вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/525/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім”, м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат”, м. Перечин
про стягнення 114660,15 грн
секретар судового засідання Корольчук М.
сторони не викликалися
Позивач заявив позов до Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат” про стягнення 88720,88 грн боргу за виконані на виконання Договору № 720-514-АF17 від 20.09.2017 роботи, посилаючись на ст. ст. 11, 526, 530, 612 ЦК України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України. Крім суми боргу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230-232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 7832,00 грн 3% відсотків річних та 18107,27 грн втрат від інфляції.
07 липня 2021 року до вирішення судом питання про відкриття провадження в даній справі від позивача в порядку усунення недоліків позовної заяви надано суду платіжні документи про сплату судового збору та докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Від відповідача 02.08.2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
На спростування доводів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, позивачем 19.08.2021 року через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, до якої долучені роздруківки переписки з електронної адреси представника позивача, яка, за твердженням ТОВ «Техенергохім», мала місце між сторонами в справі щодо наявності зауважень до виготовленої останнім проектної документації з боку відповідача та усунення відповідних недоліків позивачем.
Від відповідача 13.09.2021 року надійшла суду заява із запереченнями проти відповіді на відзив.
Вирішуючи питання про прийняття долучених позивачем до відповіді на відзив роздруківок переписки з електронної адреси представника позивача, суд приходить до висновку, що такі відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України не підлягають прийняттю до розгляду, оскільки подані з порушенням встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України строку без обґрунтування неможливості їх подання у встановлений законом строк та за відсутності відповідного клопотання позивача щодо поновлення пропущеного строку подання таких доказів згідно з ст. 119 ГПК України.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором на розробку проектно-кошторисної документації №720-514-AF17 від 20 вересня 2017 року зобов'язання в частині сплати вартості Етапу 3 виконаних позивачем за Договором робіт, у зв'язку з чим у ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» наявна заборгованість в розмірі 88720,88 грн., на яку позивачем в порядку ст. 625 ЦК України нараховано за період з 27.07.2018 року по 05.07.2021 року 3% річних в сумі 7832,00 грн. та втрати від інфляції за серпень 2018 року - березень 2021 року в розмірі 18107,27 грн.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позову, стверджуючи, що зобов'язання відповідача здійснити оплату вартості Етапу 3 за Договором відповідно до його абз. 5 п.п. 3.2.3. не настало у зв'язку з невиконанням самим позивачем обов'язку щодо передачі розробленої технічної документації відповідачу в паперовому та електронному виглядах, що в свою чергу, унеможливило отримання відповідачем позитивного висновку експертного центру щодо відповідності проектної документації по Етапу 3.
Посилання позивача на акт про надання послуг №58 від 21.05.2018 року відповідач вважає безпідставним, оскільки такий підтверджує лише факт надання послуги з розробки проектної документації позивачем, а не передання такої документації відповідачу в порядку, що визначений п.п. 4.5., 4.6. Договору.
Відповідь на відзив.
Позивачем у відповіді на відзив від 19.08.2021 відхиляються аргументи відповідача щодо не передання йому проектної документації за результатами виконання Етапу 3 Договору. Так, ТОВ «Техенергохім» зазначає, що до виготовленої позивачем проектної документації у відповідача були численні зауваження, які обговорювалися та розглядалися сторонами, за результатами чого й було підписано сторонами акт про надання послуг за №58 від 21.05.2018 року, що свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків з передачі результатів проектних робіт відповідачу.
Також, вказує, що вся проектна документація за Договором розроблялася позивачем в електронній формі та передавалася Замовнику (відповідачу) в електронному вигляді, в тому числі й проектна документація за результатами виконання попередніх етапів робіт. В разі необхідності, немає жодних перешкод для друку відповідної проектної документації в паперовому вигляді, що й було здійснено відповідачем після прийняття попередніх етапів робіт за Договором.
Заперечення.
У заяві про заперечення на відповідь на відзив відповідач не погоджується з аргументами позивача щодо передання останнім проектної документації за Етапом 3 Договору, вказує, що згідно з умовами п.п. 4.5., 4.6. Договору така повинна бути надана Замовнику в паперовій та електронній формі за актом здачі-приймання комплекту документації та такий акт в матеріалах справи відсутній.
Вказує, що згідно з Порядком затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи відсутність паперового та електронного примірників проектної документації повністю унеможливлює проведення експертизи такої документації, що, в свою чергу, свідчить про неможливість проведення відповідної експертизи з незалежних від відповідача причин та ненастання строку сплати остаточного платежу по Етапу 3 за Договором відповідно до його п. 3.2.3.
Наводить відповідач також заперечення щодо прийняття в якості належних доказів долучених позивачем до відповіді на відзив роздруківок переписки з електронної адреси представника позивача.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
20 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» (надалі - Виконавець та/або позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (надалі - Замовник та/або відповідач) укладено договір № 720-514-AF17 на розробку проектно-кошторисної документації (надалі - договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці проектно-кошторисної документації об'єкту: «Нове будівництво системи збору та очистки промислових стоків на ТДВ «Перечинський ЛХК».
Обсяги робіт за Договором встановлені в його п.п. 1.1.1.-1.1.4, зокрема: Етап 1. Розробка основних технічних рішень. Етап 2. Проведення інженерних вишукувань і обстежень. Етап 3. Розробка проектної документації стадії «Проект». Етап 4. Розробка проектної документації стадії «Робоча документація».
Зміст і терміни виконання основних етапів визначаються Графіком виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3. Договору).
Порядок приймання-передачі виконаних робіт сторонами обумовлено в розділі 4 Договору, відповідно до якого, зокрема, після здійснення приймання-передачі результатів робіт у повному обсязі сторони складають двосторонній акт приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. При завершенні робіт Виконавець надає Замовнику окрім акту здачі-приймання робіт, комплект документації, передбаченої додатками до даного договору та умовами договору в 4-х примірниках, в тому числі на електронному носії CD (DVD) - п. 4.5. Договору.
Згідно з п. 4.6. Договору виконавець після завершення робіт за даним Договором надає Замовнику для подальшого підписання два екземпляри актів приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом робочих днів для Етапів 1, 2, 3 та протягом 8 робочих днів для Етапу 4 з дня отримання акту здачі-приймання комплекту документації, зобов'язаний направити Виконавцю підписані Акти здачі-приймання наданої документації або обґрунтовану відмову від приймання робіт.
Якщо протягом місячного терміну з моменту отримання Замовником актів приймання-передачі виконаних робіт, Замовник не прийняв виконані роботи шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт і не надав обґрунтовану письмову відмову у прийнятті, роботи вважаються прийнятими Замовником і підлягають оплаті (п. 4.7. Договору).
Загальна вартість робіт та порядок розрахунків між сторонами визначено в розділі 3 Договору, зокрема, відповідно до його п. 3.1. (в редакції додаткової угоди №1 від 24.05.2018 року) загальна вартість робіт за Договором складає 1346436,40 грн. (з ПДВ).
Згідно з п. 3.2.3. Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 24.05.2018 року) вартість робіт по Етапу 3 Договору Розробка проектної документації стадії «Проект» становить 274800,40 грн.
Порядок розрахунків по 3 Етапу, з врахуванням Договірної ціни на розробку проектно-кошторисної документації (Додаток №3 до Договору):
1) Для початку робіт Замовник здійснює передоплату в розмірі 50% від суми робіт по 3-му Етапу (147868,20 грн.) протягом 15 робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт по Етапу 1.
2) Другий платіж по Етапу 3 в розмірі 20% від суми робіт (59147,28 грн.) Замовник проводить протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт по Етапу 3.
3) Остаточний платіж в розмірі 30% від суми робіт по 3 Етапу (88720,92 грн.) проводиться Замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання позитивного висновку експертного центру з проектної документації по Етапу 3.
Графіком виконання робіт за Договором (Додаток №2) встановлено зокрема тривалість проведення експертизи проектної документації стадії «Проект» (Етап 3 робіт за Договором) у 60 днів та визначено Замовника (відповідача) як відповідального за проведення такої експертизи.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов Договору відповідачем виконано Етап 3 робіт за Договором, що підтверджується двостороннім Актом надання послуг (виконання робіт) № 58 від 21 травня 2018 року. Договірна вартість наданих послуг складає 274800,36 грн, без ПДВ.
Спір між сторонами виник з приводу несплати відповідачем остаточного платежу в розмірі 30% від суми робіт по 3 Етапу - 88720,92 грн. у визначений договором строк, на яку позивачем в порядку ст. 625 ЦК України нараховано за період з 27.07.2018 року по 05.07.2021 року 3% річних в сумі 7832,00 грн. та втрати від інфляції за серпень 2018 року - березень 2021 року в розмірі 18107,27 грн.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правовідносини, що виникли з укладеного між сторонами договору підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачем виконано Етап 3 робіт за Договором, що підтверджується двостороннім Актом надання послуг (виконання робіт) № 58 від 21 травня 2018 року.
Згідно з даним актом сторони підтвердили, що на підставі Договору №720-514-AF17 від 20.09.2017 Виконавцем були виконані наступні роботи: «Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво системи збору та очистки промислових стоків на ТДВ «Перечинський ЛХК» Етап 3. «Розробка проектної документації стадії «Проект». Також, відповідно до даного акту Замовник (відповідач) підтвердив відсутність претензій до Виконавця (позивача) по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).
З врахуванням викладеного, відповідно до умов п.п. 3.2.3., 4.5.-4.7. Договору у відповідача виникло зобов'язання зі сплати остаточного платежу за Етапом 3 Договору в розмірі 88720,88 грн. (з врахування вартості Етапу 3, який визначено в Акті надання послуг (виконання робіт) №58 від 21.05.2018, яке підлягало виконанню в строк у 5 робочих днів з моменту отримання позитивного висновку експертного центру з проектної документації по Етапу 3.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частинами 1, 2 статті 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Аналіз змісту графіку виконання робіт за Договором (Додаток №2 до Договору) свідчить про те, що відповідач був зобов'язаний провести експертизу проектної документації стадії «Проект» (Етап 3 робіт за Договором) протягом 60 днів з дня внесення змін в проектну документацію стадії «Проект» (Етап 3 за Договором), що з врахуванням п.п. 4.5-4.6. Договору та з огляду на підписання сторонами остаточного акту надання послуг (виконання робіт) за результатами Етапу 3 Договору 21 травня 2018 року, дає можливість дійти висновку, що до 20 липня 2018 року відповідач повинен був отримати позитивний висновок експертного центру з розробленої позивачем проектної документації по Етапу 3 до Договору.
Суд також приймає до уваги, що до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України належать справедливість, добросовісність, розумність , які встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
З врахуванням викладеного, строк сплати остаточного платежу за Етапом 3 за Договором за таких обставин при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань за Договором відповідно до п. 3.2.3. Договору закінчується 27 липня 2018 року та, відтак, суд дійшов переконливого висновку, що саме з цієї дати у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті остаточного платежу за Етапом 3 Договору в розмірі 88720,88 грн., яка ним не сплачена.
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Надаючи оцінку запереченням відповідача в цій частині щодо не передання позивачем проектної документації за Етапом 3 Договору, а лише виконання таких робіт ТОВ «Техенергохім», що підтверджує акт виконання робіт (надання послуг) №58 від 21.05.2018, неможливість у зв'язку з цим провести експертизу проектної документації та, відповідно, ненастання строку сплати остаточного платежу за Етапом 3 Договору, суд відзначає наступне.
Відповідно до акту надання послуг (виконання робіт) № 58 від 21 травня 2018 року сторони, в тому числі й відповідач, підтвердили, що на підставі Договору №720-514-AF17 від 20.09.2017 Виконавцем були виконані наступні роботи: «Розробка проектно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво системи збору та очистки промислових стоків на ТДВ «Перечинський ЛХК» Етап 3. «Розробка проектної документації стадії «Проект».
Також, Замовник (відповідач) підтвердив відсутність претензій до Виконавця (позивача) по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), що є об'єктивно неможливим без отримання ним відповідних результатів робіт від позивача.
Аналіз змісту п. 4.5. Договору дає змоги дійти висновку, що підписанню акту здачі-приймання робіт передує приймання Замовником результатів робіт, що виходить також з характеру правовідносин між сторонами та норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо виконання договору підряду, а згідно з п. 4.7. Договору Замовник був вправі в місячний строк надати обґрунтовану відмову від підписання акту надання послуг (виконання робіт) по Етапу 3 за Договором, в тому числі й щодо фактичного не передання йому Виконавцем проектної документації в письмовому та/або електронному вигляді, доказів чого відповідачем суду не надано.
При цьому, самим п. 4.7. Договору визначено, що відсутність відповідної обґрунтованої письмової відмови в прийнятті робіт з боку Замовника свідчить про прийняття ним проектних робіт та необхідність сплати їх вартості.
Аргументи відповідача щодо не передання йому письмового примірника виготовленої відповідачем проектної документації та неможливість, у зв'язку з цим, провести експертизу проектної документації, не можуть братися судом до уваги, позаяк, зміст акту надання послуг (виконання робіт) № 58 від 21 травня 2018 року свідчить про те, що проектні роботи відповідачу передано у бажаній для нього формі, відсутність заперечень з цього приводу, а посилання ТДВ “Перечинський лісохімічний комбінат” на положення Порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560) не спростовують зазначених висновків суду, позаяк сфера регулювання даного Порядку не поширюється на правовідносини щодо виконання зобов'язань між сторонами щодо оплати вартості виконаних позивачем проектних робіт.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що умовами договору не визначено обов'язку для Виконавця (позивача) передавати результати кожного з Етапів робіт за Договором саме в паперовій формі, а вимоги Порядку затвердження проектів будівництва та проведення їх експертизи щодо надання для проведення експертизи проекту будівництва паперового примірника проектної документації поширюються на правовідносини між експертною організацією та Замовником експертизи і не нівелюють можливості в останнього формування паперових примірників проектної документації за наявності їх електронних оригіналів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати остаточної вартості Етапу 3 за Договором є доведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 88720,88 грн боргу за виконані на виконання Договору № 720-514-АF17 від 20.09.2017 роботи є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
З огляду на те, що позивачем розрахунок відсотків річних здійснено за період з 27.07.2018 року по 05.07.2021 року, тоді як судом встановлено прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, починаючи з 28.07.2018 року, у зв'язку з чим, здійснивши арифметичний розрахунок позову в цій частині, суд приходить до висновку, що до задоволення підлягають вимоги про стягнення з відповідача 7824,45 грн. - 3% річних. В частині вимог про стягнення 7,55 грн. слід відмовити у зв'язку з невірним розрахунком позову в цій частині.
Вимоги про стягнення 18107,27 грн. втрат від інфляції, що нараховані за період з серпня 2018 року по березень 2021 року включно підлягають до задоволення судом як обґрунтовано заявлені та вірно обраховані позивачем.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони в справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 236, 238, 241, 247, 248,251,252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Перечинський лісохімічний комбінат” (89200, м. Перечин, Закарпатська область, вул. Ужанська, 25, РНОКПП 00274105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» (69034, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, 54, РНОКПП 22161169, поштова адреса: 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29) 114 652,60 (сто чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 60 коп.), в т. ч. 88720,88 грн. основної заборгованості, 18107,27 грн інфляційних втрат та 7824,45 грн. трьох відсотків річних, а також 2269,85 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 85 коп.) на відшкодування судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Любомир Андрейчук