вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"01" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/535/21
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.,
у відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Закарпатської філії АТ «Укртелеком», м. Ужгород (далі - позивач, АТ Укртелеком)
до Фізичної особи-підприємця Яким Галини Петрівни, м. Хуст Закарпатської області (далі- відповідач, ФОП Яким)
про: стягнення заборгованості на суму 73561, 76 грн., в т.ч. 40969,96 грн. - основного боргу, 32591,80 грн. - неустойки, та про зобов'язання ФОП Яким звільнити приміщення за номерами 2-5, 2-4, 2-1, 2-2, 2-3 загальною площею 48.6 кв.м на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою село Шаян, б/н та повернути його АТ «Укртелеком» за актом приймання-передачі
Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв'язку з невиконанням останнім власних зобов'язань за договором оренди щодо оплати орендної плати у період з 25.09.2020 по 15.03.2021 (спірний період), яка складає 40969, 96 грн. та становить предмет спору в частині основного боргу, а також 32591,80 грн. - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за прострочення виконання зобов'язання щодо повернення майна у період з 16.03.2021 по 24.05.2021 у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди та про зобов'язання ФОП Яким звільнити та повернути орендовані приміщення у зв'язку з достроковим розірванням договору за ініціативою позивача - орендодавця за договором.
Ухвалою суду від 08.07.2021 прийнято до розгляду та постановлено за клопотанням позивача розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено відповідачу та позивачу строк для подання відповідно відзиву на позов та відповіді на відзив; перше судове засідання призначено на 01 вересня 2021.
За приписами ст. 252 ГПК України, зокрема, суд за клопотанням сторони може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин; при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Сторони повідомлені про дане засідання суду, участі уповноважених представників у ньому не забезпечили, із заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, власну позицію щодо спірних відносин виклали у заявах по суті: відзиві відповідача на позов, відповіді позивача на відзив та запереченнях відповідача на відповідь на відзив.
Відповідач письмовим відзивом позов визнав частково - на суму 11146, 99 грн. орендної плати несплаченої за період з 25.09.21 до 11.11.2021 та на суму 632,72 грн. пені, в іншій частині майнових вимог - проти позову заперечує, стверджуючи, що з 12.11.2020 до 12.04.2021 майно за цільовим призначенням (для розміщення хостелу) не використовувалося та не могло бути використано з огляду на карантинні обмеження та заборону діяльності хостелів відповідно до урядових постанов, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Посилається при цьому на запровадження загальнодержавної помаранчевої зони (з 12.11.2020), всеукраїнського локдауну (з 08.012.2021 по 24.01.2021), червоної зони в Закарпатській області з 08.03.2021 та заборону діяльності хостелів. Наведені обставини вважає форс-мажорними та загальновідомими, які, на його думку, не потребують підтвердження та які є підставою звільнення від оплати орендної плати згідно умов договору оренди (п. 9.1). Проти вимог у частині пені заперечує з посиланням на «порушення порядку розрахунку пені».
Позивач письмовою відповіддю на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог як обґрунтованих, доведених належними доказами; посилається на те, що відповідачем не надано відповідно до приписів Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» сертифікату засвідчення форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання договору, з якого виникли спірні у даній справі відносини; відповідач не повідомляв відповідно до умов договору (п. 9.1) про неможливість виконання зобов'язань за договором через дію обставин форс-мажору; посилається на те, що наявність форс-мажорних обставин може звільнити від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, але не від виконання зобов'язань у цілому.
Відповідач письмово заперечив проти наведеного позивачем у відповіді на відзив та стверджує, що питання неможливості використання орендованих приміщень за призначенням та оплати орендної плати за період з жовтня 2020 по березень 2021 вирішувалося сторонами у телефонному режимі; що в період з жовтня 2020 по липень 2021 відповідачем не проводилася діяльність в орендованих приміщеннях через карантинні обмеження та у зв'язку з відсутністю у приміщеннях джерел теплопостачання; у зв'язку з останніми обставинами відповідач неодноразово звертався до позивача з питанням про зміну розміру оренди.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості по орендній платі на суму 40969,96 грн. та відмову у позові в іншій частині вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 25.09.2020 ПАТ Укртелеком (станом на час розгляду спору - АТ Укртелеком, позивач у справі) як орендодавцем та ФОП Яким як орендарем був укладений договір оренди нерухомого майна № 21Е000-271/20, за умовами якого орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, розташоване у с. Шаян, б/н, Хустського району, на другому поверсі триповерхової будівлі (а саме, прим. № 2-5, № 2-4, № 2-1, № 2-2, № 2-3 згідно з планом за поверхами) загальною площею 48,6 м2, для розміщення хостелу (п. 1.1 договору).
Умовами договору (п.п. 2.1, 2.4) узгоджено, що передача майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі і таким самим чином відбувається повернення орендованого майна - орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями , які
неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору).
За користування орендованим майном орендар зобов'язаний (п. 3.1, додаток № 2 до договору) сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з плати за користування нерухомим майном у сумі 7115,10 грн., визначеної за орендною ставкою у розмірі 110,91 грн./м2 за місяць з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ (53,46 м2).
Орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.8).
Умовами договору (п. 9.1) встановлено, що сторони звільняються від часткового або повного виконання обов'язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо), та при настанні юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставини мають об'єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов'язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.
Договором сторони узгодили строк його дії та умови внесення змін, розірвання договору. Так, згідно п. 11.1 договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє з 25.09.2020 до 24.09.2021 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п. 11.4.4 договору договір може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання у разі, зокрема, порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше, ніж на один місяць або сплати їх не в повному обсязі.
25.09.2020 орендодавцем передано нерухоме майно, а орендарем таке прийнято у користування відповідно до умов договору, про що цією датою складено акт приймання-передачі. В акті зазначено про задовільний технічний та санітарний стан орендованого майна та відсутність зауважень орендаря до технічного стану майна.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 759, 762 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк; за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Аналогічні норми зазначені у ст.ст. 283, 286 ГК України, згідно яких за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності; орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством; орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Матеріалами справи, зокрема, договором оренди, актом приймання-передачі майна, розрахунками заборгованості з орендної плати, що відповідач не здійснював оплату згідно умов договору у спірний період - з 25.09.2020 до 15.03.2021,в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 40969, 96 грн, що є предметом спірних відносин у частині основного боргу.
Відповідачем не заперечується факт несплати орендної плати за прийняте за договором в оренду майно на протязі спірного періоду, однак позовні вимоги визнає частково - на суму 11146, 99 грн. орендної плати за період з 25.09.20 до 11.11.2020, після останньої дати з посиланням на запровадження карантинних обмежень вважає відсутніми власні обов'язки зі сплати орендної плати.
Вирішуючи спір у частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором, суд керується наведеними вище приписами цивільного та господарського законодавства щодо зобов'язань, підстав їх виникнення, загальних умов виконання, підстав та умов звільнення від їх виконання, а також наступним.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили
Відповідно до ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до приписів ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни,… введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини за зверненням суб'єкта господарської діяльності
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, суд констатує, що форс-мажорні обставини, до яких віднесено карантин встановлений Кабінетом Міністрів, і на який посилається відповідач у справі, звільняють лише від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, а не від самого зобов'язання.
Втім, виходячи із принципу свободи договору спеціальними положеннями договору може бути передбачено, що на строк тривання форс-мажорних обставин сторони (або одна сторона) також звільняються від зобов'язань.
У даній справі сторони передбачили умовами договору (п. 9.1) можливість звільнення від часткового або повного виконання обов'язків у разі виникнення обставин непереборної сили, однак обумовили, що сторона, для якої стало неможливим виконання обов'язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.
Разом з тим, відповідач у справі, наполягаючи на власній позиції по суті спору про те, що він має бути звільнений від зобов'язання сплати орендної плати за договором через неможливість використання орендованого майна за цільовим призначення у зв'язку із встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до прийнятої Кабінетом Міністрів України постанови № 1236 від 09.12.2020, під час яких була заборонена діяльність хостелів, всупереч договірних зобов'язань не повідомив позивача ні протягом трьох днів як передбачено договором, ні взагалі, про неможливість виконання ним обов'язків за договором.
Надані відповідачем фотокопії листів-звернень до позивача не можуть вважатися належними та допустимими доказами повідомлення позивача за умовами договору, з огляду на те, що такі жодним чином не завірені, не надано доказів їх надіслання позивачеві; крім того один з листів датований 06.04.2021, тобто зі спливом більш ніж 5-ти місяців з часу виникнення зазначених ним обставин як форс-мажорних, якими обґрунтовує неможливість виконання обов'язків зі сплати орендної плати за договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин справи та на підставі наведених вище норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за спірний у справі період з 25.09.2020 до 15.03.2021 на суму 40969, 96 грн. та їх задоволення.
Щодо вимог в іншій частині позову - стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати на суму 32591,80 грн. за прострочення з 16.03.2021 по 24.05.2021 зобов'язання з повернення майна після розірвання договору та про зобов'язання ФОП Яким звільнити орендовані за договором приміщення та повернути їх позивачу за актом приймання-передачі, - які обґрунтовуються позивачем його правом згідно умов договору на одностороннє розірвання, та, власне, розірванням договору оренди з 15.03.2021, про що повідомлено відповідача претензією від 12.02.2021, неповерненням відповідачем орендованого майна, то суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на наступне.
За приписами ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Аналогічно врегульовано питання можливості розірвання договору умовами договору, з якого виникли спірні відносини сторін у даній справі. Як зазначено вище у даному рішенні, згідно п. 11.4.4 договору договір може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання у разі, зокрема, порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше, ніж на один місяць або сплати їх не в повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким, що відповідач у справі як наймач (орендар) не вносив плату протягом трьох місяців, що за змістом наведених норм закону та умов договору надає позивачу як наймодавцю (орендодавцю) відмовитися від договору, в разі чого договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця.
Позивач стверджує, що у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за період з жовтня 2020 по січень 2021 на суму 30412,07 грн., надіслав останньому претензію від 12.02.2021 № 53-вих-UG-46C000-2021, за змістом якої, «керуючись підпунктом 3 пункту 11.4.4 договору» повідомив орендаря про дострокове розірвання договору 15.03.2021 у разі несплати до 1.03.2021 вказаної суми заборгованості та про повернення орендованого майна у дату дострокового розірвання договору за актом приймання-передачі. З огляду на наведене та оскільки відповідач не сплатив суми заборгованості, не повернув орендоване майно до 15.03.2021, позивач вважає договір із зазначеної дати розірваним, користування відповідачем майном після цієї дати безпідставним.
Разом з тим, позивачем не доведено направлення відповідачу письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання як передбачено умовами договору, оскільки до матеріалів справи на підтвердження наведеного долучено лише копію фіскального чеку Укрпошти від 12.02.2021 про поштове відправлення ФОП Яким, яка не може вважатися належним та допустимим доказом направлення відповідачу з огляду на те, що вона незавірена жодним чином, а зі змісту її не можна дійти висновку про поштове відправлення саме позивачем і саме зазначеного повідомлення.
Не доведено позивачем також момент одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору згідно приписів ст. 782 ЦК України як підставу вважати договір розірваним з 15.03.2021 та підставу застосування наслідків такого у вигляді зобов'язання повернути майно та сплати неустойки за прострочення його повернення.
Відповідно до приписів ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, з відповідача належить стягнути заборгованість по орендній платі за спірний період на суму 40969,96 грн., в іншій частині майнових та немайнових вимог - належить відмовити.
Судові витрати позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог майнового характеру, в іншій частині - покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
1.1. Стягнути з фізичної особи-підприємця Яким Галини Петрівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ в особі його Закарпатської філії (88000, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4, код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість по орендній платі на суму 40969,96 грн. (сорок тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 96 коп.) та у відшкодування витрат по сплаті судового збору - 1264,27 грн. ( одна тисяча двісті шістдесят чотири грн. 27 коп.)
2. В іншій частині позову - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 21.10.2021.
Суддя Ушак І.Г.