ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"16" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/503/20
За позовом Приватного акціонерного товариства “Сантехкомплект”, м. Київ
до відповідача Приватного підприємства “Гррем-Нот”, м. Чоп Закарпатської області
про стягнення 17 325 грн. 18 коп., в тому числі 12 342 грн. 26 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 038 грн. 76 коп. пені, 198 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 277 грн. трьох процентів річних та 2 468 грн. 45 коп. 20% штрафу,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватним акціонерним товариством “Сантехкомплект”, м. Київ заявлено позов до відповідача Приватного підприємства “Гррем-Нот”, м. Чоп Закарпатської області про стягнення 17 325 грн. 18 коп., в тому числі 12 342 грн. 26 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 038 грн. 76 коп. пені, 198 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 277 грн. трьох процентів річних та 2 468 грн. 45 коп. 20% штрафу.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Договору поставки № 696/19-сб від 09.07.2019 року в частині взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість у розмірі 12 342 грн. 26 коп., за прострочення сплати якої позивачем додатково нараховано до стягнення з відповідача суму 2 038 грн. 76 коп. пені, 198 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 277 грн. трьох процентів річних та 2 468 грн. 45 коп. 20% штрафу.
Клопотаннями № 30/20-з від 17.11.2020 року, № 4/21-з від 22.02.2021 року позивач просив розглянути дану справу без участі уповноваженого представника позивача за наявними у справі матеріалами. Заявлені позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовчі та судові засідання судом неодноразово відкладалися. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
09.07.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Сантехкомплект" (постачальником, позивачем у справі) та Приватним підприємством "Гррем - Нот" (покупцем, відповідачем у справі) укладено договір поставки № 696/19-сб (надалі - Договір, Договір поставки).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку - фактурі та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору, загальна сума договору становить 1 000 000 грн., у тому числі ПДВ - 166 666 грн. 67 коп., але не більше, що є орієнтовною, а не сталою величиною, яка визначається за домовленістю сторін. Остаточна загальна сума цього договору визначається з підсумку цін товару, поставленого постачальником відповідно до умов цього Договору та отриманого покупцем за період дії даного Договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок постачальника. Допускається попередня оплата товару (аванс) з ініціативи покупця. Сторони можуть погодити інший порядок оплати в додатках до договору.
Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Партією товару є товар, поставлений по одній видатковій накладній (п. 4.1. Договору).
На підставі п. 4.2. Договору, строк поставки товару, який є в наявності на складі постачальника - впродовж 5 робочих днів.
У відповідності до п. 4.8 Договору, підписання покупцем видаткової накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строків його постачання.
За прострочку поставки товару постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставлених в строк товарів (п. 5.2. Договору).
У випадку порушення покупцем строків оплати, покупець на вимогу оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка сплачується за весь період невиконання або неналежною виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар. Крім цього, за прострочку оплати більш ніж на 30 календарних днів, з покупця стягується штраф у розмірі 20% від суми прострочки (п. 5.4. Договору).
У відповідності до п. 7.1. Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 08.07.2020 року включно, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання сторонами. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору поставки, за період з 04.09.2019 року по 04.10.2019 року позивач здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 98 962 грн. 20 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.
Зокрема, за видатковою накладною № Лв-00002761 від 04.09.2019 року позивач поставив відповідачеві товар на суму 41 988 грн. 90 коп. з ПДВ, за видатковою накладною № Лв-00002795 від 05.09.2019 року - на суму 1 887 грн. 84 коп. з ПДВ, за видатковою накладною № Лв-00002794 від 05.09.2019 року - на суму 758 грн. 46 коп. з ПДВ, за видатковою накладною № К1-00040549 від 27.09.2019 року - на суму 26 974 грн. 74 коп. з ПДВ, за видатковою накладною № К1-00041838 від 04.10.2019 року - на суму 27 352 грн. 26 коп. з ПДВ.
Проте, вартість отриманого за вищевказаними накладними товару відповідач оплатив частково на суму 76 101 грн. 94 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку позивача.
Поряд з цим, частину отриманого від позивача товару за вищевказаними видатковими накладними відповідач повернув на підставі накладної на повернення товару № Лв-00000181 від 02.12.2019 року на суму 10 518 грн.
Таким чином, з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати отриманого товару та здійсненого часткового повернення товару, неоплаченою залишилась вартість поставленого товару на суму 12 342 грн. 26 коп.
З метою досудового врегулювання спору ПАТ "Сантехкомплект" зверталося до Приватного підприємства "Гррем - Нот" з претензією № 1/20-п від 16.01.2020 року про сплату заборгованості у сумі 12 342 грн. 26 коп., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми 12 342 грн. 26 коп. по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Поряд з цим, частиною 2 статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений на підставі видаткових накладних товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 342 грн. 26 коп.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 12 342 грн. 26 коп. підлягає задоволенню.
За несвоєчасну сплату відповідачем вартості поставленого йому товару позивач просить суд стягнути з відповідача 198 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань та 277 грн. трьох процентів річних.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За розрахунком позивача 3% річних за період з 18.10.2019 року по 17.07.2020 складають 277 грн., а інфляційні втрати за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року - 198 грн. 71 коп.
Враховуючи, що період прострочення відповідачем оплати вартості поставленого товару позивачем обраховано після настання строку оплати за кожну поставлену партію товару, починаючи з дня настання строку виконання зобов'язань з оплати поставленого товару за останньою накладною, а саме, з 18.10.2019 року (04.10.2019 року + 14 днів) до дня звернення з позовом до суду (16.07.2020 року), сума 277 грн. 3% річних позивачем обрахована вірно та підставно, а тому, підлягає стягненню з відповідача.
При здійсненні перевірки нарахування позивачем суми інфляційних втрат на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом береться до уваги, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Враховуючи вищенаведений порядок нарахування інфляційних втрат, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума 198 грн. 71 коп. інфляційних втрат.
Крім цього, позивачем на підставі п. 5.4. договору поставки № 696/19-сб від 09.07.2019 року заявлено до стягнення з відповідача суму 2 038 грн. 76 коп. пені за період з 18.10.2019 року по 16.07.2020 року, а також штраф у сумі 2 468 грн. 45 коп.
Як встановлено положеннями п. 5.4. Договору поставки, у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець на вимогу оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка сплачується за весь період невиконання або неналежною виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар. Крім цього, за прострочку оплати більш ніж на 30 календарних днів, з покупця стягується штраф у розмірі 20% від суми прострочки.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Враховуючи, що прострочення оплати товару відповідачем має місце значно більше тридцяти календарних днів, позивачем правомірно, на підставі п. 5.4 Договору поставки нараховано відповідачу штраф у розмірі 20% від суми прострочки, що становить 2 468 грн. 45 коп. Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу обґрунтована та належить до задоволення.
Поряд з цим, приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 916/804/17 та від 10.09.2020 року у справі № 916/1777/19.
У даній справі судом встановлено, що відповідно до умов п. 5.4. Договору поставки, у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець на вимогу оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка сплачується за весь період невиконання або неналежною виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.
Таким чином, з врахуванням положень п. 5.4. договору поставки, суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування пені понад встановлений законодавством шестимісячний строк, а саме, за весь період невиконання покупцем (відповідачем у справі) зобов'язань з оплати вартості товару, що в даному випадку складає період з 18.10.2019 року (04.10.2019 року + 14 днів) до дня звернення з позовом до суду (16.07.2020 року), у зв'язку з чим, сума пені у заявленому позивачем розмірі 2038 грн. 76 коп., обрахована за цей період, підлягає стягненню з відповідача.
Оцінюючи вищенаведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у сумі 17 325 грн. 18 коп., в тому числі 12 342 грн. 26 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 038 грн. 76 коп. пені, 198 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 277 грн. трьох процентів річних та 2 468 грн. 45 коп. 20% штрафу.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у сумі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Гррем-Нот”, вул. Млинна, будинок 1, місто Чоп, Закарпатська область, 89500 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36908215) на користь Приватного акціонерного товариства “Сантехкомплект”, вул. Куренівська, будинок 16-а, м. Київ, 040073 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 20038832) суму 17 325 (Сімнадцять тисяч триста двадцять п'ять гривень) грн. 18 коп., в тому числі 12 342 (Дванадцять тисяч триста сорок дві гривні) грн. 26 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 038 (Дві тисячі тридцять вісім гривень) грн. 76 коп. пені, 198 (Сто дев'яносто вісім гривень) грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 277 (Двісті сімдесят сім гривень) грн. трьох процентів річних та 2 468 (Дві тисячі чотириста шістдесят вісім гривень) грн. 45 коп. 20% штрафу, а також суму 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 22.10.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.