Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3529/20
Провадження №: 2/332/386/21
21 жовтня 2021 р. м.Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сінєльніка Р.В., при секретарі - Васильченко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого ) об'єму природного газу.
20.10.21р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В заяві зазначено, що 18.10.2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшло повідомлення AT«Запоріжгаз» від 08.10.2021 року про припинення розподілу природного газу, з підстав наявності у ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 137 916 грн. 36 коп. за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, який є несплачений ОСОБА_1 відповідно до наданого окремого платіжного рахунку AT«Запоріжгаз», суму якого становить вартість донарахованого (необлікованого) природного газу на підставі Акту про порушення AT«Запоріжгаз». Також зазначено, що заходи з припинення розподілу природного газу будуть запроваджені AT«Запоріжгаз» з 26.10.2021 року. Відповідно до абз.2 п.12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою. Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , Запоріжжя споживач ОСОБА_1 не має заборгованості перед AT«Запоріжгаз» за доставку природного газу. Відповідно до довідки газопостачальної компанії «НАФТОГАЗ» станом на 19.10.2021 року ОСОБА_1 не має заборгованості за користування природним газом. Зважаючи на те, що AT«ЗАПОРІЖГАЗ» є позивачем у даній справі, предметом розгляду в якій є вирішення питання законності акту про донарахування необлікованого природного газу та стягнення його вартості, позивачу відомо спосіб відновлення його порушеного права (у разі такого порушення). Відмова в задоволенні позову з підстав визнання незаконним донарахування природного газу та скасування заборгованості є встановлення факту відсутності порушеного права позивача, а відтак і підстав для відключення газопостачання. Окрім того, в теперішній час діє договір про розподіл природного газу між AT«ЗАПОРІЖГАЗ» та споживачами відповідно до якого AT«ЗАПОРІЖГАЗ» не є газопостачальною компанією, та відповідно не має право припиняти таке газопостачання з підстав того, що вони є балансоутримувачами мереж. Без застосування заборони вчиняти будь які дії, що спрямовані на припинення, обмеження газопостачання чи розподілу природного газу до будинку відповідача, саме по собі судове рішення втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу. У зв'язку з цим просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» припинення розподілу природного газу ОСОБА_1 . На підтвердження цього до заяви додана копія повідомлення про припинення розподілу газу та довідку про відсутність заборгованості.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши надані матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З позовних матеріалів вбачається, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (не облікованого ) об'єму природного газу.
На теперішній час відповідачу стало відомо, що позивач має намір здійснити припинення розподілу природного газу, з підстав наявності у ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 137 916 грн. 36 коп. за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, який є несплачений ОСОБА_1 відповідно до наданого окремого платіжного рахунку AT«Запоріжгаз», суму якого становить вартість донарахованого (необлікованого) природного газу на підставі Акту про порушення AT«Запоріжгаз».
Але зазначений спір судом ще не вирішено. Окрім того, відповідно до довідки газопостачальної компанії «НАФТОГАЗ» станом на 19.10.2021 року ОСОБА_1 не має заборгованості за користування природним газом.
Отже, без застосування заборони вчиняти будь які дії, що спрямовані на припинення, обмеження газопостачання чи розподілу природного газу до будинку відповідача, саме по собі судове рішення втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується може бути забезпечено накладенням арешту, тощо. Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції. Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову, зазначені у заяві, є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України і відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого слід дійти висновку за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.
З урахуванням вище викладеного слід дійти висновку, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде порушено справедливий баланс сторін та забезпечення існуючого становища і може завдати додаткових складнощів для сторін, пов'язаних з необхідними зусиллями щодо виконання судового рішення або відновлення існуючого становища, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Враховуюче вищевикладене, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
В забезпечення позову до моменту набрання чинності рішення по цій справі заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» код ЄДРПОУ: 03345716; місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7 припинення розподілу природного газу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвалу надіслати сторонам по справі та відповідним компетентним органам для виконання.
Ухвала набрала законної сили 21 жовтня 2021 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Р.В. Сінєльнік