вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7081/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОТРЕЙДХІМ", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 100 224,98 грн.
Суддя Красота О.І.
без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОТРЕЙДХІМ" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" і просить суд стягнути 80 000,00 грн. - боргу, 9 371,03 грн. - пені, 2382,51 грн. - 3% річних, 8 471,44 грн. - інфляційних витрат, судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №05/1118-1 від 05.11.2018 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, з повідомлення про вручення поштового відправлення 49300 1629829 0, вбачається що останне повернуто «Укрпошта» з поміткою «за закінчення терміну зберігання», в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
05.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОТРЕЙДХІМ" (далі-Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ" (далі-Відповідач, Покупець) укладено Договір №05/1118 (а.с.23-25).
Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець приймати та оплачувати вакцини, ветеринарні препарати та субстанції, кормові добавки (далі-Товар) на умовах викладених у цьому договорі.
Найменування Товару, одиниці виміру Товару та його кількість, ціна (з урахуванням відповідного варіанту оподаткування податком на додану вартість) кожної партії Товару визнаються згідно видаткових накладних (що прирівнюються Сторонами до Специфікації), які є його невід'ємною частиною (п.1.2. Договору).
Згідно п.2.4. Договору, доставка Товару здійснюється перевізником або транспортом Продавця. Пункт доставки узгоджується при прийнятті замовлення.
За пунктом 5.1. Договору, розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дня отримання товару на склад Покупця.
Момент передачі Товару у випадку його не зазначення вважається дата виписки видаткової накладної (п.5.2. Договору).
Датою виконання Покупцем своїх зобов'язань стосовно оплати вартості товарів, купівля-продаж яких є предметом даного Договору, буде вважатися дата надходження грошових коштів на рахунок Продавця (п.5.3. Договору).
Згідно замовлення №819 від 23.06.2020 сформовано та передано Відповідачу товар на загальну суму 24 600,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №793 від 23.06.2020 (а.с.26).
Відповідачем дане замовлення частково оплачено в розмірі 6 100,00 грн. Залишок заборгованості становить 18 500,00 грн.
Згідно замовлення №899 від 07.07.2020 сформовано та передано ТОВ «ЗООТЕХНОЛОГІЯ» товар на загальну суму 24 600,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №881 від 07.07.2020. Згідно даного замовлення Відповідачем не здійснено оплату на загальну суму 24 600, 00 грн.
Згідно замовлення №1112 від 17.08.2020 сформовано та передано Відповідачу товар на загальну суму 36 900,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №1097 від 17.08.2020. Згідно даного замовлення Відповідачем не здійснено оплату на загальну суму 36 900,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач на адресу Відповідача направив Претензію від 23.02.2021 щодо оплати заборгованості (а.с.33-37).
Відповідач направив лист вих. №200 від 17.03.2021 згідно якого підтвердив суму заборгованості за договором у розмір 96 100 грн. та повідомив, що зазначену суму боргу буде до 30.04.2021 (а.с.38).
Відповідач частково оплатив суму заборгованості, а саме:
02.04.2021 оплатив 5000,00 грн. - частина боргу згідно видаткової накладної №625 від 15.05.2020.
08.04.2021 оплачено 5000,00 грн. - залишок боргу згідно видаткової накладної №625 від 15.05.2020 (Як вказує Позивач дана накладна повністю оплачена, штрафні санкції на прострочення боргу позивачем не нараховані в даному позові).
12.04.2021 сплачено 6100,00 грн. - частина боргу за замовлення № 819 від 23.06.2020 р. згідно видаткової накладної №793 від 23.06.2020.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 80 000,00 грн.
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 80 000,00 грн. не оплачено, що і причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 5.6. Договору поставки, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 80 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.2. Договору, при порушенні строку оплати Товару, встановленого п.5.1. даного Договору, Покупець за письмовою вимогою Постачальника сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але не сплаченого Товару за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 9 371,03 грн. за загальний період з 24.07.2020 по 28.07.2021.
Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вимоги щодо стягнення пені в сумі 9 371,03 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано 3% річних за загальний період прострочення з 24.07.2020 по 28.07.2021 у сумі 2 382,51 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума яка розрахована судом, таким чином вимоги 3% річних у сумі 2 382,51 грн. підлягають задоволенню в сумі розрахованої Позивачем.
Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні витрати в сумі 8 471,44 грн. за період з серпня 2020 по липень 2021.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат у сумі 3 567,72 грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, однак він є меншим ніж сума яка розрахована судом, таким чином вимоги інфляційних витрат у сумі 8 471,44 грн. підлягають задоволенню в сумі розрахованої Позивачем.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 5 000,00 грн. на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.
У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Представником Позивача в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано Договір №21/02/21 про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 21.02.2021 з ціною послуг на 5000 грн. (п. 5.1 Договору), копію платіжного доручення №909 від 29.07.2021 про сплату витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи те, що Позивач надав до суду платіжне доручення, який підтверджує сплату відповідних послуг, витрати по оплаті на правову допомогу суд задовольняє.
З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача 80 000,00 грн. - боргу, 9 371,03 грн. - пені, 2382,51 грн. - 3% річних, 8 471,44 грн. - інфляційних витрат.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 216, 217, 230, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610- 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗООТЕХНОЛОГІЯ", (49006, м.Дніпро, пр.Пушкіна, буд.55, офіс 426, ЄДРПОУ 32853429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРОТРЕЙДХІМ", (03022, м.Київ, вул.Васильківська, буд.34, ЄДРПОУ 38454290) 80 000,00 грн. - боргу, 9 371,03 грн. - пені, 2382,51 грн. - 3% річних, 8 471,44 грн. - інфляційних витрат, судовий збір у сумі 2 270,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
22.10.2021