1Справа № 335/4754/21 2/335/2014/2021
04 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд визнати виконавчий напис від 08.07.2020 року № 9790, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. щодо стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 880,00 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він офіційно працевлаштований в Публічному акціонерному товаристві «Запоріжжяобленерго», що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 14, та знаходиться у Вознесенівському районі м. Запоріжжя.
Відповідно стягнення грошових коштів відбувається за місцем роботи боржника. Постановою приватного виконавця Клименко Р.В. від 27.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату відбувається стягнення із заробітної плати позивача.
Таким чином, виконавчий напис виконується за місцем вчинення виконавчих дій по відрахуванню із заробітної плати боржника за місцем його роботи у АДРЕСА_1 , і на територію вказаної адреси розповсюджується юрисдикція Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
08.07.2020 року Гораєм О.С., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис № 9790 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «Авентус Україна», у загальній сумі 8 880,00 грн.
Позивач вважає, що спірний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки стягувачем не було надано належних та допустимих доказів безспірності заборгованості.
Крім того, надані до виконавчого напису документи не є належним чином оформленою випискою по банківському рахунку, а є по суті розрахунком заборгованості. Наданий відповідачем документ для вчинення виконавчого напису не є банківською випискою, а є лише розрахунком заборгованості.
Окрім того, стягувачем не була надіслана вимога про усунення порушень.
Відповідно до п. 2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, «Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця».
Отже, виходячи з умов наведеного пункту, позивач вважає, що стягувач повинен був надіслати боржнику письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору. Але йому взагалі не надсилалась вимога про усунення порушень умов кредитного договору. Нотаріусом в цій частині не були дотримані вимоги закону, за таких обставин виконавчий напис підлягає скасуванню.
Також, позивач посилається на те, що приватним нотаріусом грубо порушено норми постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року № 1172.
Зазначає, що пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02. 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року (аналогічний правовий висновок Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29.01.2019 року).
Відтак, пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач не укладав жодних кредитних договорів, які б посвідчувались нотаріально, приватним нотаріусом виконавчий напис № 16700 від 05.05.2020 року було вчинено на підставі кредитного договору, який саме нотаріально не посвідчувався.
Також, позивач зазначає щодо недотримання сторонами письмової форми договору. Вважає, що договір укладений між ним та ТОВ «Авентус Україна» як такий не укладався, не відповідає вимогам цивільного законодавства, оскільки позивач договір ні власноручно, ні жодним іншим підписом в тому числі електронним не підписував.
У відповідь на заяву про ознайомлення приватним виконавцем була надана копія кредитного договору від 15.12.2019 року який не містить підпису позивача.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того, статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При цьому, використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
В свою чергу частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Проте, договір, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» не містить а ні підпису сторін, а ні підпису позивача вимоги ТОВ «Авентус Україна», а тому позивач вважає його ще нікчемним, враховуючи те, що не підписував його.
Вважає, що аналогічного висновку дійшов Верховний суд України при розгляді схожої справи № 6-240цс14, про що висловив свою правову позицію. Оскільки відповідно до частини 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), то відсутність підпису під Умовами і правилами надання банківських послуг не дозволяє вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами договору. Також така позиція підтверджується і одним із останніх Постанов ВСУ по справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року.
Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2021 року, задоволено заяву позивача зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2021 року, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 26.06.2021 року. Визначено учасникам процесу строк для подачі заяв по суті справи. Витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. належним чином завірені копії нотаріальної справи щодо вчинення 08.07.2020 року виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі № 9790 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованості в розмірі 8 880,00 грн.
Однак приватний нотаріус вимогу суду щодо надання документів щодо оскаржуваного виконавчого напису не виконав.
Згідно опису вкладення у цінний лист від 03.09.2021 року, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та розглядати справу без участі представника відповідача.
В обґрунтування своєї позиції вказав, що у зв'язку з тим, що позивачем не виконано умови договору, останній направлено письмову вимогу про усунення порушень від 22.05.2020 року на адресу, яка вказана в кредитному договорі. Крім того, у вимозі зазначено суму заборгованості та одночасно повідомлено, що у випадку невиконання вимог повідомлення, це буде підставою для передачі справи до нотаріуса для вчинення виконавчого напису та початку дій щодо примусового стягнення заборгованості. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Для вчинення виконавчого напису, ТОВ «Авентус Україна» направлено нотаріусу документи, які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: кредитний договір № 1584075 від 02.12.2019 року, копію реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок суми заборгованості, копія довіреності представника. Загальна сума стягнення разом з понесеними відповідачем витратами за вчинення виконавчого напису складає 8 080,00 грн. Відповідачем було надано всі необхідні документи нотаріусу для вчинення виконавчого напису і які підтверджують безспірність суми заборгованості позивача перед товариством та встановлюють прострочення зобов'язання. Однак станом на 31.08.2021 року заборгованість по договору № 1641956 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту - відсутня, про що надано довідку про відсутність заборгованості (Вих. № 15593/3/2021).
14.09.2021 року на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. надійшли письмові пояснення на позов, відповідно до яких останній повідомив суду, що ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.05.2021 року не може бути виконана ним, у зв'язку з тим, що виконавче провадження № 62621371, яке відкритона підставі спірного виконавчого напису, закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до постанови приватного виконавця від 26.07.2021 року про закінчення виконавчого провадження.
Розгляд справи двічі відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача та третіх осіб, відсутністю у матеріалах справи відомостей про належне їх сповіщення.
У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. своїм правом на надання суду письмових пояснень по суті позову не скористалися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд встановив наступне.
08.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис за № 9790 про стягнення з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 880,00 грн.
На виконання зазначеного виконавчого напису 21.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62621371.
Як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., посилається на ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та на п. 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтями 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік) встановлено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а саме: нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а саме кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 (далі - Порядок) визначено порядок вчинення виконавчих написів.
Так пунктом 1 глави 16 розділу ІІ, підпунктами 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено умови вчинення виконавчого напису. Так вказаним пунктом передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У пункті 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.09.2019 року у справі № 357/12818/17, не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Відповідачем до суду подана копія письмової вимоги про усунення порушень за вих. № 1641956-5-2020 від 22.05.2020 року, яка адресована позивачу ОСОБА_1 . На підтвердження відправлення позивачу такої письмової вимоги відповідачем до суду подана копія списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та копія договору № ДТ-А_28082019 від 28.08.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Дірект Технолоджі», за змістом якого останнє зобов'язалось за дорученням відповідача надати послуги останньому, зокрема, з організації поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам. Проте такі докази, не підтверджують фактичне отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та наявності у нього реальної змоги заперечувати проти такої вимоги.
У вище вказаній постанові від 30.09.2019 року Верховний Суд зазначив, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Крім того, суд врахував, що серед додатків, які подані нотаріусу разом із заявою ТОВ «Авентус Україна» відсутня письмова вимога про усунення порушень від 22.05.2020 року, що об'єктивно позбавляло нотаріуса переконатись у безпірності заборгованості позивача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1641956.
Також, постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.
З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Виконавчий напис порушує права позивача, оскільки на підставі нього відкрито виконавче провадження та вчинено дії з його примусового виконання, зокрема, шляхом звернення стягнення на доходи позивачки. Таким чином, позивач опинився під загрозою протиправного позбавлення права власності на майно.
Оскільки право позивача порушене, воно підлягає судовому захисту, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права, тобто шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Разом з цим суд зазначає, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки предметом спору є виконавчий напис, суд не надає оцінки законності укладеного кредитного договору та не вважає можливим спростовувати доводи позивача щодо невідповідності правочину вимогам з підстав, визначених у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17. У випадку, що укладенням кредитного договору порушуються права позичальника, позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 908,00 грн. судового збору сплачений ним за подання позовної заяви до суду, та судовий збір у сумі 454,40 гривень, сплачений ним за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, ст.ст. 81, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 280, 352 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 08.07.2020 року № 9790, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 90-А) заборгованості за кредитним договором у розмірі 8 880,00 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 90-А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в загальній сумі 1 362 грн. 00 коп.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 63951202 від 17.12.2020 року, яке відкрите приватним виконавцем Хохловим Кирилом Костянтиновичем, втрачають свою дію після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 90-А.
Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович. місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичевська, буд. 35)
Повне судове рішення складене 04.10.2021 року.
Суддя В.О. Макаров