ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2021Справа № 910/10525/21
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Міністерства оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер” (Україна, 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код: 40887542)
про стягнення 11 136,25 грн
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер” (далі - відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 11 136,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 286/2/18/173 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) від 29.12.2018, що встановлено актами про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим відповідачу нараховано штрафні санкції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
14.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.07.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 26.07.2021 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 19.07.2021).
Відтак, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
29.12.2018 між Міністерством оборони України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер” (далі - виконавець, відповідач) було укладено Договір № 286/2/18/173 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого виконавець зобов'язується у 2019 році надати замовнику відповідні послуги, зазначені у специфікації до цього Договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги та оплатити їх у строки та за цінами згідно з положеннями цього Договору.
Згідно з п. 1 Розділу І Договору харчування включає в себе наступні види послуг: послуги з харчування - це послуга щодо забезпечення харчуванням, а саме приготування та подавання готових страв, виготовлених з харчових продуктів виконавця у місці розташування військових частин (установ, закладів), у тому числі, військових частин (установ, закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення, у тому числі годування штатних тварин; послуга щодо забезпечення харчовими продуктами - це постачання/доставка харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для приготування страв, у тому числі годування штатних тварин; освіження наявних запасів продовольства - це постачання харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для закладення на зберігання під час освіження наявних запасів продовольства військової частини.
У пунктах 2.2, 2.3 Договору сторони погодили перелік військових частин, яким будуть надаватися послуги щодо забезпечення харчовими продуктами.
За умовами пункту 2.4 Договору ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у Специфікації, яка викладена в цьому пункті Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору якісні та кількісні показники послуг, порядок їх надання повинні відповідати вимогам законодавства України в цій сфері.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що харчові продукти, які використовуються виконавцем для надання послуг за цим Договором, повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства. Поставку харчових продуктів, на які відсутні державні стандарти або ТУ Міноборони, дозволяється здійснювати за ТУ виробника. Харчові продукти, виготовлені відповідно до ТУ, при поставці першої партії товару повинні проходити обов'язковий контроль в установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Кожна партія харчових продуктів, які використовуються виконавцем для надання послуг, повинна супроводжуватись документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі, забезпечують їх простежуваність відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Повсякденний набір сухих продуктів, який постачається виконавцем у комплекті, повинен супроводжуватися документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”. Кожна партія повсякденного набору сухих продуктів повинна мати зведений протокол випробувань на харчові продукти, які входять до складу комплекту, виданий установою безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Виконавець гарантує належну якість, безпечність, комплектність і відповідність ТУ У 8010185.001-2001 “Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови” поставлених повсякденних наборів сухих продуктів протягом гарантійного терміну їх зберігання.
За змістом пункту 3.4 Договору під час надання послуг із забезпечення харчуванням виконавець забезпечує належні умови для якісного зберігання харчових продуктів на продовольчих складах та у виробничих приміщеннях згідно вимог чинних стандартів, з урахуванням актів прийому-передачі майна.
Згідно з п. 3.5 Договору приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (Додаток № 4 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику; другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (Додаток № 6 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який підтверджує виконання своїх зобов'язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця, та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.
Відповідно до п. 6.4 Договору послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених у пунктах 2.2 та 2.3 цього Договору, в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення, та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються представником замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною.
За умовами підп. 6.4.1 пункту 6.4 Договору обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках. Перший - залишається у представника виконавця, другий - в їдальні та повертається представнику замовника наступного дня.
Підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 Договору передбачено, що обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю щодекадно шостого, шістнадцятого та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування).
Відповідно до підп. 8.2.2 пункту 8.2 Договору при недоведенні встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості наданих послуг відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування за окремими прийомами їжі за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Згідно з 11.1 Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
За твердженнями позивача, строк дії Договору було продовжено Додатковою угодою № 13 від 09.12.2019 до 31.03.2020, Додатковою угодою № 18 від 31.03.2020 - до 30.04.2020, а Додатковою угодою № 19 від 06.04.2020 - до 31.12.2020, а також встановлено строк надання послуг за Договором з 01.01.2020 по 31.12.2020.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, на виконання умов Договору, в період з 22.06.2020 по 30.06.2020 було надано послуги із забезпечення харчуванням особового складу військової частини НОМЕР_1 м. Кропивницький, які були прийняті позивачем із зауваженнями, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування, а саме: № 36/22 від 22.06.2020, № 36/23 від 23.06.2020, № 36/24 від 24.06.2020, № 36/25 від 25.06.2020, № 36/26 від 26.06.2020, № 36/27 від 27.06.2020, № 36/28 від 28.06.2020, № 36/29 від 29.06.2020 та № 36/30 від 30.06.2020.
Як зазначає позивач, при наданні послуг із забезпечення харчуванням у військової частині НОМЕР_1 м. Кропивницький ним було виявлено порушення відповідачем умов Договору в частині доведення встановлених норм харчування до особового складу, про що складено Акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання, а саме: №104 від 23.06.2020 (до акта приймання послуг від 22.06.2020 №36/22); №105 від 24.06.2020 (до акта приймання послуг від 23.06.2020 №36/23); №106 від 25.06.2020 (до акта приймання послуг від 24.06.2020 №36/24); №107 від 26.06.2020 (до акта приймання послуг від 25.06.2020 №36/25); №108 від 27.06.2020 (до акта приймання послуг від 26.06.2020 №36/26); №104 від 23.06.2020 (до акта приймання послуг від 22.06.2020 №36/22); №109 від 28.06.2020 (до акта приймання послуг від 27.06.2020 №36/27); №110 від 29.06.2020 (до акта приймання послуг від 28.06.2020 №36/28); №111 від 30.06.2020 (до акта приймання послуг від 29.06.2020 №36/29); №112 від 30.06.2020 (до акта приймання послуг від 30.06.2020 № 36/30) (далі - Акти про порушення договірних зобов'язань).
За твердженнями позивача, ним було направлено відповідачу претензію № 286/6/5444 від 27.07.2020 на суму 10 579,78 грн, яка була залишена без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 11 136,25 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
За приписами статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Суд встановив, що на виконання умов Договору відповідач у період з 22.06.2020 по 30.06.2020 надав позивачу послуги із забезпечення харчуванням особового складу військової частини НОМЕР_1 м. Кропивницький загальною вартістю 88 461,24 грн (10 692,24 + 11 153,04 + 11 229,84 + 11 020,32 + 11 521,56 + 7 313,04 + 7 141,92 + 7 313,04 + 11 076,24), що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування, які підписані обома сторонами.
Враховуючи ту обставину, що вищевказані акти приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування за період з 22.06.2020 по 30.06.2020 містять посилання на укладений сторонами Договір, підписані представниками обох сторін та скріплені печаткою відповідача, з огляду на відсутність заперечень відповідача стосовно викладених позивачем у позовній заяві обставин щодо продовження строку дії Договору до 31.12.2020, суд дійшов висновку, що сторонами було погоджено надання послуг за Договором у 2020 році.
Відповідно до підп. 6.17.1 пункту 6.17 Договору контроль за станом виконання договірних зобов'язань виконавцем здійснюють замовник та представники замовника.
Згідно з підп. 6.17.2 пункту 6.17 Договору будь-які контрольні заходи здійснюються представниками замовника в обов'язковій присутності представника виконавця, в разі його відмови та/або його відсутності - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника). Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який складається в довільній формі та підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії. У разі відмови представника виконавця підписувати акт контролю, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт контролю надсилається замовнику.
За умовами підп. 6.17.3 пункту 6.17 Договору виявлені порушення умов цього договору фіксуються в: щоденному акті приймання наданих послуг з харчування, зведеному акті приймання наданих послуг із харчування, в графах книги обліку контролю за якістю приготування їжі та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо організації харчування; акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо надання забезпечення харчовими продуктами. При виявленні порушень будь-яких умов Договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов'язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами. У разі відмови представника виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого надсилається замовнику. На підставі акта про порушення договірних зобов'язань замовником оформлюється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю.
Як встановлено судом, при наданні послуг із забезпечення харчуванням у військовій частині НОМЕР_1 м. Кропивницький позивачем було виявлено порушення умов Договору, про що складено Акти про порушення договірних зобов'язань, якими у присутності представника відповідача, який відмовився від їх підписання, було зафіксовано невідповідність меню-розкладки, а саме заміну одних продуктів на інші, тобто недоведення встановлених норм харчування до особового складу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання, яке існувало на момент дії Договору, яке залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що строк дії Договору закінчився.
Згідно з частинами 1, 4 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Аналогічні норми містяться в ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язань за договором, а також не звільняє сторону договору від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яке мало місце під час дії договору. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/333/17 та від 19.03.2019 у справі № 916/626/18.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 5.2 Договору у разі надання послуг щодо забезпечення харчовими продуктами та послуг щодо організації харчування, за окремими прийомами їжі, їх вартість визначається у відсотках від вартості послуг відповідної норми харчування, зокрема, при триразовому харчуванні: сніданок - 35 %, обід - 45 %, вечеря - 20 %.
Як встановлено судом, на підставі Акту № 36/22 від 22.06.2020 відповідачем було надано послуги вартістю 10 692,24 грн, відтак розмір штрафу становить 962,30 грн із розрахунку 4 811,51 (10 692,24 х 45 %) х 20 %; на підставі Акту № 36/23 від 23.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 11 153,04 грн, відтак розмір штрафу становить 1 784,49 грн із розрахунку 8 922,43 (11 153,04 х (35 % + 45 %)) х 20 %; на підставі Акту № 36/24 від 24.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 11 229,84 грн, відтак розмір штрафу становить 1 796,77 грн із розрахунку 8 983,87 (11 229,84 х (35 % + 45 %)) х 20 %; на підставі Акту № 36/25 від 25.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 11 020,32 грн, відтак розмір штрафу становить 771,42 грн із розрахунку 3 857,11 (11 020,32 х 35 %) х 20 %; на підставі Акту № 36/26 від 26.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 11 521,56 грн, відтак розмір штрафу становить 806,51 грн із розрахунку 4 032,55 (11 521,56 х 35 %) х 20 %; на підставі Акту № 36/27 від 27.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 7 313,04 грн, відтак розмір штрафу становить 511,91 грн із розрахунку 2 559,56 (7 313,04 х 35 %) х 20 %; на підставі Акту № 36/28 від 28.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 7 141,92 грн, відтак розмір штрафу становить 1 142,71 грн із розрахунку 5 713,54 (7 141,92 х (35 % + 45 %)) х 20 %; на підставі Акту № 36/29 від 29.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 7 313,04 грн, відтак розмір штрафу становить 1 170,09 грн із розрахунку 5 850,43 (7 313,04 х (35 % + 45 %)) х 20 %; на підставі Акту № 36/30 від 30.06.2020 відповідачем було надано позивачу послуги вартістю 11 076,24 грн, відтак розмір штрафу становить 2 190,05 грн із розрахунку 10 950 грн (сума, зазначена позивачем у розрахунку штрафу) х 20 %.
Отже, обґрунтованим є штраф за недоведення встановлених норм харчування у загальному розмірі 11 136,25 грн (962,30 + 1 784,49 + 1 796,77 + 771,42 + 806,51 + 511,91 + 1 142,71 + 1 170,09 + 2 190,05).
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 11 136,25 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Військсервіс-Волонтер” (Україна, 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8; ідентифікаційний код: 40887542) на користь Міністерства оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022) штраф у розмірі 11 136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) грн 25 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.10.2021
Суддя О.В. Нечай