтересів позивача в суді, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 100000 гривень є завищеними, та приходить до висновку про стягнення цих витрат у розмірі 15000 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 246, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: